П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
09 травня 2024 р.м. ОдесаСправа № 489/3390/23
Перша інстанція: суддя Кокорєв В.В.
Судова колегія П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого: Градовського Ю.М.
суддів: Турецької І.О.,
Шеметенко Л.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті на ухвалу Ленінського районного суду м.Миколаєва від 15 березня 2024р. про зупинення провадження по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,
У червні 2023р. ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті, в якому просила скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії АА №00000414 від 8.08.2022р. та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.
14.03.2024р. представник позивачки звернувся до суду із клопотанням про зупинення провадження.
Ухвалою Ленінського районного суду м.Миколаєва від 15 березня 2024р. клопотання задоволено та зупинене провадження у справі №489/3390/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення до набрання законної сили рішенням Конституційного Суду України у справі №3-153/2023(277/23) щодо відповідності Конституції України (конституційності) ч.1 ст.14-3, ч.2 ст.132-1 КУпАП.
Не погодившись із даним судовим рішенням, Державна служба України з безпеки на транспорті подала апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Судова колегія вважає, що у відповідності до п.1 ч.1 ст.311 КАС України, апеляційну скаргу можливо розглянути в порядку письмового провадження, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення справи по суті.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку про скасування ухвали суду та направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду, виходячи з наступного.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
За правилами ст.242 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Приймаючи ухвалу про зупинення провадження в адміністративній справі, суд першої інстанції виходив з того, в провадженні Конституційного Суду України перебуває справа №3-153/2023(277/23) за конституційною скаргою ОСОБА_2 щодо відповідності Конституції України ч.1 ст. 14-3, ч.2 ст. 132-1 КУпАП. Оскільки, рішення Конституційного Суду України по справі №3-153/2023(277/23) може вплинути на визначення правомірності (протиправності) винесеної оскаржуваної постанови серії АА №00000414 від 8.08.2022р. і притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 132-1 КУпАП, суд дійшов висновку про необхідність зупинення провадження у справі №489/3390/23 до набрання законної сили рішенням Конституційного Суду України у справі №3-153/2023(277/23).
Проте, з таким висновком суду першої інстанції не може погодитись колегія суддів.
Суд апеляційної інстанції вважає такі висновки помилковими, оскільки судом першої інстанції порушено норми процесуального права, а тому апеляційний суд на підставі ст.320 КАС України, скасовує ухвалу суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направляє справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.236 КАС України суд зупиняє провадження у справі в разі об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 16.10.2019р. у справі №800/330/17, з огляду на зазначені вимоги закону для вирішення питання про зупинення провадження у справі, адміністративний суд повинен у кожному конкретному випадку з'ясувати:
- чи існує вмотивований зв'язок між предметом судового розгляду у справі, яка розглядається адміністративним судом, з предметом доказування в конкретній іншій справі, що розглядається в порядку конституційного провадження;
- чим обумовлюється об'єктивна неможливість розгляду цієї справи.
Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, які не можуть бути з'ясовані та встановлені в цьому процесі, але мають значення для справи, провадження у якій зупинене.
Таким чином, у клопотанні про зупинення провадження у справі заявник повинен надати чітке обґрунтування, у чому полягає об'єктивна неможливість розгляду цієї справи до вирішення іншої справи.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачка звернулась із позовом до суду, у якому просила скасувати постанову серії АА №00000414 від 8.08.2022р., якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.132-1 КУпАП, та закрити провадження по справі про адміністративне правопорушення.
При цьому, звертаючись із заявою, представник позивачки обґрунтовував наявність підстав для зупинення провадження по даній справі тим, що у разі задоволення конституційної скарги ОСОБА_2 та визнання такою, що не відповідає Конституції України ч.1 ст.14-3 КУпАП, виникнуть підстави для надання вказаній у ній нормі права ретроактивної дії, що виключатиме притягнення позивача до відповідальності за оскаржуваною постановою. Відтак, зупинення провадження на даному етапі розгляду справи не лише забезпечить процесуальну економію часу суду на розгляд даної справи, а й надасть можливість представникам сторін сформулювати свої доводи і заперечення з врахуванням рішення КСУ.
Колегія суддів зазначає, що заявником не обґрунтовано обставин та не надано доказів, що дана справа не може бути вирішена до ухвалення Конституційним Судом України рішення по справі №3-153/2023(277/23).
Апеляційний суд зауважує, що за приписами ч.2 ст.152 Конституції України, з якою кореспондуються положення ст.91 ЗУ від 13.07.2017 № 2136-VIII «Про Конституційний Суд України», закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Частиною третьою цієї ж статті Конституції України встановлено, що матеріальна чи моральна шкода, завдана фізичним або юридичним особам актами і діями, що визнані неконституційними, відшкодовується державою у встановленому законом порядку, а встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акту чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане, є підставою для перегляду судових рішень у зв'язку з виключними обставинами у розумінні п.1 ч.5 ст.361 КАС України.
З огляду на вказане, судова колегія зазначає, що набрання законної сили рішенням Конституційного Суду у справі №3-153/2023(277/23) не впливає на розгляд даної справи, відтак відсутні підстави вважати, що існують об'єктивні неможливості її розгляду на даний час.
Такі висновки узгоджуються з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 18.11.2020р. у справі №4819/49/19, відповідно до яких встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акту чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, має значення, перш за все, як рішення загального характеру, яким визначається правова позиція для вирішення наступних справ, а не як підстава для перегляду справи з ретроспективним застосуванням нової правової позиції і зміни таким чином стану правової визначеності, уже встановленої остаточним судовим рішенням.
Крім того, судова колегія вважає, що зупинення провадження у даній справі №489/3390/23 призведе до безпідставного затягування розгляду справи, тоді як об'єктивні обставини такого зупинення відсутні.
В контексті наведеного, судова колегія зазначає, що необґрунтоване зупинення провадження у справі може призвести до затягування строків її розгляду й перебування учасників справи в стані невизначеності, що покладає на національні суди обов'язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справи упродовж розумного строку.
Враховуючи викладене, судова колегія дійшла висновку, що в даному випадку суд першої інстанції, порушивши норми процесуального права, дійшов помилкового висновку про наявність підстав для зупинення провадження по даній справі, а тому оскаржувана ухвала підлягає скасуванню із направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Оскільки судом першої інстанції неповне з'ясовано обставини, що мають значення для справи та порушено норми процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання, то ухвала Ленінського районного суду м.Миколаєва від 15 березня 2024р. про зупинення провадження підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.236,311,312,320,325,328 КАС України, судова колегія
Апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті задовольнити.
Ухвалу Ленінського районного суду м.Миколаєва від 15 березня 2024р. про зупинення провадження по справі скасувати.
Справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з моменту постановлення, остаточна та оскарженню не підлягає.
Головуючий: Ю.М. Градовський
Судді І.О. Турецька
Л.П. Шеметенко