Справа № 761/42176/23 Головуючий в суді І інстанції - Міхєєва І.М.
Провадження № 33/824/1274/2024 Доповідач - Миколюк О.В.
19 лютого 2024року м. Київ
Суддя Київського апеляційного суду Миколюк О.В.,
за участю особи, що притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 ,
захисника - Вовченка С.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_1 - адвоката Вовченко С.М. на постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 11 грудня 2023 року, -
Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 11 грудня 2023 року,
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працевлаштованого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 -
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 (сімнадцяти тисяч) гривень з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в розмірі 536,80 грн.
Згідно з постановою суду, 03 жовтня 2023 року близько 23 год. 50 хв., ОСОБА_1 керував автомобілем «Кіа» державний номерний знак НОМЕР_1 , по просп. Берестейському, 42 в м. Києві перебуваючи у стані наркотичного сп'яніння. Медичний огляд на стан наркотичного сп'яніння проводився у закладі охорони здоров'я та підтверджується висновком медичного закладу №005534 від 09.10.2023. Вказаними діями ОСОБА_1 порушив п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена частиною першою статті 130 КУпАП.
Не погоджуючись з рішенням суду, захисником подано клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження та апеляційну скаргу, в якій він просить постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 11 грудня 2023 року скасувати та закрити провадження у справі на підставі п. 1 ч.1 ст. 247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Мотивуючи доводи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження захисник вказує, що постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 11 грудня 2023 року йому надіслано на електронну пошту 27.12.2023 року. Не погоджуючись з вказаною постановою, захисником ОСОБА_1 27.12.2023 року було подано апеляційну скаргу з клопотанням про поновлення строків апеляційного оскарження.
Постановою Київського апеляційного суду від 18.01.2024 року було відмовлено у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, і що апеляційна скарга не підписана самою особою, яка вчинила адміністративне правопорушення, а лише захисником.
Разом з тим, захисник наголошує, що звертається з повторним клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження, з тих підстав, що в судовому засіданні 11.12.2023 року не проголошувався повний текст постанови, короткий текст не видавався, а ознайомитися з винесеною постановою раніше через її фізичну відсутність до 18.12.2023 року не було можливим.
З вказаних підстав захисник вважає, що строк на апеляційне оскарження був пропущений з поважних причин та просить його поновити, а апеляційну скаргу на постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 11 грудня 2023 року прийняти до апеляційного розгляду.
На обґрунтування апеляційних вимог вказує, що в матеріалах адміністративної справи відсутні докази, що інспектор поліції запропонував водієві пройти огляд на стан сп'яніння із застосуванням спеціального технічного засобу за місцем зупинки транспортного засобу, і вже в разі наявності в нього ознак такого сп'яніння, і лише в разі відмови від такого огляду або незгоди з його результатами повинен був запропонувати пройти такий огляд в медичній установі з обов'язковим направленням до закладу охорони здоров'я для проведення огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку.
Направлення на медичний огляд взагалі в матеріалах справи відсутнє. Згідно з відео, доданого до матеріалів справи, направлення до медичної установи складалося вже у самій медичній установі. При цьому відеоматеріали не містять доказів огляду ОСОБА_1 та виявлення у нього візуальних ознак наркотичного сп'яніння як самими поліцейськими так і працівниками КНП «Київська міська наркологічна клінічна лікарня «Соціотерапія».
Крім того, захисник звертає увагу на факт керування транспортним засобом ОСОБА_1 . Так, останній мав саме керувати автомобілем і причиною зупинки водія було порушення правил дорожнього руху водієм, однак жодних відомостей щодо складання адміністративних матеріалів за порушення пунктів ПДР, окрім п.2.9 «а», матеріали справи не містять, як і будь яких інших доказів того, що ОСОБА_1 керував автомобілем.
До того ж, з відеозапису підтверджено той факт, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом «Кіа» державний номерний знак НОМЕР_1 автомобіль не перебував у русі, двигун не працював та знаходився біля узбіччя з ввімкненими аварійними ліхтарями.
Апелянт також зазначає, що Висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 09.10.2023 року є неінформативним в частині того, який забір біологічного матеріалу для аналізу був взятий, чи було проведено дослідження біологічних середовищ організму на вміст наркотичних речовин та за допомогою чого, які результати дослідження та діагноз лікаря, який вноситься до акта медичного огляду і на підставі якого в подальшому лікарем видається висновок, ставиться лікарем не тільки на підставі результатів досліджень, а він звертає увагу також на клінічну картину. Однак, така інформація у висновку відсутня, а тому на думку апелянта, він є недійсним.
Заслухавши доповідь судді, доводи ОСОБА_1 та його захисника на підтримку поданої апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та перевіривши доводи апеляційної скарги, приходжу до наступного.
У відповідності до вимог ст.294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом 10 днів з дня винесення постанови.
З матеріалів справи вбачається, що постанова винесена 11.12.2023 року, а апеляційна скарга подана адвокатом Вовченко С.М. 02.02.2024 року, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження.
Зважаючи на те, що апеляційна скарга подана адвокатом повторно, після усунення недоліків, встановлених постановою Київського апеляційного суду від 18.01.2024 року, при цьому повернення апеляційної скарги не позбавляє права повторно звернутися з апеляційною скаргою на дану постанову, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення, а також враховуючи, що з мотивами оскаржуваної постанови ОСОБА_1 та його захисник ознайомились вже фактично після набрання ним законної сили, з метою належного забезпечення права на захист, вважаю, що строк на апеляційне оскарження необхідно поновити.
Відповідно до вимог ст.245 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи.
Як убачається з матеріалів справи, суддя першої інстанції, всебічно розглянув справу, об'єктивно оцінив добуті докази, з'ясував фактичні обставини вчинення адміністративного правопорушення і дав їм вірну оцінку.
Суддею враховано фактичні обставини справи та докази, які свідчать про те, що 03 жовтня 2023 року близько 23 год. 50 хв., ОСОБА_1 керував автомобілем «Кіа» державний номерний знак НОМЕР_1 , по просп. Берестейському, 42 в м. Києві перебуваючи у стані наркотичного сп'яніння. Медичний огляд на стан наркотичного сп'яніння проводився у закладі охорони здоров'я та підтверджується висновком медичного закладу №005534 від 09.10.2023.
Вина ОСОБА_1 в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП підтверджується:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 640863 від 23.10.2023 року, в якому викладено обставини вчинення адміністративного правопорушення, він підписаний ОСОБА_1 ;
- висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 09.10.2023 року, згідно якого на підставі даних, що містяться в акті медичного огляду особи, що керує транспортним засобом, з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №005534 від 04.10.2023 року, встановлено, що ОСОБА_1 перебуває в стані наркотичного сп'яніння (канабіоїди);
- відеозаписом з нагрудних камер працівників поліції, з якого вбачається, що 03.10.2023 року працівника поліції було виявлено автомобіль КІА д.н.з. НОМЕР_1 , водій якого - ОСОБА_1 мав ознаки наркотичного, а саме: тремтіння пальців рук, почервоніння шкірного покриву, зіниці не реагують на світло, сухість ротової порожнини. Працівниками поліції запропоновано водію пройти огляд, на що він погодився, після чого водія було доставлено до КНП «КМНКЛ «Соціотерапія», де і проведено огляд ОСОБА_1 . Будь-яких обставин, які б свідчили про неправомірні дії працівників поліції чи порушення порядку оформлення протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 на відеозаписі не зафіксовано.
Таким чином, на підставі зібраних у справі доказів суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про наявність в діях ОСОБА_1 cкладу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом не заслуговують на увагу та спростовуються наявними в матеріалах справи доказами. Зокрема, на відеозаписі зафіксовано, що ОСОБА_1 при оформленні щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення сам не заперечував факту керування ним транспортним засобом та коли до нього підійшли працівники поліції, знаходився в автомобілі саме на водійському місці.
Твердження апеляційної скарги про відсутність видимих ознак перебування ОСОБА_1 у стані наркотичного сп'яніння не ґрунтується на матеріалах справи, оскільки, на думку поліцейського, такі ознаки мали місце, а згідно до вимог п.2 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 09.11.2015 року (в подальшому Інструкція) лише поліцейський наділений суб'єктивним правом визначати чи є у водія ознаки стану сп'яніння.
Відповідно до п.12 Інструкції у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного сп'яніння, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Отже, доводи апеляційної скарги про те, що поліцейський мав на місці встановити за допомогою спеціальних технічних засобів чи перебував ОСОБА_1 у стані наркотичного сп'яніння суперечать вимогам п.12 Інструкції.
Твердження апеляційної скарги про те, що висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 09.10.2023 року, не відповідає вимогам Інструкції, оскільки є неінформативним, є необґрунтованими.
Так, відповідно до п.16 Розділу ІІІ Інструкції, висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, видається на підставі акта медичного огляду. При цьому, саме в акті медичного огляду лікарем фіксується хід проведення огляду на стан сп'яніння, зокрема і зазначаються клінічні ознаки, вид біологічного середовища, яке підлягало дослідженню, тощо. При цьому, у висновку підлягає відображенню саме результат проведення такого огляду, і вимога щодо відображення у висновку клінічних ознак сп'яніння чи який біологічний матеріал для аналізу був взятий, Інструкцією не передбачена.
Таким чином, будь-яких порушення норм процесуального права, які б вплинули на правильність прийнятого рішення і могли бути підставою для скасування постанови із закриттям провадження у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, апеляційним судом не встановлено.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що постанова судді є законною та обґрунтованою, в зв'язку з чим апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову судді - без змін.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, -
Поновити захиснику ОСОБА_1 - адвокату Вовченко С.М. строк на апеляційне оскарження постанови Шевченківського районного суду м. Києвавід 11 грудня 2023 року.
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Вовченко С.М. - залишити без задоволення, а постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 11 грудня 2023 року щодо ОСОБА_1 - без змін.
Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя О.В. Миколюк