21.10.10р.Справа № 21/274-10
За позовом Прокурора м. Дніпропетровська в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради , м. Дніпропетровськ
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Дніпропетровськ
Третя особа на стороні позивача: Головне управління Держкомзему у Дніпропетровській області, м. Дніпропетровськ
про повернення самовільно зайнятої земельної ділянки
Суддя Назаренко Н.Г.
Представники:
прокурор - Твардієвич Т.В., старший помічник прокурора, посвідчення № 170 від 27.09.10р.
від позивача - не з'явився
відповідач - ОСОБА_1, підприємець;
від третьої особи - Толстих А.О., дов. б/н від 15.10.10р.
Прокурор м. Дніпропетровська звернувся до господарського суду з позовом в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 та просить суд:
- зобов'язати відповідача звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,0012 га, яка розташована за адресою: м. Дніпропетровськ, пр-т Калініна, в районі будинку № 62, та передати ї їдержаві в особі Дніпропетровської міської ради;
- зобов'язати відповідача привести самовільно зайняту земельну ділянку у придатний для використання стан, що знаходиться на земельній ділянці площею 0,0012 га, яка розташована за адресою: м. Дніпропетровськ, пр-т Калініна, в районі будинку № 62.
Відповідач проти задоволення позовних вимог прокурора заперечує та просить суд в позові відмовити в повному обсязі, відзив на позов та документи, витребуванні судом не надав.
Справа розглядається за наявними матеріалами відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -
Перевіркою дотримання вимог земельного законодавства, проведеною головним державним інспектором Управлінням Держкомзему у м. Дніпропетровськ, встановлено, що відповідач самовільно (без правовстановлюючих документів) займає та використовує земельну ділянку площею 0,0012 га (за результатів вимірів мірною стрічкою) по пр-ту Калініна, в районі будинку № 62 в м. Дніпропетровську під фактичне розміщення торгівельного кіоску за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про надання в користування (оренду) та за відсутності вказаного правочину щодо вказаної земельної ділянки та без правовстановлюючих документів, що є порушенням ст.ст. 124, 125 Земельного кодексу України.
Відповідно до ч.1 ст. 124 Земельного кодексу України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу місцевого самоврядування чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки ( у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.
Згідно ст. 125 Земельного кодексу України право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.
Позивачем не надано доказів виникнення в нього права власності або права користування земельною ділянкою, яку він фактично використовує.
В ході судового розгляду справи відповідач підтвердив, що договір оренди спірної земельної ділянки скінчив свою дію і станом на дату розгляду справи він займає цю ділянку без правовстановлюючих документів.
Рішення про надання земельної ділянки площею 0,0012га га фізичній особі-підприємцю Джафарову Фердовсі Анвер огли Дніпропетровською міською радою не приймалось. Договір оренди на користування зазначеною земельною ділянкою у відповідача відсутній.
Відповідач в усній формі повідомив суд, що він неодноразово звертався до Дніпропетровськоі міської ради із заявою про надання йому спірної земельної ділянки в оренду, однак, доказів цього суду не надав.
Таким чином, користування земельною ділянкою встановленою площею здійснювалося відповідачем без відповідного оформлення документів на право користування земельною ділянкою.
Факт порушення вимог земельного законодавства підтверджується актом перевірки від 22.06.2010р., приписом від 22.06.2010р. за № 139, та постановою про накладання адміністративного стягнення за № 81 від 22.06.2010 р. у вигляді штрафу у розмірі 765,00 грн. (а.с. 11-14)
Постанова про накладення адміністративного стягнення відповідачем не оскаржувалася, а штраф був оплачений відповідачем в повному обсязі, що підтверджується квитанцією від 23.06.2010р. № 33439.502.6 (а.с.15).
В силу п. 1 ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.
Згідно ст.126 ЗК України право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті. Право власності на земельну ділянку, набуту у власність із земель приватної власності без зміни її меж, цільового призначення, посвідчується: а) цивільно-правовою угодою щодо відчуження земельної ділянки, укладеною в порядку, встановленому законом, у разі набуття права власності на земельну ділянку за такою угодою; б) свідоцтвом про право на спадщину. Право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою. Форми державних актів на право власності на земельну ділянку, право постійного користування земельною ділянкою затверджуються Кабінетом Міністрів України. Право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.
Відповідно до частини першої статті 13 Конституції України земля є об'єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією, іншими законодавчими актами України. Статтею 26 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” до виключної компетенції міських рад віднесено вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.
За ст. 1 Закону України “Про державний контроль за використанням та охороною земель” самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.
В порушення вказаних норм, відповідачем неправомірно використовується спірна земельна ділянка без документів, що посвідчують право власності або право користування такою ділянкою.
За п. 2 ст. 90 Земельного Кодексу України, порушені права власників земельних ділянок підлягають відновленню в порядку встановленому законом.
Пунктом 2 ст. 152 Земельного Кодексу встановлено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема шляхом відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав (п.п. б. п. 3 ст. 152 ЗК України).
Відповідно до ст. 212 Земельного Кодексу України, самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використанням стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки.
Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги прокурора є правомірними та підлягають задоволенню.
Судові витрати у справі слід покласти на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 49, 82-87 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позов задовольнити.
Зобов'язати Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,0012 га, яка розташована за адресою: м. Дніпропетровськ, пр-т Калініна, в районі будинку № 62 та належить державі в особі Дніпропетровської міської ради (49000, м. Дніпропетровськ, пр-т Карла Макса, буд.75).
Зобов'язати Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) привести самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,0012 га у придатний для використання стан, яка розташована за адресою: м. Дніпропетровськ, пр-т Калініна, в районі будинку № 62.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) в доход Державного бюджету України в особі Головного управління Держказначейства у Жовтневому районі м. Дніпропетровська (49027, м. Дніпропетровськ, пл. Шевченка, 7, код код ЄДРПОУ 24246786, рахунок 31118095700005 в ГУДКУ В Дніпропетровській області, МФО 805012) державне мито в сумі 85 (вісімдесят п'ять) грн. 00 коп., про що видати наказ.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) в доход Державного бюджету України в особі Головного управління Держказначейства у Жовтневому районі м. Дніпропетровська (49027, м. Дніпропетровськ, пл. Шевченка, 7, рахунок 31217264700005 в ГУДКУ в Дніпропетровській області, код ЄДРПОУ 24246786, КБКД 22050003, МФО 805012) 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, про що видати наказ.
Накази видати після набрання рішенням чинності.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Н.Г. Назаренко
Дата підписання рішення, оформленого відповідно до вимог ст. 84 ГПК України, - 26.10.2010р.