21 жовтня 2010 р. № 34/202-09-6354
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Грейц К.В.,
суддів: Бакуліної С.В., Глос О.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради
на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 29.07.2010 року
у справі №34/202-09-6354
господарського суду Одеської області
за позовом Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради
до ФОП ОСОБА_4
про розірвання договору оренди, виселення та стягнення 86818,42 грн.
у судовому засіданні взяли участь представники:
від позивача: Курлович О.О. дов. №01-13/5999 від 14.09.2010 року
від відповідача: не з'явився
Рішенням господарського суду Одеської області від 12.04.2010 року у справі №34/202-09-6354 (суддя Фаєр Ю.Г.) у позові Представництву по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради до ФОП ОСОБА_4 про розірвання договору оренди №41/52 від 18.07.2008 року, виселення відповідача з нежитлового приміщення та стягнення заборгованості з орендної плати відмовлено.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 29.07.2010 року (судді: Картере В.І., Жеков В.І., Пироговський В.Т.) рішення господарського суду Одеської області від 12.04.2010 року у справі №34/202-09-6354 змінено, провадження у справі №34/202-09-6354 в частині позовних вимог про розірвання договору оренди нежитлового приміщення, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Катерининська, 93, укладеного Представництвом по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради з ФОП ОСОБА_4 №41/52 від 18.07.2008 року та виселення із вказаного приміщення -припинено у зв'язку з відсутністю предмету спору, в решті рішення залишено без змін.
У касаційній скарзі Представництво по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради просить касаційну скаргу задовольнити, рішення господарського суду Одеської області від 12.04.2010 року та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 29.07.2010 року по справі №34/202-09-6354 скасувати, прийняти нове рішення, яким позовні вимоги Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради задовольнити в повному обсязі, посилаючись на порушення та неправильне застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, а саме: ст. ст. 188, 193, 286 Господарського кодексу України, ст. ст. 625, 651, 762, 782 Цивільного кодексу України.
Відповідач не скористався своїм процесуальним правом на участь свого представника у судовому засіданні касаційної інстанції.
Заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши правильність застосування господарським судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Господарськими судами попередніх інстанції встановлено наступне.
За результатами проведеного конкурсу на право укладення договору оренди об'єкта комунальної власності територіальної громади міста Одеси - приміщення першого поверху площею 77,7 кв.м., що розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Катерининська, 93, переможцем, який одержав право на укладення договору оренди цього об'єкту нерухомості стала, ФОП ОСОБА_4, про що зазначено у витягу з наказу ПУКВ ОМР №394 від 18.07.2008р. „Про результати конкурсу на право укладення договорів оренди об'єктів комунальної власності ” та виписці з протоколу ПУКВ ОМР №16-08/4 від 18.07.2008р.
18.07.2008р. між Представництвом по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 укладено договір №41/52 оренди нежитлового приміщення, за умовами якого Орендодавець передає, а Орендар приймає у строкове платне користування нежитлове приміщення першого поверху, загальною площею 77,7 кв.м, розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Катерининська, 93.
Строк дії договору з 18.07.2008р. до 17.07.2009р. (п.1.3 договору).
Відповідно до п. 7.13 договору оренди №41/52 вступ Орендаря у користування приміщенням настає одночасно з підписанням акту приймання-передачі вказаних приміщень.
Відповідно до акту прийому -передачі від 18.07.2008р. приміщення першого поверху, загальною площею 77,7 кв.м., розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Катерининська, 93 передано відповідачу. Крім того, в акті зазначено, що при передачі приміщення комісією встановлено, що приміщення потребує ремонту, майна комунальної власності у ньому немає.
У зв'язку з неможливістю приступити до використання орендованого приміщення з огляду на знаходження в ньому майна мешканців будинку по вул. Катерининській, 93 (які мають ключі від вказаного приміщення і вільно ним користуються) вже 25.07.2008 року відповідач звернувся до позивача з листом, в якому повідомив орендодавця про неможливість приступити до використання орендованого приміщення у зв'язку зі здійсненням мешканцями будинку №93 перешкод (а саме: мешканці будинку зламали встановлений відповідачем замок та встановили новий замок; при спробі відповідача звільнити приміщення від майна, що знаходиться в ньому, мешканці будинку викликали наряд міліції, який роз'яснив відповідачу про необхідність звернення до суду для отримання рішення про примусове виселення). У зв'язку з наведеним відповідач просив розірвати даний договір оренди і не нараховувати орендну плату (а.с. 62, т.1).
Не отримавши відповідь на вказаний лист, відповідач 22.08.2008 року повторно звернувся з аналогічним листом до позивача (а.с. 61 т.1). Вказані листи було одержано позивачем відповідно 25.07.2008 року та 22.08.2008 року, про що свідчать вхідні штампи Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради.
У зв'язку з невнесенням відповідачем орендної плати протягом дванадцяти місяців позивач звернувся до відповідача з повідомленням від 02.10.2009 року вих.№01-15/1219 про відмову від договору оренди №41/52 від 18.07.2008 року на підставі ст. 782 Цивільного кодексу України, в якому запропонував у строк до 20.10.2009 року оплатити заборгованість з орендної плати і пені та здійснити фактичну передачу приміщення за актом приймання-передачі.
На зазначену пропозицію позивач відповідь не отримав.
З огляду на наведене, Представництво по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до ФОП ОСОБА_4 про розірвання договору оренди №41/52 від 18.07.2008 року, виселення відповідача з нежитлового приміщення та стягнення заборгованості з орендної плати на суму 81704, 12 грн. та пеню на суму 5114,3 грн.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог господарський суд першої інстанції виходив з того, що: по-перше, позивачем не дотримано встановленого ст. 188 Господарського кодексу України порядку розірвання господарських договорів; по-друге, відповідно до ч.6 ст. 762 Цивільного кодексу України наймач звільняється від сплати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.
Змінюючи рішення господарського суду першої інстанції і припиняючи провадження у справі в частині позовних вимог про розірвання договору оренди №41/52 від 18.07.2008 року та виселення із орендованого приміщення відповідача, суд апеляційної інстанції виходив з того, що: по-перше, 18.07.2009 року договір оренди №41/52 припинив свою дію у зв'язку з закінченням строку, на який його було укладено з огляду на наявність заперечень орендаря (відповідача) проти його продовження; по-друге, відповідно до ч.6 ст. 762 Цивільного кодексу України наймач звільняється від сплати орендної плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає, а відповідач не використовував орендоване приміщення через обставини, за які він не відповідає.
Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що вис новки господарського суду апеляційної інстанції є законними та обґрунтованими з огляду на наступне.
Згідно ст. 763 Цивільного кодексу України, ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" договір найму укладається на строк, встановлений договором; термін договору оренди визначається за погодженням сторін.
Господарськими судами встановлено і матеріалами справи підтверджено, що сторони погодили термін дії договору з 18.07.2008 року до 17.07.2009 року.
Відповідно до ч.2 ст.17 Закону України “Про оренду державного та комунального майна ” у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору, він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
Таким чином, якщо на дату закінчення строку договору оренди і протягом місяця після закінчення цього строку мали місце заперечення однієї із сторін договору оренди проти поновлення такого договору на новий строк, такий договір припиняється.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, відповідач звертався до позивача з листами про розірвання договору оренди 25.07.2008 та 22.08.2008 року у зв'язку з неможливістю приступити до використання орендованого майна.
Відповідно до ст. 291 Господарського кодексу України та ч.2 ст. 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна ” договір оренди припиняється у разі закінчення строку на який його було укладено.
Таким чином, враховуючи, що договір оренди №41/52 від 18.07.2008 року було укладено на строк до 17.07.2009 року, висновки апеляційного господарського суду про припинення договору оренди 18.07.2009 року у зв'язку з закінченням строку, на який його було укладено, є законними і обґрунтованими.
У зв'язку з наведеним цілком правомірними є висновки апеляційного господарського суду про відсутність предмету спору в частині розірвання договору оренди.
Частиною 6 ст. 762 ЦК України передбачено, що наймач звільняється від сплати орендної плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.
Господарськими судами встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач не використовував спірне приміщення через обставини, за які він не відповідає, а саме: через здійснення перешкод мешканцями будинку №93, що підтверджено наявними у справі доказами (листами відповідача від 25.07.2008 року та від 22.08.2008 року а.с. 61, 62 т.1; листом Шевченківського ВМ Приморського РВ Одеського міського управління ГУМВС України в Одеській області №31/22-2753 від 25.02.2010 року а.с. 85 т. 1; актом обстеження нежитлового приміщення від 16.03.2010 року, затвердженого самим позивачем а.с. 109 т.1 та інш.).
Отже, висновки апеляційного господарського суду щодо відсутності підстав для стягнення нарахованої орендної плати є законними і обґрунтованими, оскільки орендар не могла користуватися орендованим приміщенням з причин, які від неї не залежали.
Також обґрунтованими є висновки апеляційного суду щодо припинення провадження у справі на підставі п.1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України в частині позовних вимог про виселення із орендованого приміщення, з огляду на відсутність факту використання відповідачем орендованого приміщення, що свідчить про відсутність предмету спору в частині виселення з орендованого приміщення.
За таких обставин, встановлені господарським судом апеляційної інстанцій з дотриманням правил ст. 43 Господарського процесуального кодексу України факти, на підставі яких касаційна інстанція відповідно до ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України перевіряє правильність застосування норм матеріального та процесуального права при вирішенні спору, спростовують доводи касаційної скарги щодо порушення господарським судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.
З огляду на наведене, підстав для скасування постанови Одеського апеляційного господарського суду від 29.07.2010 року у справі №34/202-09-6354 не вбачається.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 1115, 1117, п. 1 ст. 1119, ст. 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 29.07.2010 р. у справі №34/202-09-6354 залишити без задоволення, а постанову Одеського апеляційного господарського суду від 29.07.2010 р. у справі №34/202-09-6354 -без змін.
Головуючий К.Грейц
Судді: С. Бакуліна
О.Глос