Справа № 760/7872/23 Головуючий у І інстанції ОСОБА_1
Провадження №11-кп/824/2684/2024 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_2
16 лютого 2024 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі:
головуючого судді: ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі: ОСОБА_5 ,
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу обвинуваченої ОСОБА_6 на ухвалу Солом'янського районного суду м. Києва від 16 січня 2024 року, якою продовжено строк тримання під вартою обвинуваченої ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 60 днів, тобто до 15 березня 2024 року включно, -
Згідно ухвали суду, в провадженні Солом'янського районного суду м. Києва перебуває кримінальне провадження, у якому прокурором подано клопотання про продовження ОСОБА_6 , яка обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 16 січня 2024 року ОСОБА_6 продовжено строк тримання під вартою на шістдесят днів, тобто до 15 березня 2024 року.
Своє рішення суд мотивував тим, що під час судового розгляду справи прокурором доведено, що ризики, які були встановлені раніше, а саме: переховування обвинуваченої ОСОБА_6 від суду, незаконного впливу на свідків та потерпілу, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, у зв'язку із перебігом судового розгляду справи суттєво зменшились, проте продовжують існувати, тому суд прийшов до висновку, що оскільки ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину вчиненого проти життя та здоров'я потерпілої, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі строком до 15 років, а тому усвідомлюючи невідворотність покарання, яке може бути їй призначено судом у випадку визнання її винуватою у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення, обвинувачена ОСОБА_6 може вживати заходи, спрямовані на переховування від суду.
Крім того, на даний час, триває стадія дослідження доказів сторони обвинувачення, в тому числі дослідження звуко- та відеозаписів, тому обвинувачена ОСОБА_6 перебуваючи на більш м'якому запобіжному заходу, може вчиняти дії направлені на затягування судового розгляду справи, з метою уникнення відповідальності за інкриміноване їй правопорушення. Доказів, які б унеможливлювали утримання обвинуваченої ОСОБА_6 під вартою суду не надано.
Не погоджуючись з ухвалою суду, обвинувачена в апеляційній скарзі просить змінити запобіжний захід на більш м'який - домашній арешт.
В обґрунтуванні вказує, що вона незаконно утримується в слідчому ізоляторі, її стан здоров'я погіршився. Обвинувачена стверджує, що вона ніколи не вчиняла інкриміноване їй кримінальне правопорушення. Просить врахувати, що на її утриманні перебуває неповнолітній син, який потребує піклування. Обвинувачена зазначає, що вона має можливість орендувати житло та працювати.
Сторони кримінального провадження належним чином повідомлені про дату та час судового засідання до суду апеляційної інстанції не з'явились, клопотань про участь обвинуваченого у апеляційному розгляді та про відкладення апеляційного розгляду не подали.
За таких обставин, у відповідності до вимог ч.4 ст.4221 КПК України, суд апеляційної інстанції вважає за можливе провести апеляційний розгляд у їх відсутності.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали провадження, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Згідно положень ч.1 ст.404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
В свою чергу, апеляційний суд позбавлений можливості дослідити матеріали кримінального провадження, оскільки воно знаходиться на розгляді по суті в суді першої інстанції.
Правовими приписами ст.370 КПК України передбачено, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
На думку колегії суддів, зазначених вимог закону судом першої інстанції було дотримано в повному обсязі.
Продовжуючи строк тримання під вартою обвинуваченій ОСОБА_6 , як того вимагає закон, суд встановив наявність достатніх підстав вважати, що ризики, на які вказує прокурор, підтверджуються матеріалами кримінального провадження.
Колегія суддів вважає, що суд дійшов правильного висновку про наявність існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які існували на час обрання запобіжного заходу та при продовженні запобіжного заходу обвинуваченій ОСОБА_6 не зменшились.
Також, в сукупності із вищевикладеними обставинами для вирішення справи у відповідності до вимог закону суд врахував дані, які характеризують особу обвинуваченого, а також інші обставини, передбаченіст.178 КПК України.
Посилання ОСОБА_6 в апеляційній скарзі щодо наявності у неї захворювання та неможливість отримання нею належної медичної допомоги в умовах слідчого ізолятора, не може свідчити про зменшення встановлених судом ризиків чи можливість запобігання їм шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів, оскільки обвинуваченою до суду не надано об'єктивних доказів, які б свідчили про неможливість подальшого утримання її під вартою у зв'язку зі станом її здоров'я.
Що стосується доводів апеляційної скарги обвинуваченої щодо відсутності доказів її винуватості у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення, то слід зазначити наступне.
На даний час в провадженні суду першої інстанції перебуває кримінальне провадження щодо ОСОБА_6 , яка обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України. Пред'явлене їй обвинувачення обґрунтоване викладеними в обвинувальному акті фактами та інформацією, які у своїй сукупності здатні переконати пересічного об'єктивного спостерігача у тому, що обвинувачена може бути причетна до вчинення інкримінованого їй кримінального правопорушення та на даний час триває судовий розгляд, а питання щодо доведення або не доведення винуватості у їх вчиненні не може бути предметом дослідження суду апеляційної інстанції, зважаючи на стадію кримінального провадження та особливості апеляційного розгляду з перегляду конкретного судового рішення. Не вправі давати таку оцінку доказам і суд першої інстанції, оскільки це виходить за межі його повноважень під час судового розгляду, в ході якого докази досліджуються, а оцінка їм може бути надана в нарадчій кімнаті під час прийняття рішення за наслідками розгляду кримінального провадження по суті.
В свою чергу обвинуваченою в апеляційній скарзі не наведено будь-яких обґрунтованих доводів, які б спростовували вказані висновки суду першої інстанції.
З огляду на викладене, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, скасування чи зміни судового рішення.
Керуючись ст.ст. 401, 405, 407, 419, 422-1 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу обвинуваченої ОСОБА_6 - залишити без задоволення, а ухвалу Солом'янського районного суду м. Києва від 16 січня 2024 року, якою продовжено строк тримання під вартою обвинуваченої ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 60 днів, тобто до 15 березня 2024 року включно - без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: