20 жовтня 2010 р. № 35/15-10
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючогоГубенко Н.М.
суддівБарицької Т.Л.
Мирошниченка С.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Дніпрошина"
на ухвалу
від
та на постанову
відгосподарського суду Дніпропетровської області
11.01.2010
Дніпропетровського апеляційного господарського суду
18.08.2010
у справі№ 35/15-10
за позовомПрокурора м. Дніпропетровська в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради в особі Міського комунального підприємства "Дніпропетровські міські теплові мережі"
доВідкритого акціонерного товариства "Дніпрошина"
простягнення 351 598, 10 грн.
у судовому засіданні взяли участь представники:
- прокуратури
- позивачаСахно Н.В.;
повідомлений, але не з'явився;
- відповідачаповідомлений, але не з'явився;
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 11.01.2010 у справі № 35/15-10 (суддя Широбокова Л.П.) Товариству з обмеженою відповідальністю "Мірамах" (надалі відповідач/скаржник) відмовлено у прийнятті апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 14.12.2009 у справі № 35/15-10 про порушення провадження у справі.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 18.08.2010 у справі № 35/15-10 (судді: Верхогляд Т.А., Чимбар Л.О., Чоха Л.В.) вказану ухвалу місцевого господарського суду від 11.01.2010 залишено без змін.
В касаційній скарзі Відкрите акціонерне товариство "Дніпрошина" просить скасувати ухвалу місцевого господарського суду від 11.01.2010 та постанову суду апеляційної інстанції від 18.08.2010, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права.
Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 1114 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваних судових актів, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 14.12.2009 у справі № 35/15-10 порушено провадження у даній справі за позовом Прокурора м. Дніпропетровська в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради в особі Міського комунального підприємства "Дніпропетровські міські теплові мережі" до Відкритого акціонерного товариства "Дніпрошина" про стягнення 351 598, 10 грн.
Відповідач, не погоджуючись із вказаною ухвалою місцевого господарського суду, подав на неї через місцевий господарський суд апеляційну скаргу.
Місцевий господарський суд своєю ухвалою від 11.01.2010 відмовив відповідачу у прийнятті апеляційної скарги та повернув її скаржникові з підстав відсутності законодавчо передбаченого права у сторін на оскарження такого роду ухвал; при цьому суд першої інстанції послався на Інформаційний лист Верховного Суду України від 10.09.2008 №3.2-2008.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 18.08.2010 у справі № 35/15-10 ухвалу місцевого господарського суду від 11.01.2010 залишено без змін; суд апеляційної інстанції погодився із правовим обґрунтуванням підстав повернення апеляційної скарги відповідача.
Вищий господарський суд України погоджується із висновком суду апеляційної інстанції, з огляду на таке.
Згідно з ч. 1 ст. 6 Закону України "Про судоустрій України" (в редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваної ухвали місцевого господарського суду) усім суб'єктам правовідносин гарантується захист їх прав, свобод і законних інтересів незалежним і неупередженим судом, утвореним відповідно до закону.
Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 129 Конституції України однією із основних засад судочинства є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду.
Зазначена конституційна норма конкретизована законодавцем і в статті 12 Закону України "Про судоустрій України" (в редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваної ухвали місцевого господарського суду), згідно з якою учасники судового процесу та інші особи у випадку і порядку, передбачених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.
Згідно зі ст. 106 ГПК України (в редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваної ухвали місцевого господарського суду), ухвали місцевого господарського суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку у випадках, передбачених цим Кодексом та Законом України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.
Отже, реалізація конституційного права на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення названими нормами ставиться в залежність від положень процесуального закону.
Таким чином, Господарський процесуальний кодекс України повинен містити імперативні норми про те, в яких випадках учасник судового процесу має право оскаржити ухвалу суду в апеляційному чи касаційному порядку.
Стаття 64 ГПК України на підставі якої було винесено місцевим господарським судом ухвалу про порушення провадження у справі та призначення справи до розгляду не містить вказівок щодо можливості оскарження таких ухвал в апеляційному чи касаційному порядку.
Пунктом 12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 13.06.2007 №8 "Про незалежність судової влади" передбачено, що оскарження судових рішень допускається у випадках, порядку та з підстав, визначених законом. Оскарження ухвал або інших процесуальних актів суду, якими не завершується провадження у справі (про прийняття заяв і скарг до розгляду, про призначення судових засідань, про виклик осіб, про витребування документів та інших доказів тощо), крім випадків, прямо передбачених процесуальним законом, не допускається.
Відповідно до Інформаційного листа Верховного Суду України від 10.09.2008 №3.2-2008 у разі подання апеляційної скарги на ухвалу, яку не може бути оскаржено, місцевий господарський суд має відмовляти у прийнятті такої скарги з посиланням на частини першу та четверту статті 106 ГПК України.
Отже, враховуючи наведені вище норми та вказівки Верховного Суду України, як суд першої інстанції, відмовляючи відповідачу у прийнятті апеляційної скарги на ухвалу про порушення провадження, так і суд апеляційної інстанції, залишаючи без змін ухвалу місцевого господарського суду, якою відмовлено скаржнику у прийнятті апеляційної скарги на ухвалу, оскарження якої не передбачено нормами Господарського процесуального кодексу України, правильно застосували норми матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим відсутні підстави у суду касаційної інстанції для скасування юридично правильних судових актів.
Доводи касаційної інстанції не спростовують обґрунтованих висновків суду апеляційної інстанції, зроблених ним з правильним застосуванням норм права, а тому не можуть слугувати підставою для скасування обґрунтованої та правомірної постанови.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 1117, 1119, 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Дніпрошина" залишити без задоволення, ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 11.01.2010 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 18.08.2010 у справі № 35/15-10 залишити без змін.
Головуючий суддя Н.М. Губенко
Судді Т.Л. Барицька
С.В. Мирошниченко