21 жовтня 2010 р. № 5/56-21/74
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Борденюк Є.М. -головуючий,
Могил С.К.,
Самусенко С.С.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Фізичної особи -підприємця ОСОБА_4
на постанову Львівського апеляційного господарського суду
від 28 липня 2010 року
у справі № 5/56-21/74
господарського суду Івано-Франківської області
за позовом Фізичної особи -підприємця ОСОБА_4
до ЖЕО № 7
третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача
Спеціалізована ремонтно-аварійна дільниця УЖКГ
про стягнення 48 464 грн.
за зустрічним позовом ЖЕО № 7
до Фізичної особи -підприємця ОСОБА_4
про зобов'язання вчинити певні дії
ФОП ОСОБА_4 звернулася до господарського суду Івано-Франківської області із позовом до ЖЕО №7 про стягнення 48464 грн. збитків внаслідок затоплення приміщення "Косметично-діагностичного центру" за адресою: вул.Новгородська, 7/3 в м. Івано-Франківську. ЖЕО №7 звернулася до господарського суду Івано-Франківської області із зустрічним позовом про зобов'язання ФОП ОСОБА_4, яка допустила самовільне переобладнання приміщення за адресою: вул.Новгородська, 7/3 в м. Івано-Франківську, привести його в попередній стан.
Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 02.06.2010 у справі № 5/56-21/74 первісний позов задоволено; стягнуто з ЖЕО № 7 на користь ФОП ОСОБА_4 48464 грн. збитків; в зустрічному позові відмовлено за безпідставністю. Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 28.07.2010 у справі № 5/56-21/74 рішення господарського суду Івано-Франківської області від 02.06.2010 частково скасовано, у задоволенні первісного позову відмовлено; в іншій частині - залишено без змін.
У касаційній скарзі ФОП ОСОБА_4 просить скасувати постанову Львівського апеляційного господарського суду від 28.07.2010 у справі № 5/56-21/74, рішення господарського суду Івано-Франківської області від 02.06.2010 залишити в силі.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 06.10.2010 у справі № 5/56-21/74 порушено касаційне провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, правильність застосування норм матеріального та процесуального права місцевим та апеляційним господарськими судами, колегія суддів Вищого господарського суду України прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 1117 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Предметом позову у даній справі є позадоговірна шкода.
За дослідженими судами матеріалами справи позивач вбачає неправомірність дій відповідача в тому, що ЖЕО №7 не вжив заходів по підтриманню належного експлуатаційного стану внутрішньобудинкових систем центрального опалення, що стало причиною прориву центрального стояка теплопостачання та витоку води, що спричинило затоплення приміщення позивача.
При цьому, апеляційна інстанція вказує, що 30.12.2008 комісією в складі головного інженера ЖЕО №7, слюсарів-сантехніків складено акт проведення обстеження приміщення за адресою: вул. Новгородська, 7/3 в м. Івано-Франківську, та при обстеженні встановлено затоплення приміщення, яке відбулось через прорив труби системи опалення діаметром 15 мм на відстані 40 см від центрального стояка, але причину прориву системи опалення актом не засвідчено.
Із висновку товарознавчого та будівельного дослідження № 200 від 10.02.12009 вбачається, що затоплення приміщення "Косметично-діагностичного кабінету" по АДРЕСА_1 сталося по причині витікання гарячої води з труби подачі теплоносія до рушникосушки квартири 2, що знаходиться поверхом вище. Дана труба розташована в заглибині стіни, проходить через перший поверх транзитом і стіна в приміщенні косметично-діагностичного кабінету в цьому місці замурована.
Для настання деліктної відповідальності необхідна наявність складу правопорушення, а саме: наявність шкоди, протиправна поведінка, причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача та вина. Відсутність хоча б одного елементу виключає відповідальність, встановлену ст. 1166 ЦК України.
Відповідно до ст.22 ЦК України збитками є витрати, яких особа зазнала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
За ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.
Пунктами 30.2 та 30.3 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання гарячої та холодної води та водовідведення, затверджених Постановою Кабміну Міністрів України № 630 від 21.07.2005, споживач зобов'язаний забезпечити доступ до мережі, арматури, квартирних засобів обліку, розподільчих систем представника виконавця за наявності в нього відповідного посвідчення і для ліквідації аварії цілодобово, проведення технічного та профілактичного огляду, зняття контролюючих показників квартирних засобів обліку за умовами договору.
Апеляційна інстанція встановила, що будь-яких доказів, які б свідчили про неналежне надання чи ненадання послуг ЖЕО №7 по обслуговуванню внутрішньобудинкових мереж приміщення, що знаходиться по вул. Новгородська 7/3 у м. Івано-Франківську, матеріали справи не підтверджують, а тому відсутній такий необхідний елемент в складі правопорушення, як протиправність поведінки відповідача.
Не підтверджена матеріалами справи і протиправна бездіяльність відповідача, оскільки позивач не довів, що система центрального опалення, де стався прорив, перебувала в неналежному стані, яка потребувала ремонту чи заміни, а відповідач в порушення Закону України "Про житлово-комунальні послуги" не здійснив дій по заміні такої системи чи не вжив заходів по усуненню несправностей.
Натомість, матеріалами справи підтверджено, що стояк центрального опалення та мережа водовідведення в приміщенні позивача на момент виникнення аварії замуровані, що унеможливлювало його періодичний огляд на предмет придатності до експлуатації.
Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності, обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування шкоди підлягає наявність такої шкоди.
Позивач наявність шкоди обґрунтовує висновком товарознавчого та будівельного досліджень № 200 від 10.02.2009.
Наявність акту встановлення пошкодженого майна, складеного за участю представників відповідача чи їх відмову від складання такого акту позивач не підтвердив.
Відповідно до ст.1117 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Оскільки апеляційною інстанцією встановлено, що дії відповідача не містять характеру правопорушення, протиправної поведінки, як підстави настання деліктної відповідальності, доводи касаційної скарги цього не спростовують, тому колегія суддів Вищого господарського суду України вважає постанову Львівського апеляційного господарського суду правомірною.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу Фізичної особи -підприємця ОСОБА_4 залишити без задоволення.
Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 28.07.2010 у справі № 5/56-21/74 залишити без змін.
Головуючий суддя Є. Борденюк
Судді: С. Могил
С. Самусенко