21 жовтня 2010 р. № 18/100/08
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Борденюк Є.М. -головуючий,
Могил С.К.,
Самусенко С.С.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль"
на постанову Запорізького апеляційного господарського суду
від 29 липня 2010 року
у справі № 18/100/08
господарського суду Запорізької області
за позовом Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль"
до Фізичної особи -підприємця ОСОБА_5
третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача
Фізична особа -підприємець ОСОБА_6
про стягнення 186 638 грн. 10 коп.
за участю представників сторін
від позивача -Семеняка В.В. від відповідача -ОСОБА_8,
ОСОБА_9
ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" в особі Запорізької обласної дирекції звернулося до господарського суду Запорізької області із позовом до ФОП ОСОБА_5 про стягнення 186638 грн. 10 коп. Позовні вимоги обґрунтовано умовами кредитного договору № 010/02-11/213-70 від 11.08.2004 про відкриття відновлювальної кредитної лінії, ст.ст. 526 , 1054 ЦК України , ст. 193 ГК України .
Рішенням господарського суду Запорізької області від 25.03.2010 у справі №18/100/08 позов задоволено. Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 29.07.2010 рішення господарського суду Запорізької області від 25.03.2010 у справі № 18/100/08 скасовано, в позові відмовлено.
У касаційній скарзі ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" в особі Запорізької обласної дирекції просить скасувати постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 29.07.2010 у справі № 18/100/08 та залишити в силі рішення господарського суду Запорізької області від 25.03.2010, оскільки апеляційний господарський суд не взяв до уваги, що оригінали документів знаходяться в матеріалах кримінальної справи і до теперішнього часу рішення відносно протиправних дій працівників банку стосовно перерахування коштів за кредитним договором не має, тому, на думку банку, в заявках та платіжних дорученнях стоїть підпис саме відповідача, а не ОСОБА_6, які таким чином ухиляються від повернення заборгованості за кредитним договором.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 06.10.2010 у справі №18/100/08 порушено касаційне провадження. Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, правильність застосування норм матеріального та процесуального права місцевим та апеляційним господарськими судами, колегія суддів Вищого господарського суду України прийшла до висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до ст. 1117 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Згідно ч. 1 ст. 193 ГК України, ст. 526 ЦК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Як встановлено судами, 11.08.2004 між Акціонерним поштово-пенсійним банком "Аваль" (правонаступником якого є ПАТ "Райффайзен Банк Аваль") в особі Запорізької обласної дирекції та ФОП ОСОБА_5 укладено кредитний договір №010/02-11/213-70, за умовами якого банк надає позичальнику кредит на умовах, передбачених цим договором.
Банк наполягає, що на підставі заяви саме відповідача та платіжного доручення №1 від 04.02.2005 банком здійснено зарахування кредитних коштів у розмірі 370000 грн. з позичкового рахунку ФОП ОСОБА_5 на її розрахунковий рахунок та перерахування цих грошових коштів на розрахунковий рахунок ФОП ОСОБА_6 Неповернута позичальником у встановлені кредитним договором строки частина вказаної суми становить суму основного боргу та нарахованих процентів і пені.
Апеляційний господарський суд дійшов висновку, що в матеріалах справи відсутні належні докази в підтвердження того, що банк у відповідності з умовами кредитного договору та приписами закону здійснив розпорядження кредитними коштами у розмірі 370 000 грн., що належали позичальнику на підставі кредитного договору № 010/02-11/213-70 від 11.08.2004, оскільки в матеріалах справи міститься копія заяви відповідача від 04.02.2005, адресована керівнику Приморського відділення банку про проведення оплати господарської операції у розмірі 370 000 грн. із судного рахунку 20638303, а оригінал заяви банком суду не надано. Відповідач заперечує факт підписання нею цієї заяви і вказує, що ніяких грошових зобов'язань перед ФОП ОСОБА_6 у неї не існувало.В судовому засіданні ФОП ОСОБА_6 підтвердив, що він підписував від імені ФОП ОСОБА_5 банківські документи (копії заяв про переказ готівки). При цьому, апеляційна інстанція вказує, що відповідачем в матеріали справи надано копію висновку експерта від 10.05.2010 за результатами проведеної у рамках кримінальної справи почеркознавчої експертизи, відповідно до якого провести почеркознавчу експертизу на предмет встановлення особи, яка підписала заяву від 04.02.2005 на перерахування грошових коштів з судного рахунку відповідача в розмірі 370 000 грн., не є можливим з причин надання ксерокопії документу , який не підлягає експертному дослідженню.
Апеляційна інстанція дійшла висновку, що позивачем не надано належних доказів в підтвердження позову. Касаційна інстанція за встановлених апеляційним господарським судом обставин у справі не може погодитися з доводами касаційної скарги.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" залишити без задоволення.
Постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 29.07.2010 у справі № 18/100/08 залишити без змін.
Головуючий суддя Є. Борденюк
Судді: С. Могил
С. Самусенко