Справа № 2-а-364
2010 рік
02 вересня 2010 року смт. Рожнятів
Рожнятівський районний суд Івано - Франківської області в складі :
головуючого судді Пулика М. В.
секретаря судового засідання Стадник О.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Рожнятів справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до відділу ДАІ УМВС в Івано-Франківській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-
Постановою серії АТ №147178 від 13.08.2010 року позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення передбаченого ч. 1 ст .122 КУпАП.
Згідно оскаржуваної постанови, позивач 13.08.2010 року о 13 год. 30 хв. керуючи автомобілем ГАЗ 3301 в м. Калуш по вул. Долинська, порушив вимогу знаку 3.3 «Рух вантажних автомобілів заборонено».
Вважаючи дану постанову незаконною, ОСОБА_2 звернувся до суду із зазначеним позовом .
Як на підставу своїх позовних вимог, ОСОБА_2, посилається на те, що у відповідності до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком ) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян , на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Іншого закону, що визначав би поняття адміністративного правопорушення, в Україні, немає . Таким чином, вина являється основною та обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони будь - якого адміністративного правопорушення. Це психічне ставлення особи до вчиненого нею суспільно шкідливого діяння і його наслідків, яке виявляється у формі умислу або необережності. Інкримінованою йому у вину ч.1 ст. 122 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення вимог дорожніх знаків, проте він категорично стверджує, що ні умисно, ні з необережності не порушував ПДР України та вимог ст. 122 КУпАП . Вказав, що працює водієм ТзОВ «ОЛБІ ІФ» і обслуговує торгові точки мережі «555» та інших мереж на території Івано-Франківської області. У вказаний день та час він, при доставці товару дійсно рухався вулицею Долинська в м. Калуш, де був зупинений інспектором ДПС Калуського взводу Сенівим І.П., який сказав, що він порушив вимогу знаку 3.3 «Рух вантажних автомобілів заборонено». Він пояснив інспектору, що Управлінням ДАІ УМВС України в Івано-Франківській області йому надано дозвіл для обслуговування транспортними засобами, право в'їзду-виїзду до об'єктів, обслуговування в зону дії дорожніх знаків 3.1, 3.35, 3.36 та 3.3 відповідно до ПДР України та представив документ, який дає можливість заїжджати в зону вищевказаних дорожніх знаків, однак інспектор не взяв до уваги вказаний дозвіл і виніс постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП за порушення вимог п.3.3 ПДР України.
Всупереч вимогам ст. 245 КУпАП, якою передбачено, що завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне й об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, інспектор ДАІ знехтував вказаними вимогами закону і здобуваючи неіснуючі показники в роботі, наклав на нього адміністративне стягнення за правопорушення , якого він ніколи не скоював .
У судове засідання позивач не прибув, направив до суду заяву, в якій свій заявлений адміністративний позов підтримав в повному об'ємі, просить справу заслухати у його відсутності.
Представник відповідача в судове засідання не прибув, подав заяву про розгляд справи у його відсутності.
Враховуючи наведене, суд вважає , що справу слід розглянути у відсутності сторін на підставі наявних у справі доказів, яких достатньо для вирішення справи по суті .
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити, виходячи з наступних підстав .
Згідно ст.11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
Кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.
Згідно ст.71 ч.2 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до постанови серії АТ №147178 від 13.08.2010 року , позивач цього ж дня о 13 год. 30 хв. керував автомобілем ГАЗ 3301 в м. Калуш по вул. Долинська, чим допустив порушення знаку 3.3. «Рух вантажних автомобілів заборонено».
Цією постановою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності згідно даного правопорушення і накладено штраф в сумі 255 гривень(а.с.5).
Позивач стверджує,і це видно з позовної заяви, що він дійсно у вказаний вище день, час та місці керував транспортним засобом,яким рухався по ділянці дороги,на яку поширювалася дія дорожнього знака 3.3.,однак вважає ,що заїхав в зону дії цього знака правомірно,оскільки мав на це дозвіл управління ДАІ в Івано-Франківській області.
Згідно глави 33 ПДР України /Дорожні знаки/,знак 3.3 «Рух вантажних автомобілів заборонено”- забороняє рух грузовим автомобілям і составів транспортних засобів з дозволеною максимальною масою більше 3.5 т.
Копією листа № 897 від 12.04.2010 року підтверджено,що ТзОВ „Олбі ІФ” управлінням Державтоінспекції в Івано-Франківській області дозволено заїзджати в зону дії дорожнього знака 3.3.
При складанні протоколу та винесенні оскаржуваної постанови,посадовою особою відповідача не взято до уваги вищевказаного.
Статтею 293 КпАП України передбачено,що орган (посадова особа) при розгляді скарги або протесту на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обгрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень: 1) залишає постанову без зміни, а скаргу або протест без задоволення; 2) скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд; 3) скасовує постанову і закриває справу; 4) змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
За наведених вище обставин,аналізуючи надані сторонами в підтвердження та заперечення позову докази,суд приходить до переконання,що оскаржувану постанову слід скасувати,а провадження в адміністративній справі закрити.
На підставі ст.ст. 245, 287-289, 293 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ч.1 п. 2 ст. 18 КАС України, керуючись ст.ст. 9, 158, 159, 162, 163, 167, 186 КАС України, -
Позов задоволити. Постанову серії АТ № 147178 від 13 серпня 2010 року в справі про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст.122 ч.1 КУпАП скасувати, а провадження в адміністративній справі закрити.
Н а постанову може бути подано апеляційну скаргу до Львівського адміністративного Апеляційного суду ,яка подається протягом 10 днів з дня її проголошення через Рожнятівський районний суд. У разі якщо постанову було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.
Суддя: