20 жовтня 2010 р. № 05-5-27/8295
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючогоКравчука Г.А.,
суддів:Мачульського Г.М., Муравйова О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуСпільного українсько-французького підприємства з іноземними інвестиціями у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "Основа-Солсиф"
на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 31.08.2010 р.
у справі№ 05-5-27/8295
господарського судум. Києва
за позовомВідкритого акціонерного товариства "Дніпробудмашина"
доСпільного українсько-французького підприємства з іноземними інвестиціями у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "Основа-Солсиф"
прозміну правовідношення по договору та зобов'язання вчинити певні дії
в судовому засіданні взяли участь представники:
позивача:- не з'явились;
відповідача:Опенько О.В., дов. № 1062 від 30.06.2010 р.;
Ухвалою господарського суду м. Києва від 22.07.2010 р. (суддя Дідиченко М.А.) позовні матеріали Відкритого акціонерного товариства "Дніпробудмашина" (далі -Товариство) повернуто без розгляду на підставі п. п. 1 та 3 частини першої ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвала мотивована тим, що:
- до позовної заяви Товариства, підписаної його представником за довіреністю Колесніченком Б.В., не додано відповідної довіреності, а відтак вона підписана особою, яка не має на це права;
- до позовної заяви Товариства не додано документів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються його позовні вимоги.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 31.08.2010 р. (колегія суддів: Ропій Л.М., Кондратова І.Д., Попікова О.В.) ухвалу господарського суду м. Києва від 22.07.2010 р. скасовано, а справу передано на розгляд до господарського суду м. Києва.
Постанова мотивована тим, що:
- довіреність представника Товариства Колісниченка Б.В. знаходилась у матеріалів справи, при цьому вказаний представник неодноразово брав участь у судових засіданнях у справі, а відтак мав право підписувати від імені Товариство зустрічну позовну заяву;
- у зустрічній позовній заяві Товариство на підтвердження зустрічних позовних вимог посилається на норми Цивільного кодексу України та на докази, які підтверджують викладені у ній обставини.
Спільне українсько-французьке підприємство з іноземними інвестиціями у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "Основа-Солсиф" (далі -Підприємство) звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій просить постанову Київського апеляційного господарського суду від 31.08.2010 р. скасувати та залишити в силі ухвалу господарського суду м. Києва від 22.07.2010 р. Викладені у касаційній скарзі вимоги Підприємство обґрунтовує посиланням на ст. ст. 54 -58, 60, 63 Господарського процесуального кодексу України, та зазначає, що ухвала господарського суду м. Києва від 22.07.2010 р. є правильною.
Товариство не скористалось правом, наданим ст. 1112 Господарського процесуального кодексу України, та відзив на касаційну скаргу Підприємства до Вищого господарського суду України не надіслало, що не перешкоджає касаційному перегляду судового акту, який оскаржується.
За розпорядженням заступника Голови Вищого господарського суду України від 11.10.2010 р. розгляд касаційної скарги здійснюється Вищим господарським судом України у складі колегії суддів: Кравчука Г.А. -головуючого, суддів Мачульського Г.М. та Муравйова О.В.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарськими судами першої та другої інстанцій норм процесуального права при прийнятті ухвали та постанови, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга Підприємства не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.
Відповідно до п. 1 частини першої ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо позовну заяву підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Як вбачається з зустрічної позовної заяви Товариства, вона підписана його представником Колісниченком Б.В., та у ній зазначено, що довіреність представника знаходиться у матеріалах справи.
Господарським судом апеляційної інстанції встановлено, що довіреність представника Товариства Колісниченка Б.В. (№ 2-а від 08.06.2010 р.) дійсно знаходилась у матеріалах справи, при цьому вказаний представник неодноразово брав участь у судових засіданнях у справі.
За таких обставин колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновком апеляційного господарського суду про те, що Колісниченко Б.В. мав право підписувати від імені Товариства зустрічну позовну заяву, а відтак твердження місцевого господарського суду на те, що зустрічна позовна заява була підписана особою, яка не має на це права, є необґрунтованим.
Таким чином, господарський суд першої інстанції, повертаючи зустрічну позову заяву без розгляду, безпідставно посилався на п. 1 частини першої ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з п. 3 частини першої ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не вказано обставин, на яких ґрунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, обґрунтований розрахунок стягуваної чи оспорюваної суми.
Між тим, господарський суд м. Києва, повертаючи зустрічну позовну заяву Товариства без розгляду на підставі п. 3 частини першої ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, виходив з того, що до неї не додано документів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються його позовні вимоги.
Однак вказане, виходячи зі змісту п. 3 частини першої ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, не є підставою для повернення позовної заяви без розгляду.
При цьому господарським судом другої інстанції з'ясовано, що у зустрічній позовній заяві Товариство на підтвердження зустрічних позовних вимог посилається на норми Цивільного кодексу України та на докази, які підтверджують викладені у ній обставини, тобто, у ній були вказані обставини, на яких ґрунтуються зустрічні позовні вимоги Товариства, та докази, які підтверджували викладені у цій заяві обставини.
Враховуючи викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає правильним висновок господарського суду апеляційної інстанції про те, що місцевий господарський суд безпідставно повернув зустрічну позовну заяву Товариства без розгляду, посилаючись на п. 3 частини першої ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.
Беручи до уваги наведене, колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що господарський суд обґрунтовано скасував ухвалу господарського суду м. Києва від 22.07.2010 р. як таку, що прийнята з порушенням п. п. 1 та 3 частини першої ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.
На підставі викладеного колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що постанова Київського апеляційного господарського суду від 31.08.2010 р. відповідає нормам процесуального права, доводи касаційної скарги Підприємства не спростовують висновків господарського суду другої інстанції, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.
Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11110 та 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу Спільного українсько-французького підприємства з іноземними інвестиціями у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "Основа-Солсиф" залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 31.08.2010 р. у справі № 05-5-27/8295 господарського суду м. Києва -без змін.
Головуючий суддя Г.А. Кравчук
Суддя Г.М. Мачульський
Суддя О.В. Муравйов