9 травня 2024 року
м. Київ
справа № 824/2/24
провадження № 61-1444ав24
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Карпенко С. О. (судді-доповідача),
суддів: Сердюка В. В., Фаловської І. М.,
секретар судового засідання - Базилян Н. Г.
учасники справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Сучасні вантажівки» (Україна),
відповідач - AGROINVESTSERVICE LLC (Республіка Грузія),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Верховного Суду у місті Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасні вантажівки», в інтересах якого діє адвокат Хасін Ігор Борисович, на ухвалу Київського апеляційного суду від 11 січня 2024 року, постановлену у складі судді Кашперської Т. Ц. за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасні вантажівки» про забезпечення позову у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасні вантажівки» (Україна) до AGROINVESTSERVICE LLC (Республіка Грузія) про стягнення коштів,
Короткий зміст вимог заяви про забезпечення позову та її обґрунтування
У вересні 2023 року до Київського апеляційного суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасні вантажівки» (далі - ТОВ «Сучасні вантажівки») про забезпечення позову у справі № 467/2023 за позовом ТОВ «Сучасні вантажівки» (Україна) до AGROINVESTSERVICE LLC (Республіка Грузія) про стягнення коштів, яка передана на розгляд Міжнародному комерційному арбітражному суду при Торгово-промисловій палаті України (далі - МКАС при ТПП України).
Обґрунтовуючи заяву, ТОВ «Сучасні вантажівки» вказувало, що товариство звернулося до МКАС при ТПП України з позовом до AGROINVESTSERVICE LLC
про стягнення заборгованості за поставлені трактори та неустойки
у розмірі 99 400 доларів США.
У вересні 2023 року позивач вже звертався до Київського апеляційного суду із заявою про забезпечення позову шляхом накладення арешту на кошти відповідача, а також на визначене рухоме майно, а саме на чотири трактори, які позивачем передані відповідачу і за які він розрахувався лише частково. Ухвалою від 27 вересня
2023 року в справі № 22-з/824/1200/2023 Київський апеляційний суд відмовив в задоволенні заяви про забезпечення позову, пославшись на недостатнє обґрунтування підстав для забезпечення позову.
Постановою від 14 грудня 2023 року у справі № б/н (провадження № 61-14128ав23) Верховний Суд зазначив про помилковість висновків Київського апеляційного суду в частині відмови у забезпеченні позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, які належать відповідачу, і забезпечив позов у такий спосіб. Однак Верховний
Суд відмовив в накладенні арешту на передані відповідачу чотири трактора, зазначивши, що:
- за доводами заявника два трактора із чотирьох вже відчужені відповідачем третім особам;
- позивач не надав доказів такого відчуження, а також не вказав, які саме трактори із чотирьох відчужені відповідачем (їх характеристики), кому саме відчужені, на підставі яких правочинів;
- відсутність даних щодо продажу та характеристик двох із чотирьох тракторів позбавляє суд можливості виключити порушення прав та інтересів інших осіб.
ТОВ «Сучасні вантажівки» вважало за необхідне звернутися з цією заявою та просити суд вжити додаткових заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту також на рухоме майно відповідача.
Зазначало, що позивач на підставі контракту від 17 травня 2023 року № 1705-01/2023 поставив відповідачу чотири трактори з такими характеристиками:
- трактор «Беларус-82.1» (НОМЕР_2, НОМЕР_3) вартістю
19 200 доларів США;
- трактор «Беларус-82.1» (НОМЕР_2, НОМЕР_3) вартістю
19 200 доларів США;
- трактор «Беларус-8922» (НОМЕР_4) вартістю 20 300 доларів США;
- трактор «Беларус-892.2» (НОМЕР_5) вартістю 21 300 доларів США.
Незважаючи на те, що загальна вартість 4 тракторів складає 80 000 доларів США, оплату було здійснено лише на суму 10 000 доларів США.
Інформація про те, що два з цих тракторів відповідачем були відчужені, не знайшла свого підтвердження і всі чотири трактори перебувають у розпорядженні відповідача.
Заявник вважав, що існує реальна і обґрунтована загроза, що невжиття заходів забезпечення позову у вигляді накладення арешту на поставлені за контрактом трактори та заборони їх відчуження може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист прав позивача, за захистом яких він звернувся до арбітражного суду.
Посилаючись на те, що невжиття заявлених заходів забезпечення позову призведе до порушення вимог щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав товариства, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного судового провадження за його позовом без нових звернень до суду, а також зробити це на практиці ефективним, просило суд накласти арешт та заборонити відчуження на переданих відповідачу у власність тракторів з такими характеристиками:
- трактор «Беларус-82.1» (НОМЕР_2, НОМЕР_3) вартістю
19 200 доларів США;
- трактор «Беларус-82.1» (НОМЕР_2, НОМЕР_3) вартістю
19 200 доларів США;
- трактор «Беларус-8922» (НОМЕР_4) вартістю 20 300 доларів США;
- трактор «Беларус-892.2» (НОМЕР_5) вартістю 21 300 доларів США.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції і мотиви його прийняття
Ухвалою Київського апеляційного суду від 11 січня 2024 року відмовлено у задоволенні заяви про забезпечення позову.
Постановляючи ухвалу, суд зазначив, що, повторно звертаючись із заявою про накладення арешту на зазначені трактори, заявник не надав належних та допустимих доказів належності відповідачу вказаних тракторів на час звернення з вказаною заявою.
Посилання заявника про те, що інформація про відчуження двох з вказаних тракторів, зазначена у заяві про забезпечення позову, поданій у вересні 2023 року, не знайшла свого підтвердження, відхилені судом з огляду на ненаданя будь-яких доказів і неповідомлення джерел, з яких відповідна інформація була отримана, що позбавляє суд можливості перевірити її дійсність.
Зазначивши про відсутність підтверджених даних щодо продажу відповідачем майна, на яке заявник просить накласти арешт, у сукупності з непослідовною процесуальною позицією заявника щодо факту належності цього майна іншим особам; відсутність належних та допустимих доказів перебування у власності відповідача майна, на яке ТОВ «Сучасні вантажівки» просить накласти арешт, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову у зв'язку неможливістю виключити порушення прав та інтересів інших осіб.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У січні 2024 року представник ТОВ «Сучасні вантажівки» - адвокат Хасін І. Б. подав до Верховного Суду апеляційну скаргу на ухвалу Київського апеляційного суду
від 11 січня 2024 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення і ухвалити нове рішення про задоволення заяви про забезпечення позову шляхом накладення арешту та заборони відчуження переданих відповідачу у власність тракторів з такими характеристиками: трактор «Беларус-82.1» (НОМЕР_2, НОМЕР_3) вартістю 19 200 доларів США; трактор «Беларус-82.1» (НОМЕР_2, НОМЕР_3) вартістю 19 200 доларів США; трактор «Беларус-8922» (НОМЕР_4) вартістю 20 300 доларів США; трактор «Беларус-892.2» (НОМЕР_5) вартістю 21 300 доларів США в межах різниці між ціною позову з урахуванням арбітражних витрат та коштами на рахунках відповідача в банківських і фінансових установах, виявлених під час виконання постанови Верховного Суду від 14 грудня 2023 року (провадження № 61-14128ав23).
Апеляційна скарга мотивована неврахуванням судом висновків щодо можливості забезпечення позову шляхом накладення арешту одночасно на кошти і на майно відповідача, викладених у постанові Верховного Суду від 3 березня
2023 року у справі № 905/448/22.
На думку заявника, суд апеляційної інстанції помилково відхилив доводи заявника про те, що на січень 2024 року арешт на рахунки фактично не накладений, зазначивши про ненадання таких доказів і неповідомлення заявником про вжиття ним реальних заходів про звернення до виконання судового рішення про забезпечення позову в цій справі, оскільки виконання судового рішення на території Республіки Грузії вимагає додержання відповідної процедури щодо визнання такого рішення відповідним судом.
Вважає помилковим висновок Київського апеляційного суду про ненадання позивачем доказів належності відповідачу тракторів, оскільки матеріали справи містять докази передачі цих тракторів AGROINVESTSERVICE LLC, що виключає можливість ставити під сумнів таку обставину.
Зазначає, що Верховний Суд у постанові від 14 грудня 2023 року, вирішуючи заяву ТОВ «Сучасні вантажівки» про забезпечення позову в цій справі, подану у вересні 2023 року, дійшов висновку про доведення позивачем обставин щодо існування у сторін спору, ухилення відповідача від виконання зобов'язання за укладеним сторонами контрактом та існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання рішення у разі задоволення позову. Вказані обставини не підлягають доказуванню під час розгляду заяви ТОВ «Сучасні вантажівки» від 9 січня 2024 року.
Провадження у суді апеляційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 31 січня 2024 року відкрито апеляційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали з Київського апеляційного суду.
29 лютого 2024 року витребувана справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 20 березня 2023 року закінчено підготовчі дії у справі та призначено її розгляд у відкритому судовому засіданні з повідомленням учасників справи на 11 квітня 2024 року о 10 год.
З метою недопущення порушення права на захист відповідача, суд двічі направляв на адресу відповідача ухвали суду про призначення судового засідання та повістки-повідомлення про дату, час та місце судового засідання. Згідно з результатами трекінг-контролю доставки ухвали та повістки були видані на фізичну доставку адресату (термінал Грузія) 29 березня 2024 року та 26 квітня 2024 року.
Також судом 11 квітня 2024 року направлено судову повістку-повідомлення про судове засідання на електрону адресу відповідача: ІНФОРМАЦІЯ_1 , що зазначена в підписаному сторонами контракті від 17 травня 2023 року
№ 1705-01/2023
Позиція осіб, які брали участь у розгляді справи
13 квітня 2024 року представник позивача Хасін І. Б. подав заяву, в якій просив розглянути апеляційну скаргу на ухвалу Київського апеляційного суду від 11 січня 2024 року без участі представника ТОВ «Сучасні вантажівки».
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, відзиву на апеляційну скаргу до суду не направив.
Обставини, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій
Судом першої інстанції встановлено, що 17 травня 2023 року ТОВ «Сучасні вантажівки» (продавець) та AGROINVESTSERVICE LLC (Республіка Грузія) (покупець) уклали контракт № 1705-01/2023, відповідно до умов якого продавець зобов'язується продати, а покупець прийняти та оплатити наступний товар:
- трактор «Беларус-82.1» (НОМЕР_2, НОМЕР_3)
вартістю 19 200 доларів США;
- трактор «Беларус-82.1» (НОМЕР_2, НОМЕР_3)
вартістю 19 200 доларів США;
-трактор «Беларус-892» (НОМЕР_4) вартістю 20 300 доларів США;
- трактор «Беларус-892.2» (НОМЕР_5) вартістю 21 300 доларів США.
21 вересня 2023 року ТОВ «Сучасні вантажівки» подало до Міжнародного комерційного арбітражного суду при ТПП України позов до AGROINVESTSERVICE LLC (Республіка Грузія), в якому, посилаючись на належне виконання своїх зобов'язань продавцем і невиконання покупцем зобов'язання зі сплати коштів за поставлений товар, просило стягнути борг у сумі 70 000 доларів США та неустойку -
29 400 доларів США.
Ухвалою голови МКАС при ТПП України від 21 вересня 2023 року прийнято вказаний позов ТОВ «Сучасні вантажівки» до AGROINVESTSERVICE LLC (Республіка Грузія) про стягнення коштів до розгляду (справа № 467/2023).
AGROINVESTSERVICE LLC (Республіка Грузія) включений до реєстрів боржників.
Апеляційним судом встановлено, що рішенням МКАС від 19 лютого 2024 року
у справі № 467/2023 стягнено з AGROINVESTSERVICE LLC (Республіка Грузія) на користь ТОВ «Сучасні вантажівки» 70 000 доларів США основного боргу за контрактом № 1705-01/2023 від 17 травня 2023 року, 29 400 доларів США неустойки та 4 940,80 доларів США - у відшкодування витрат зі сплати арбітражного збору.
Щодо можливості розгляду справи
Згідно з пунктом 8.2 контракту від 17 травня 2023 року № 1705-01/2023, укладеного Товариством з обмеженою відповідальністю «Сучасні вантажівки» (м. Київ, Україна) та AGROINVESTSERVICE LLC (м. Тбілісі, Грузія), цей контракт трактується згідно з законами України. Відповідно до пункту 8.3 контракту мова арбітражного провадження: українська або російська. Отже, суд мав право направляти ухвали та повістки-повідомлення українською мовою без перекладу на будь-яку іншу. Суд двічі було направляв на адресу відповідача як ухвали, так і судові повістки-повідомлення.
Окрім цього, суд 11 квітня 2023 року направив судову повістку-повідомлення про судове засідання на електрону адресу відповідача agroinvestservice@yahoo.com, що зазначена в підписаному сторонами контракті від 17 травня 2023 року
№ 1705-01/2023.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14 грудня 2021 року
у справі № 147/66/17 визначила, що добросовісність - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Отже, принцип добросовісності передбачає, що сторони повинні діяти добросовісно під час реалізації своїх прав та передбаченого договором та/або законом виконання своїх зобов'язань. Верховний Суд виходить з того, що якщо учасник зазначив в договорі/контракті електронну адресу (хоча міг цього і не робити), то слід припустити, що сторона договору бажає, принаймні не заперечує, щоб ці засоби комунікації використовувалися як контрагентом, так і у разі виникнення спору - судом. Це, в свою чергу, покладає на учасника справи обов'язок отримувати повідомлення і відповідати на них. З огляду на це, суд, який комунікує з учасником за допомогою повідомлених ним засобів, діє правомірно і добросовісно. Тому слід виходити з «презумпції обізнаності»: особа, якій адресовано повідомлення суду через такі засоби комунікації, знає або, принаймні, повинна була дізнатися про повідомлення; схожі висновки містяться
у постановах Верховного Суду від 27 квітня 2023 року у справі № 727/474/16-ц (провадження № 61-8157св22), від 26 квітня 2023 року у справі № 127/32270/21 (провадження № 61-12567св22).
Згідно з абзацом 3 статті 15 Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах суддя може в термінових випадках прийняти рішення про застосування будь-яких тимчасових чи охоронних заходів.
Зважаючи на те, що заява про забезпечення позову спрямована на гарантування виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог і відноситься до охоронних заходів матеріально-правових інтересів позивача, суд, з урахуванням здійснених заходів щодо повідомлення відповідача, вважає, що є всі підстави для розгляду справи і винесення рішення.
Позиція суду апеляційної інстанції, застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті постанови
Частиною другою статті 24, частиною другою статті 351 ЦПК України передбачено, що Верховний Суд переглядає в апеляційному порядку судові рішення апеляційних судів, ухвалені ними як судами першої інстанції.
Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) у відзиві на неї (стаття 367 ЦПК України).
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд дійшов таких висновків.
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 152 ЦПК України заява про забезпечення позову подається після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.
Частиною третьою статті 152 ЦПК України передбачено, що заява про забезпечення позову у справі, яка передана на розгляд міжнародного комерційного арбітражу, третейського суду, подається до апеляційного суду за місцезнаходженням арбітражу, третейського суду, місцезнаходженням відповідача або його майна за вибором заявника.
За змістом статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом. За заявою сторони у справі, яка передана на розгляд міжнародного комерційного арбітражу, третейського суду, суд може вжити заходів забезпечення позову у порядку та з підстав, встановлених цим Кодексом.
Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Способи забезпечення позову, які передбачені частиною першою статті 150 ЦПК України, залежать від характеру спірних правовідносин, позовних вимог та інших обставин конкретного спору, що зумовлюють необхідність забезпечення виконання судового рішення. Перелік таких способів не є вичерпним.
До видів забезпечення позову законом віднесено, зокрема, накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб (пункт 1 частини першої статті 150 ЦПК України), а також заборону вчиняти певні дії (пункти 2, 4 частини першої статті 150 ЦПК України).
Під арештом майна слід розуміти заборону розпоряджатися цим майном, а в певних випадках - і користуватися ним. Заборона вчиняти певні дії, поряд з іншим, може бути пов'язана з необхідністю збереження об'єкта спору в існуючому стані та збереження його статусу, що має сприяти вирішенню спору та можливості виконання судового рішення.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року
у справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20) зазначено: «конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача».
Відповідно до частини третьої статті 150 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майновим наслідкам заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав осіб, що не є учасниками даного судового процесу (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19)).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 травня 2021 року
у справі № 914/1570/20 (провадження № 12-90гс20) вказано: «під забезпеченням позову розуміють сукупність процесуальних дій, що гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Таким чином, особам, які беруть участь у справі, надано можливість уникнути реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, яким буде забезпечено судовий захист законних прав, свобод та інтересів таких осіб. При цьому важливим є момент об'єктивного існування таких ризиків, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника клопотання) будуть порушені, на підтвердження чого є належні й допустимі докази. Також важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення. Отже, при використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами».
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам; при встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець; вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб'єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.
Цивільне процесуальне законодавство не зобов'язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову.
Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки відповідно до заявлених позовних вимог. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може призвести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.
Подібні висновки викладено у постанові Верховного Суду від 11 серпня 2022 року
у справі № 522/1514/21 (провадження № 61-19123св21).
У справі, яка переглядається, судом встановлено, що у вересні 2023 року
ТОВ «Сучасні вантажівки» зверталося до Київського апеляційного суду із заявою про забезпечення позову, в якій просило забезпечити позов у справі № 467/2023, що розглядає МКАС при ТПП України, шляхом накладення арешту та заборони відчуження переданих відповідачу у власність тракторів з такими характеристиками: трактор «Беларус-82.1» (НОМЕР_2, НОМЕР_3); трактор «Беларус-82.1» (НОМЕР_2, НОМЕР_3); трактор «Беларус-892» (НОМЕР_4); трактор «Беларус-892.2» (НОМЕР_5); накладення арешту на грошові кошти AGROINVESTSERVICE LLC в сумі 99 400 доларів США, що знаходяться на рахунку IBAN: НОМЕР_6 JSC ТВС BANK TBILISI, GEORGIA, SWIFT: НОМЕР_1 , INTERMEDIARY BANK: CITIBANK N.A. NEW-YORK, USA, SWIFT: CITIUS33, ABA: 021000089 INTERMEDIARY BANK: DEUTSCHE BANK TRUST COMPANY AMERICAS NEW-YORK, USA, SWIFT: BKTRUS33 ABA: 021001033, a також на інших рахунках в банківських та фінансових установах Республіки Грузія, які будуть виявлені під час виконання ухвали суду.
Київський апеляційний суд ухвалою від 27 вересня 2023 року (апеляційне провадження № 22-з/824/1200/2023) у задоволенні заяви ТОВ «Сучасні вантажівки» про забезпечення позову відмовив.
Постановою Верховного Суду від 14 грудня 2023 року у справі № б/н
(провадження № 61-14128ав23) апеляційну скаргу ТОВ «Сучасні вантажівки» задоволено частково.
Ухвалу Київського апеляційного суду від 27 вересня 2023 року в частині відмови у задоволенні заяви про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти AGROINVESTSERVICE LLC (Республіка Грузія) скасовано.
Забезпечено позов ТОВ «Сучасні вантажівки» (Україна) до AGROINVESTSERVICE LLC (Республіка Грузія) про стягнення коштів та накладено арешт на грошові кошти AGROINVESTSERVICE LLC (Республіка Грузія, м. Тбілісі, 5-ий м/р Нуцубідзе, корпус 7, кв. 36, код: 205210190) в сумі 99 400,00 доларів США, що знаходяться на рахунку
IBAN: НОМЕР_6 JSC ТВС BANK TBILISI, GEORGIA, SWIFT: НОМЕР_1 , INTERMEDIARY BANK: CITIBANK N.A. NEW-YORK, USA, SWIFT: CITIUS33, ABA: 021000089 INTERMEDIARY BANK: DEUTSCHE BANK TRUST COMPANY AMERICAS NEW-YORK, USA, SWIFT: BKTRUS33 ABA: 021001033, a також на інших рахунках в банківських та фінансових установах Республіки Грузія, які будуть виявлені під час виконання ухвали суду.
В іншій частині ухвалу Київського апеляційного суду від 27 вересня 2023 року залишено без змін.
Приймаючи постанову від 14 грудня 2023 року, Верховний Суд оцінив повідомлені
ТОВ «Сучасні вантажівки» відомості про те, що два трактори із чотирьох відчужені відповідачем третім особам; при цьому позивач не надав доказів такого відчуження, а також не вказав, які саме трактори із чотирьох відчужені відповідачем (їх характеристики), кому саме відчужені, на підставі яких правочинів. Тому Верховний Суд погодився з висновками Київського апеляційного суду про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову в частині накладення арешту та заборони відчуження спірного рухомого майна, оскільки застосування таких заходів забезпечення позову може вплинути на права та інтереси третіх осіб, яким відчужено трактори, та яких не залучено до участі у справі. Відсутність даних щодо продажу та характеристик двох із чотирьох тракторів позбавило суд можливості виключити порушення прав та інтересів інших осіб. Крім того, Верховний Суд врахував, що предметом арбітражної справи є стягнення заборгованості за невиконання умов контракту, а не повернення рухомого майна.
Повторно звертаючись із заявою про забезпечення позову шляхом накладення арешту на вказані трактори у січні 2024 року, ТОВ «Сучасні вантажівки» зазначало про те, що інформація про відчуження двох тракторів не знайшла свого підтвердження, тому всі чотири трактори перебувають у розпорядженні відповідача.
Надаючи оцінку цим обставинам, Київський апеляційний суд зазначив, що на їх підтвердження ТОВ «Сучасні вантажівки» не надало будь-яких доказів та не повідомило джерела, з яких товариством отримана відповідна інформація, що позбавляє суд можливості перевірити її дійсність.
Відмовляючи у задоволенні заяви про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що відсутність підтверджених даних щодо продажу майна, на яке заявник просить накласти арешт, у сукупності з мінливістю процесуальної позиції заявника щодо факту належності цього майна іншим особам, відсутність належних та допустимих доказів перебування у власності відповідача майна, на яке ТОВ «Сучасні вантажівки» просить накласти арешт, унеможливило виключення порушення прав та інтересів інших осіб.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Верховного Суду від 5 лютого 2020 року у справі № 759/13257/19 (провадження № 61-18169св19) зазначено, що «вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Також суд має враховувати співмірність вимог клопотання про забезпечення позову заявленим позовним вимогам та обставинам справи. З наявної в матеріалах справи заяви про вжиття заходів забезпечення позову вбачається, що вжиті судом заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру стосуються прав третьої особи, яка не є відповідачем у справі. При цьому забезпеченням позову захищаються законні права (інтереси) позивача у разі, коли відповідач діє недобросовісно. Відтак, суд апеляційної інстанції неправильно застосував норми ЦПК України, оскільки арешт може бути накладено на майно відповідача, а не третьої особи, і суд повинен виходити із наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову та предметом позовної вимоги. Таким чином, у справі, що переглядається, суд першої інстанції, правильно встановивши обставини справи й правильно застосувавши норму процесуального права, дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову».
У постанові Верховного Суду від 24 лютого 2021 року у справі № 755/5333/20 (провадження № 61-17180св20) вказано, що «при задоволенні заяви позивача про накладення арешту на нерухоме майно та заборони його відчуження, суди не звернули уваги, що позов забезпечується накладенням арешту на майно, що не належить відповідачу. Тому є помилковим накладення арешту на майно особи, яка не є відповідачем у справі».
Аналогічні висновки викладені Верховним Судом у постановах від 21 квітня
2021 року у справі № 372/333/20 (провадження № 61-19492св20) та від 21 квітня
2022 року у справі № 755/5300/21 (провадження № 61-18391св21).
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення клопотання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на зазначені трактори з огляду на повідомлені ТОВ «Сучасні вантажівки»
у заяві про забезпечення позову, поданій у вересні 2023 року, обставин щодо відчуження двох з чотирьох тракторів, ненадання заявником при зверненні із заявою про забезпечення позову від 9 січня 2024 року доказів на спростування раніше повідомлених ним обставин та непідтвердження належності відповідачу зазначеного майна на час вирішення заяви. Вказані обставини унеможливили виключення порушення прав та інтересів інших осіб, яким за раніше повідомленими заявником обставинами AGROINVESTSERVICE LLC продало два трактори.
Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги про неврахування висновків, викладених у постанові Верховним Суду від 3 березня 2023 року у справі № 905/448/22, оскільки у вказаній справі позивач просив накласти арешт на все майно відповідачів, а у справі, яка переглядається, заявник сам повідомив про відчуження відповідачем двох з чотирьох тракторів (без зазначення ідентифікаційних даних) іншим особам, тому позбавив суд можливості перевірити обставини щодо порушення забезпеченням позову прав інших осіб.
Інші доводи апеляційної скарги не впливають на правильність висновку Київського апеляційного суду про відсутність підстав для забезпечення позову шляхом накладення арешту на чотири трактори за відсутності відомостей щодо їх дійсних власників, оскільки під час апеляційного розгляду справи такі висновки суду не спростовані.
Доводи апеляційної скарги та зміст оскаржуваної ухвали не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм процесуального права.
Згідно зі статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин, встановивши відсутність підстав для скасування ухвали Київського апеляційного суду від 11 січня 2024 року, суд дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а оскаржуваної ухвали - без змін.
Керуючись статтями 149, 150, 152, 153, 261, 268 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасні вантажівки», в інтересах якого діє адвокат Хасін Ігор Борисович, залишити без задоволення.
Ухвалу Київського апеляційного суду від 11 січня 2024 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню не підлягає.
Судді: С. О. Карпенко В. В. Сердюк І. М. Фаловська