Справа 556/1278/23
Номер провадження 3/556/66/2024
12.04.2024 року
Суддя Володимирецького районного суду Рівненської області Іванків О.В. , розглянувши матеріали, що надійшли від заступника начальника Відділення поліції №1 Вараського ВП ГУНП в Рівненській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , -
за ч.1 ст.130 КУпАП,
23.04.2023 відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ААБ №313621 за ознаками ст.130 ч.1 КУпАП про те, що цього ж числа біля 01 год. 04 хв. в с.Довговоля по вулиці Шевченка водій ОСОБА_2 керував транспортним засобом - мопедом «Лончін» - з явними ознаками алкогольного сп'яніння, від проходження медичного огляду на місці зупинки автомобіля відмовився, обстежений в КНП «Володимирецька БПЛ», перебував в стані алкогольного сп'яніння, чим порушив Правила дорожнього руху, п.2.9. а
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про перенесення часу судового засідання не клопотав, хоча своєчасно і належним чином повідомлений про час і місце судового розгляду справи, в т.ч. шляхом направлення судових повісток.
За змістом ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. У матеріалах справи є докази того, що ОСОБА_2 був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду протоколу про адміністративне правопорушення. Таким чином судом оцінено неявку правопорушника як свідоме затягування розгляду справи з метою уникнення відповідальності за вчинене адміністративного правопорушення, відповідно є підстави проводити розгляд справи у відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Подібний висновок суду ґрунтується, крім положень КУпАП, також на практиці Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ). Зокрема, згідно ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Рішенням Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Дослідивши матеріали справи, в т.ч. протокол та долучені до нього матеріали, суд приходить до висновку про відсутність передбачених законом підстав для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.130 ч.1 КУпАП.
Так, ч.1 ст.130 КУпАП встановлено відповідальність за керування транспортним засобом особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також за відмову особою, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння. Таким чином, суб'єктами даного правопорушення є водії або інші особи, які керують транспортних засобів.
Таким чином, відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження огляду на стан сп'яніння є самостійним складом адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 КУпАП; при цьому такий огляд має проводитись у встановленому законом порядку.
Подібний висновок суду ґрунтується на положеннях ст..19 ч.2 Конституції України, у відповідності до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; а також і на вимогах ст.ст.6, 7 Закону України «Про Національну поліцію», з яких вбачається, що органи Національної поліції в своїй діяльності керуються принципом верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
У відповідності до ст.ст.251, 252 КУпАП приймаючи рішення по справі про адміністративне правопорушення, суд оцінює докази в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю. Такими доказами є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
При цьому, як це вбачається з ч.2 ст.251 КУпАП, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.
Разом з тим, належних та допустимих доказів вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 ч.1 КУпАП, суду не надано.
Зокрема, як вбачається з п.1.10 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001 року, водій - особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії.
Відповідно до п. 27 Постанови Пленуму Верховного суду України №14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування. Для притягнення до відповідальності за ст. 130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп'яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись.
В той же час, жоден із відеозаписів, що містяться на наданому суду носії - ДВД-Р диску - не містить запису руху мопеда під керуванням ОСОБА_3 Окремі файли містять відеозапис розмови між поліцейським та невстановленою особою, обличчя якої не видно на записі, і дані якої не оголошуються, і подальший запис процесу освідування ОСОБА_3 в медичному закладі. При цьому, момент руху транспортного засобу під керуванням ОСОБА_3 , момент його зупинки працівниками поліції, подальші дії, аж до моменту початку відеозапису в приміщенні приймального покою КНП «Володимирецька БПЛ» не зафіксовано, і будь-яких інших доказів до протоколу не долучено, також не надано їх і на запит суду.
Таким чином, належних та допустимих доказів вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 ч.1 КУпАП, суду не надано, і дане провадження згідно з п.1) ч.1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи наведене та керуючись п. 1 ст. 247, ст. 283, п.3 ст. 284 КУпАП, суддя,-
Провадження в справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП щодо ОСОБА_1 закрити за відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя: