25 жовтня 2010 р. № 25/628(15/245)
Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. -головуючий, судді Бенедисюк І.М. і Львов Б.Ю.,
розглянувши матеріали касаційної скарги відкритого акціонерного товариства комерційного банку “Надра”, м. Київ (далі -Банк)
на постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.08.2010
зі справи № 25/628
за позовом фізичної особи -підприємця ОСОБА_2, м. Львів
до Банку
про розірвання договору та стягнення боргу,
Рішенням господарського суду міста Києва від 18.02.2010 у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.08.2010 зазначене рішення місцевого господарського суду скасовано, позов задоволено.
Банк звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою від 20.09.2010 б/н, в якій просить постанову господарського суду апеляційної інстанції з даної справи скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Вищий господарський суд України дійшов висновку про необхідність повернення касаційної скарги з огляду на таке.
Відповідно до частини четвертої статті 111 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) до касаційної скарги додаються докази сплати державного мита.
Статтею 45 і частиною першою статті 46 ГПК України передбачено, що заяви про оскарження рішень, ухвал, постанов господарського суду оплачуються державним митом (крім випадків, встановлених законодавством) у порядку і розмірі, встановлених законодавством України. Порядок і розмір сплати державного мита встановлено Декретом Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 № 7-93 “Про державне мито” (далі -Декрет) та Інструкцією про порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженою наказом Головної державної податкової інспекції України від 22.04.1993 № 15 (далі -Інструкція).
Згідно з пунктом 33 Інструкції з позовних заяв, що носять одночасно майновий і немайновий характер, державне мито сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового характеру, і за ставками, встановленими для позовних заяв немайнового характеру.
Відповідно до підпунктів “а” та “б” пункту 2 статті 3 Декрету ставку державного мита із позовних заяв майнового характеру встановлено в розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а із позовних заяв немайнового характеру - на рівні 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
За приписами підпункту “г” пункту 2 статті 3 Декрету розмір ставки державного мита, зокрема, із касаційних скарг на рішення і постанови становить 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті у разі подання заяви для розгляду спору в першій інстанції, а із спорів майнового характеру -50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.
Оскільки в даному разі касаційні вимоги скаржника носять одночасно майновий і немайновий характер, причому оспорювана скаржником сума становить 8 964, 89 грн., то з урахуванням розміру неоподатковуваного мінімуму, встановленого пунктом 22.5 статті 22 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб”, при поданні касаційної скарги відповідачем у справі мало бути сплачено державне мито в сумі 93, 50 грн. (51 грн. + 42, 50 грн.), фактично ж за платіжним дорученням від 10.09.2010 № 24558-СЗ перераховано лише 51 грн.
Таким чином, до касаційної скарги не додано документів, що підтверджують сплату державного мита у встановленому розмірі, що згідно з пунктом 4 частини першої статті 1113 ГПК України є підставою для повернення цієї скарги.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 8 Декрету сплачене Банком державне мито в сумі 51 грн., підлягає поверненню з державного бюджету.
Керуючись пунктом 4 частини першої та частиною другою статті 1113 ГПК України, Вищий господарський суд України
1. Касаційну скаргу на постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.08.2010 зі справи № 25/628 повернути відкритому акціонерному товариству комерційному банку “Надра”.
2. Повернути відкритому акціонерному товариству комерційному банку “Надра” державне мито в сумі 51 грн. Видачу довідки на повернення державного мита доручити господарському суду міста Києва.
Суддя В. Селіваненко
Суддя І. Бенедисюк
Суддя Б. Львов