07 травня 2024 року
м. Київ
справа № 758/159/23
провадження № 61-6609ск24
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Осіяна О. М.,
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на додаткову постанову Київського апеляційного суду від 04 квітня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про розірвання договору, стягнення суми, інфляційних, неустойки,
У січні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, у якому просила розірвати договір від 03 листопада 2021 року № S-131; стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (далі - ФОП ОСОБА_2 ) на її користь сплачену, згідно з умовами договору, вартість виробів у сумі 52 275,00 грн, збитки від інфляції - 13 603,37 грн, неустойку за договором - 13 173,30 грн та 10 000,00 грн на відшкодування моральної шкоди.
Рішенням Макарівського районного суду Київської області від 20 квітня 2023 позов задоволено частково.
Розірвано договір від 03 листопада 2021 року № S-131, укладений між ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 .
Стягнено з ФОП ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 52 275,00 сплаченої, згідно умов договору вартості виробів, 12 603,37 грн суми збитків від інфляції, 13 173,30 грн неустойки за договором та 5 000,00 грн на відшкодування моральної шкоди.
Здійснено розподіл судових витрат.
Постановою Київського апеляційного суду від 22 лютого 2024 року апеляційну скаргу ФОП ОСОБА_2 задоволено, рішення Макарівського районного суду Київської області від 20 квітня 2023 року скасовано, ухвалено нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено, здійснено розподіл судових витрат.
Ухвалою Верховного Суду від 29 березня 2024 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 22 лютого 2024 року на підставі пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України (провадження № 61-4442ск24).
Додатковою постановою Київського апеляційного суду від 04 квітня 2024 року заяву ФОП ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат задоволено.
Стягнено з ОСОБА_1 на користь ФОП ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу в апеляційному суді в розмірі 7 000,00 грн
У травні 2024 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на додаткову постанову Київського апеляційного суду від 04 квітня 2024 року.
У касаційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення.
Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).
Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України.
Верховний Суд у цій справі (провадження № 61-4442ск24) вже вказав, що ціна позову у загальному розмірі становить 89 051,67 грн, яка станом на 01 січня 2024 року не перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3 028 грн х 250 = 757 000,00 грн), також справа № 758/159/23 є незначної складності та не належить до виключень, передбачених пунктом 2 частини шостої статті 19 ЦПК України.
Враховуючи зазначене вище, додаткова постанова Київського апеляційного суду від 04 квітня 2024 року, яка є невід'ємною частиною рішення, яким спір вирішено по суті, що узгоджується з висновком, викладеним в постанові Верховного Суду від 01 листопада 2023 року у справі № 753/18459/15-ц, не підлягає касаційному оскарженню відповідно до положень частини третьої статті 389 ЦПК України, тому у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити.
Касаційна скарга та додані до неї матеріали містять посилання на випадок, передбачений підпунктами а), в) пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності якого судове рішення у справі, з ціною позову, яка не перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб та справі незначної складності , підлягає касаційному оскарженню, якщо касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, справа має виняткове значення для заявниці.
Водночас, заявниця не наводить обґрунтувань в чому полягає необхідність формування єдиної правозастосовчої практики з урахуванням сталої практики, щодо застосування, зокрема статті 141 ЦПК України, на яку (практику) посилається заявниця, так само заявниця не наводить змістовних доводів щодо виняткового значення для неї вказаної справи.
Під час вирішення питання про відкриття касаційного провадження (зокрема й про відмову у відкритті провадження) у справі не надається правова оцінка законності та обґрунтованості оскаржуваних судових рішень, а виключно встановлюється наявність чи відсутність підстав для їх касаційного оскарження відповідно до вимог статей 389, 394 ЦПК України.
Згідно з положеннями частини першої статті 394 ЦПК України одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).
Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року, § 45; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року, § 37).
З урахуванням наведеного, оскільки заявниця подала касаційну скаргу на судове рішення у справі з ціною позову, яка не перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб та у справі незначної складності, яке не підлягає касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.
Керуючись статтею 129 Конституції України, частиною шостою, частиною дев'ятою статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктами 1, 3 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на додаткову постанову Київського апеляційного суду від 04 квітня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про розірвання договору, стягнення суми, інфляційних, неустойки.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати заявниці.
Ухвала суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає.
Судді Н. Ю. Сакара
О. В. Білоконь
О. М. Осіян