27 листопада 2007 р.
№ 16/206
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого, судді:
суддів:
Панової І.Ю.,
Заріцької А.О.,
Продаєвич Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргу
Дочірнього підприємства "Будінвестсервіс",
м. Київ
на постанову
Київського апеляційного господарського суду від 11.09.2007
у справі
№16/206 господарського суду м. Києва
за позовом
Дочірнього підприємства "Будінвестсервіс",
м. Київ
до
Закритого акціонерного товариства "Жилкомунсервіс", м. Київ
про
витребування майна із чужого незаконного володіння
за участю представників сторін:
від позивача:
Злотківська І.Г. за дов. від 30.04.2007
від відповідача:
не з'явилися
Дочірнє підприємство "Будінвестсервіс" (надалі-ДП "Будінвестсервіс") в особі ліквідатора у травні 2007 звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до Закритого акціонерного товариства "Жилкомунсервіс" (надалі -ЗАТ "Жилкомунсервіс") про витребування із чужого незаконного володіння майна (автотранспорту): ЗИЛ 433362, державний номер 96-74 КІА, ЗИЛ ММ 34502, державний номер 61-01 КИУ, КРАЗ 250, державний номер 65-73 КИУ, ГАЗ 2705, державний номер 015-90 КА, та про зобов'язання ЗАТ "Жилкомунсервіс" передати ДП "Будінвестсервіс" зазначене майно.
Позов вмотивований тим, що підприємство є власником цього майна, яке йому передано до статутного фонду під час створення і було неправомірно передано за актом від 07.08.2001 ЗАТ "Жилкомунсервіс" у рахунок погашення боргу ДП "Будінвестсервіс".
Доповідач: Продаєвич Л.В.
В якості правової підстави заявленого позову позивач зазначив приписи статей 321, 387 Цивільного кодексу України.
Рішенням господарського суду міста Києва від 03.07.2007 (суддя: Ярмак О.М.) позов задоволено з огляду на те, що передача майна відбулася під час дії мораторію, що є порушенням вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
За апеляційною скаргою ЗАТ "Жилкомунсервіс" вказане судове рішення переглянуто в апеляційному порядку і постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.09.2007 (судді: Коротун О.М. -головуючий, Калатай Н.Ф., Смірнова Л.Г.) -скасоване з прийняттям нового рішення, яким позивачеві відмовлено у задоволенні позову з огляду на пропуск строку позовної давності, який обрахований з дати складання акта приймання-передачі в серпні 2001 року.
Не погоджуючись із постановою апеляційного господарського суду, ДП "Будінвестсервіс" в особі ліквідатора звернулося до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою про її скасування як такої, що прийнята з порушенням норм матеріального і процесуального права, та просить рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Касаційна скарга вмотивована тим, що ліквідатором відповідно до статті 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" з метою виявлення майнових активів проведено інвентаризацію та розшук майна і встановлена незаконна передача майна відповідачеві, який не набув на це майно права власності та володіє ним без правових підстав. Зазначене, на думку скаржника, не було враховано судом апеляційної інстанції.
Відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу належним чином повідомлені про час і місце засідання суду (ухвала Вищого господарського суду України від 01.11.2007, надіслана сторонам у справі -02.11.2007), проте, відповідач не скористався правом, наданим йому статтею 22 Господарського процесуального кодексу України щодо участі у засіданні суду касаційної інстанції.
Розпорядженням заступника Голови Вищого господарського суду України від 26.11.2007 № 02-12/І/223 призначено колегію суддів у складі: Панова І.Ю. - головуючий, судді - Заріцька А. О., Продаєвич Л.В.
Колегія суддів Вищого господарського суду України, перевіривши матеріали справи, проаналізувавши правильність застосування апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права, вислухавши пояснення присутнього у судовому засіданні представника позивача, обговоривши доводи касаційної скарги, дійшла висновку про наявність підстав для її задоволення, виходячи з наступного.
Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом під час її розгляду, Дочірнім підприємством "Будінвестсервіс" була передана ЗАТ "Жилкомунсервіс" автотехніка в рахунок заборгованості по оренді та комунальним послугам, про що складено акт приймання-передачі автотранспорту та обладнання від 07.08.2001 року.
Суд першої інстанції, задовольняючи позов, виходив із приписів статті 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", відповідно до положень якої в період дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, введеного ухвалою господарського суду м. Києва від 05.07.2001 у справі про банкрутство ДП "Будінвестсервіс", неможливе відчуження майна підприємства-банкрута у будь-який інший спосіб ніж передбачено цим Законом, а також застосував приписи статей 321, 387 Цивільного кодексу України.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції, Київський апеляційний господарський суд врахував заяву ЗАТ "Жилкомунсервіс" про застосування строку позовної давності та відмовив у задоволенні позову з підстав пропуску цього строку, посилаючись на статті 256, 257, 261, 267 Цивільного кодексу України.
Відповідно до статті 387 Цивільного кодексу України власник майна має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
Сторонами у віндикаційному позові виступають власник речі, який позбавлений можливості користуватися і розпоряджатися майном, фактично нею не володіє, однак право власності за ним зберігається, тому що в нього є право приналежності, що може підтверджуватися правовстановлюючими документами, іншими письмовими доказами, та незаконний фактичний володілець речі ( як добросовісний, так і недобросовісний).
Незаконним володінням визнається всяке фактичне володіння майном, якщо воно не має правової підстави.
Зазначені позивачем у позовній заяві підстави наявності в нього права власності на спірне майно підтверджуються повідомленням Управління державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві від 20.02.2007 №10/617.
ЗАТ "Жилкомунсервіс" не надано та матеріали справи не містять належних доказів того, що спірне майно належить йому на праві власності або набуте ним на інших законних підставах. Акт приймання-передачі від 07.08.2001 таким доказом не є, оскільки передача майна за цим актом відбулася після порушення ухвалою господарського суду м. Києва 05.07.2001 провадження в справі про банкрутство ДП "Будінвестсервіс" та введення мораторію.
Як свідчать матеріли справи, постановою господарського суду м. Києва від 26.09.2006 у справі про банкрутство ДП "Будінвестсервіс" №24/465-б відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатором підприємства арбітражного керуючого Пархацького М.Г.
Згідно з частиною 4 статті 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" одночасно з порушенням провадження у справі вводиться мораторій на задоволення вимог кредиторів, при якому жоден з конкурсних кредиторів не може задовольнити свої грошові вимоги поза межами справи про банкрутство.
У даному випадку пріоритет мають норми спеціального нормативно-правового акта, яким є Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", що визначає умови та порядок застосування ліквідаційної процедури, повного або часткового задоволення вимог кредиторів.
Колегія суддів Вищого господарського суду зазначає, що у випадку введення мораторію в справі про банкрутство боржник не вправі самостійно задовольняти вимоги будь-кого з кредиторів.
Як вбачається із матеріалів справи, позов про витребування майна поданий ліквідатором у травні 2007 після проведення розшуку майна та встановлення факту належності цього майна позивачеві, про що свідчить довідка Управління державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві від 20.02.2007, отже, твердження суду апеляційної інстанції про пропуск строку позовної давності слід визнати помилковим, оскільки саме з цього листа позивач дізнався про безпідставне володіння відповідачем належним йому майном.
Матеріали справи свідчать про те, що господарський суд м. Києва в порядку статті 43 Господарського процесуального кодексу України всебічно, повно і об'єктивно дослідив докази і підставно застосував норми процесуального і матеріального права до спірних правовідносин. Як наслідок судове рішення в цій справі є законним, а постанова апеляційної інстанції є такою, що не відповідає вимогам Постанови Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 №11 "Про судове рішення", фактичним обставинам справи та приписам чинного законодавства, що зумовлює її скасування.
Відповідно до статті 1119 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція за результатами розгляду скарги має право, зокрема, залишити в силі одне із раніше прийнятих рішень або постанов.
Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119-11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу Дочірнього підприємства "Будінвестсервіс"-задовольнити.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.09.2007 у справі №16/206 -скасувати.
Рішення господарського суду міста Києва від 03.07.2007 у цій справі -залишити без змін.
Головуючий, суддя І.Панова
Суддя А. Заріцька
Суддя Л. Продаєвич