21 жовтня 2010 р. № 17/22
Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі:
головуючого:Першикова Є.В.,
суддів:Данилової Т.Б.,
Ходаківської І.П.,
розглянула
касаційну скаргупрокуратури Донецької області (далі -Прокуратура)
на постанову Донецького апеляційного господарського суду
від15.07.10
у справі№ 17/22
господарського судуДонецької області
за позовомпрокуратури Ленінського району міста Донецька
в інтересах держави в особі Донецької міської ради (далі -Міськрада)
дотовариства з обмеженою відповідальністю "Спецпроект -3" (далі -Товариство),
третя особа:Управління Держкомзему у місті Донецьку Донецької області (далі -Держкомзем),
простягнення 452 042,85 грн. у відшкодування витрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва; заборону Товариству користуватись земельними ділянками, наданими в оренду згідно рішень Міськради №№ 19/34, 19/35 від 20.05.08.
В засіданні взяли участь представники:
- Прокуратури:Попенко О.С. (прокурор відділу Генеральної прокуратури України; посвідчення № 203 від 17.12.07);
- Міськради:не з'явились;
- Товариства:Крещенко В.В. (за дов. б/н від 18.05.10);
- Держкомзему:не з'явились.
Ухвалою від 27.09.10 колегії суддів у складі головуючого - Першикова Є.В., суддів -Данилової Т.Б., Муравйова О.В. касаційна скарга Прокуратури № 05/1-1604-вих-10 від 11.08.10 була прийнята до провадження, справа призначена до розгляду у судовому засіданні на 21.10.10.
Вказана ухвала суду була направлена сторонам у справі в установленому порядку, документів, які б свідчили про її неотримання сторонами у справі, до Вищого господарського суду України не надходило, отже усіх учасників судового процесу відповідно до ст. 1114 Господарського процесуального кодексу України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.
На момент розгляду справи у судовому засіданні 21.10.10 будь-яких письмових заяв та клопотань від учасників судового процесу щодо 21.10.10 представники Міськради та Держкомзему не з'явились.
Враховуючи, що ухвалою про призначення справи до розгляду учасників судового процесу було попереджено, що неявка без поважних причин у судове засідання не тягне за собою перенесення розгляду справи на інші строки, а на момент розгляду справи у судовому засіданні 21.10.10 клопотань про відкладення розгляду справи до колегії суддів Вищого господарського суду України не надходило, справа розглядалась за наявними матеріалами справи, за участю представників Прокуратури та Товариства.
У зв'язку з виходом судді Ходаківської І.П. з відпустки та зайнятістю судді Муравйова О.В. розпорядженням від 08.10.10 заступника Голови Вищого господарського суду України для касаційного перегляду справ, призначених до розгляду у судовому засіданні на 21.10.10 колегією суддів у складі головуючого -Першикова Є.В., суддів -Данилової Т.Б. Муравйова О.В., створено колегію суддів у складі: головуючий -Першиков Є.В., судді -Данилова Т.Б., Ходаківська І.П., яка переглядає справу по суті.
Про вказані обставини присутніх представників повідомлено на початку судового засідання 21.10.10. Відводів складу колегії суддів Вищого господарського суду України, яка переглядає справу по суті, не заявлено.
Відповідно до ч. 2 ст. 85 та ч. 1 ст. 1115 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 21.10.10 було оголошено лише вступну та резолютивну частини постанови Вищого господарського суду України.
Рішенням від 13.05.09 господарського суду Донецької області (суддя Татенко В.М.) у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Постановою від 01.09.09 Донецького апеляційного господарського суду (колегія суддів у складі: головуючого -Москальової І.В., суддів - Величко Н.Л., М'ясищева А.М.) апеляційне подання Прокуратури залишено без задоволення, а рішення від 13.05.09 господарського суду Донецької області -без змін.
Постановою від 02.12.09 Вищого господарського суду України касаційне подання Прокуратури задоволено.
Рішення від 13.05.09 господарського суду Донецької області та постанову від 01.09.09 Донецького апеляційного господарського суду скасовано, а справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.
Під час нового розгляду справи рішенням від 02.06.10 господарського суду Донецької області (суддя Сковородіна О.М.) в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Постановою від 15.07.10 Донецького апеляційного господарського суду (колегія суддів у складі: головуючого -Алєєвої І.В., суддів -Акулової Н.В., Шевкової Т.А.) апеляційне подання Прокуратури залишено без -без змін.
Вказані судові рішення, прийняті під час нового розгляду справи, мотивовані тим, що заявлене до стягнення відшкодування не відповідає вимогам, встановленим постановою Кабінету Міністрів України "Про розміри та Порядок визначення втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, які підлягають відшкодуванню" від 17.11.97 № 1279.
Не погодившись з рішеннями попередніх судових інстанцій, Прокуратура звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою в якій просить рішення від 02.06.10 господарського суду Донецької області та постанову від 15.07.10 Донецького апеляційного господарського суду скасувати, та прийняти по справі нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
Свої вимоги Прокуратура обґрунтовує тим, що при винесенні оскаржених судових актів було порушено норми матеріального та процесуального права, зокрема: ст. 125 Земельного кодексу України, ст. 18 Закону України "Про оренду землі".
У своєму відзиві на касаційну скаргу Міськрада доводи та вимоги Прокуратури підтримує.
Товариство у наданому письмовому відзиві на касаційну скаргу щодо доводів Прокуратури заперечує, вважаючи їх безпідставними, у зв'язку з чим просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржені судові рішення -без змін.
Розглянувши матеріали справи, касаційну скаргу, заслухавши пояснення представників Прокуратури та сторони, суддю-доповідача по справі, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла до висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Як встановлено попередніми судовими інстанціями на підставі матеріалів справи, рішеннями Міськради від 20.05.08 № 19/34 та № 19/35 Товариству було затверджено проекти землевпорядкування по відведенню земельних ділянок площею 7,9890 га та 8,0 га (лоти 1, 2) для будівництва та експлуатації торгівельно-розважальних, офісних будівель із розміщенням гостьових автомобільних стоянок у Ленінському районі м.Донецька (район Маріупольської розв'язки).
Також, судами встановлено, що на виконання п. 2 зазначених рішень Міськради, 17.06.08 між Міськрадою (Орендодавець) та Товариством (Орендар) було укладено договори оренди, згідно яких Міськрада надала, а Товариство -прийняло в строкове платне користування земельні ділянки сільськогосподарського призначення для будівництва та експлуатації торгово-розважальних, офісних будівель із розміщенням гостьових автомобільних стоянок, які знаходиться на території Ленінського району м.Донецька по проспекту Ленінському (лоти 1, 2).
Колегія суддів Вищого господарського суду України враховує, що відповідно до п. 2 ст. 207 Земельного кодексу України, відшкодуванню підлягають втрати сільськогосподарських угідь (ріллі, багаторічних насаджень, перелогів, сінокосів, пасовищ), лісових земель та чагарників як основного засобу виробництва в сільському і лісовому господарстві внаслідок вилучення (викупу) їх для потреб, не пов'язаних із сільськогосподарським і лісогосподарським виробництвом.
Визначені у Земельному кодексі України норми щодо відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва спрямовані на забезпечення раціонального використання і охорони особливо цінних земель сільськогосподарського призначення та земель лісового фонду з метою збереження їх кількісного і якісного стану.
Відшкодування втрат передбачає компенсацію суспільству негативних наслідків соціально-економічного, екологічного характеру, що настають внаслідок переведення особливо цінних земель сільськогосподарського призначення та лісового фонду до інших категорій земель, а також у разі обмеження землекористування чи погіршення якості земель як особливого національного надбання, що перебуває під особливою охороною держави.
Порядок визначення втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, які підлягають відшкодуванню, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 17.11.97 № 1279.
Вирішуючи спір, попередні судові інстанції звернули увагу на те, що позов у даній справі пред'явлений на підставі ст.ст. 207-209 Земельного кодексу України про відшкодування втрат сільськогосподарських угідь, лісових земель як основного засобу виробництва внаслідок вилучення їх для потреб, не пов'язаних із сільськогосподарським і лісогосподарським виробництвом.
Разом з тим, як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, в оренду Товариства передавались землі сільськогосподарських угідь, у зв'язку з чим сума втрат лісогосподарського виробництва нарахована помилково.
Разом з тим, колегія суддів Вищого господарського суду України враховує, що попередні судові інстанції перевіривши розрахунки втрат сільськогосподарського виробництва щодо відповідності вимогам Порядку визначення втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва які підлягають відшкодуванню (затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.11.97 № 1279), дійшли висновку про недотримання зазначеної норми позивачем при здійсненні розрахунку розміру втрат, у зв'язку з чим суди вказали про необґрунтованість вимог заявника та їх недоведеність матеріалами справи.
З урахуванням наведених правових положень та встановлених обставин справи колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що доводи, викладені Прокуратурою в касаційній скарзі, є необґрунтованими, оскільки вони спростовуються зібраними по справі доказами і не відповідають вимогам закону.
Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що скаржник в касаційній скарзі стверджує факти порушення судами не лише норм матеріального та процесуального права, а також і питання, які стосуються оцінки доказів, але оцінка доказів, на підставі яких судова інстанція дійшла до висновку про встановлення тих чи інших обставин справи в силу вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України здійснюється за внутрішнім переконанням суду, і їх переоцінка не віднесена до компетенції касаційної інстанції.
З огляду на те, що з'ясування підставності оцінки доказів та встановлення обставин по справі згідно приписів ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України знаходиться поза межами компетенції касаційної інстанції, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку про неможливість задоволення касаційної скарги.
На підставі викладеного, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що судами першої та апеляційної інстанцій було повно та всебічно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, надано їм належну правову оцінку та винесені рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, що дає підстави для залишення їх без змін.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів
Касаційну скаргу прокуратури Донецької області № 05/1-1604-вих-10 від 11.08.10 залишити без задоволення.
Постанову від 15.07.10 Донецького апеляційного господарського суду у справі № 17/22 господарського суду Донецької області залишити без змін.
Головуючий Є.Першиков
судді:Т.Данилова
І.Ходаківська