09 травня 2024 року
м. Київ
справа № 638/19567/21
провадження № 61-6359 ск24
Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю.,
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Харківського апеляційного суду від 06 березня 2024 року у справі за позовом комунального підприємства «Жилкомсервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкової території,
Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 11 липня 2023 року позов КП «Жилкомсервіс» задоволено частково.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, 16 листопада 2023 року ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій містились заперечення на ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 21 лютого 2023 року про відмову у прийнятті зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 .
Ухвалою Харківського апеляційного суду від 24 листопада 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху з підстав несплати судового збору.
Ухвалою Харківського апеляційного суду від 06 березня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 11 липня 2023 року визнано неподаною та повернуто заявнику.
До Верховного Суду 26 квітня 2024 року ОСОБА_1 подала касаційну скаргу на ухвалу Харківського апеляційного суду від 06 березня 2024 рокупісля закінчення строку на касаційне оскарження, у якій просить її скасувати в частині повернення апеляційної скарги щодо вимоги про скасування ухвалиДзержинського районного суду м. Харкова від 21 лютого 2023 року про відмову у прийнятті зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 та передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
У касаційній скарзі заявник порушує питання про поновлення строку на касаційне оскарження з посиланням на те, що строк пропущений з поважних причин, оскільки повний текст оскаржуваної постанови отриманий засобами поштового зв'язку 28 березня 2024 року. Клопотання підлягає задоволенню, оскільки обставини, на які посилається заявник, свідчать про поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження.
Перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про її необгрунтованість, з огляду на таке.
Відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 356 ЦПК України до апеляційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Постановляючи ухвалу про повернення апеляційної скарги апеляційний суд виходив із того, що ОСОБА_1 у встановлений судом строк вимоги ухвали від 24 листопада 2023 року не виконала, недоліки апеляційної скарги не усунула.
Зі змісту статей 185, 357 ЦПК України вбачається, що у разі невиконання вимог ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху у встановлений строк, скарга вважається неподаною та повертається особі, яка її подала.
Встановивши, що заявник, отримавши 15 лютого 2024 року ухвалу суду від 24 листопада 2023 року, не сплатила судовий збір за подачу апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції обгрунтовано визнав апеляційну скаргу неподаною та повернув її заявнику.
Доводи касаційної скарги про те, що суд апеляційної інстанції, повертаючи апеляційну скаргу, не врахував вимоги апеляційної скарги щодо оскарження ухвалиДзержинського районного суду м. Харкова від 21 лютого 2023 року про відмову у прийнятті зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 є безпідставними та спростовуються змістом ухвали Харківського апеляційного суду від 24 листопада 2023 року про витребування справи, в якій зазначено, що апеляційна скарга подана на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 11 липня 2023 року, в якій містяться заперечення на ухвалу цього ж суду від 21 лютого 2023 року.
Посилання заявника на відсутність розрахунку сплати судового збору спростовуються змістом ухвали суду від 24 листопада 2023 року про залишення апеляційної скарги без руху, в якій запропоновано сплатити судовий збір у розмірі 1 222,42 грн, розрахований відповідно до підпунктів 1, 6 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір».
Отже, ці доводи є необгрунтованими та не дають підстав для висновку щодо незаконності і неправильності судового рішення.
Доводи касаційної скарги не свідчать про порушення судом апеляційної інстанції вимог статей 185, 356, 357 ЦПК України та Закону України «Про судовий збір». Заявник неналежним чином, з порушенням пункту 3 частини четвертої статті 356 ЦПК України оформила апеляційну скаргу, що стало підставою для її повернення. В доступі до правосуддя суд апеляційної інстанції заявника не обмежував.
Відповідно до частини четвертої статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Оскільки правильне застосування судом апеляційної інстанції норм статей 185, 356, 357 ЦПК України є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, то колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга на ухвалу Харківського апеляційного суду від 06 березня 2024 року є необґрунтованою та у відкритті касаційного провадження слід відмовити.
Керуючись статтею 390, частинами четвертою та шостою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження ухвали Харківського апеляційного суду від 06 березня 2024 року.
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського апеляційного суду від 06 березня 2024 року у справі за позовом комунального підприємства «Жилкомсервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкової території.
Додані до скарги матеріали повернути заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді О. В. Білоконь
О. М. Осіян
Н. Ю. Сакара