23 вересня 2010 р. № 13/70-10
Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі:
головуючого: Першикова Є.В.,
суддів: Данилової Т.Б.,
Полянського А.Г.,
розглянула
касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Сумський завод насосного та енергетичного машинобудування "Насосенергомаш" (далі -Завод)
на рішення господарського суду Сумської області
від 12.07.10
у справі № 13/70-10
господарського суду Сумської області
за позовом ОСОБА_4 (далі -ОСОБА_4Д.)
до товариства з обмеженою відповідальністю "Автостоянка" (далі -Товариство)
про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства.
В засіданні взяли участь представники :
- позивача: не з'явились;
- відповідача: не з'явились.
Ухвалою від 09.09.10 колегії суддів у складі головуючого -Першикова Є.В., суддів -Коробенка Г.П., Жаботиної Г.В. касаційна скарга Заводу була прийнята до провадження, справа призначена до розгляду у судовому засіданні на 23.09.10.
Вказана ухвала суду була направлена сторонам у справі в установленому порядку, документів, які б свідчили про її неотримання сторонами у справі, до Вищого господарського суду України не надходило, отже усіх учасників судового процесу відповідно до ст. 111 4 Господарського процесуального кодексу України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.
На момент розгляду справи у судовому засіданні 23.09.10 будь-яких письмових заяв та клопотань від учасників судового процесу щодо відкладення розгляду справи до суду не надходило. У судове засідання 23.09.10 представники сторін не з'явились.
Враховуючи, що ухвалою про призначення справи до розгляду учасників судового процесу було попереджено, що неявка без поважних причин у судове засідання не тягне за собою перенесення розгляду справи на інші строки, а на момент розгляду справи у судовому засіданні 23.09.10 клопотань про відкладення розгляду справи до колегії суддів Вищого господарського суду України не надходило, справа розглядалась за наявними матеріалами справи, а повний текст постанови Вищого господарського суду України направляється учасникам судового процесу в установленому законом порядку поштою.
У зв'язку з виходом судді Данилової Т.Б. з відпустки, перебуванням суддів Ходаківської І.П., Коробенка Г.П. у відпустках та зайнятістю судді Жаботиної Г.В., розпорядженням від 16.09.10 заступника Голови Вищого господарського суду України для касаційного перегляду справ, призначених до розгляду у судовому засіданні на 23.09.10 колегією суддів у складі головуючого -Першикова Є.В., суддів -Коробенка Г.П., Жаботиної Г.В., створено колегію суддів у складі: головуючий -Першиков Є.В., судді -Данилова Т.Б., Полянський А.Г., яка переглядає справу по суті.
Рішенням від 12.07.10 господарського суду Сумської області (суддя Лиховид Б.І.) позовні вимоги ОСОБА_4 задоволено.
Визнано недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства, оформлене протоколом № 2 від 01.06.10.
З Товариства на користь ОСОБА_4 стягнуто 85,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Вказане рішення мотивоване тим, що матеріалами справи підтверджено факт порушення Товариством порядку скликання загальних зборів, у зв'язку з чим ОСОБА_4 не брав участі у зборах, на яких було прийнято оскаржені рішення.
Не погодившись з вказаним судовим рішенням до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою звернувся Завод, як особа яка не була залучена до участі у справі, проте вважає, що таким рішенням порушено його права.
У своїй касаційній скарзі Завод ставить питання про скасування рішення від 12.07.10 господарського суду Сумської області та направлення справи на новий розгляд.
Свої вимоги скаржник обґрунтовує тим, що при винесенні оскарженого судового акту було порушено норми матеріального та процесуального права.
Зокрема, скаржник доводить, що засновниками Товариства є дві особи: Заводу (скаржник) та позивач у справі (ОСОБА_4), при цьому, частка Заводу складає 99,81%, всупереч чому його не було залучено до участі у справі.
У своєму відзиві на касаційну скаргу Товариство щодо доводів та вимог скаржника заперечує, вважаючи їх безпідставними, у зв'язку з чим просить касаційну скаргу Заводу залишити без задоволення, а оскаржене рішення -без змін.
Розглянувши матеріали справи, касаційну скаргу, відзив на касаційну скаргу, заслухавши суддю-доповідача по справі, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено попередньою судовою інстанцією на підставі матеріалів справи, 01.06.10 відбулися збори учасників Товариства, на яких були прийняті рішення про внесення змін до Статуту шляхом його викладення у новій редакції, надання повноважень для проведення державної реєстрації нової редакції Статуту Товариства, про відсторонення від виконання службових обов'язків керівника Товариства та призначення виконуючого обов'язки керівника, про передачу установчих документів та печатки Товариства.
Судом першої інстанції враховано, що в обґрунтування позовних вимог ОСОБА_4 послався на те, що його не було завчасно повідомлено про проведення зборів, а також не надано можливості ознайомитися з документами, внесеними до порядку денного зборів, у зв'язку з чим його права, як учасника, передбачені ст. 10 Закону України "Про господарські товариства" на участь в управлінні справами товариства та право одержувати інформацію про діяльність товариства, при скликанні та проведенні загальних зборів 01.06.10 були порушені, тому ОСОБА_4 просить визнати рішення, прийняті на них, недійсними.
Колегія суддів Вищого господарського суду України звертає увагу на те, що при вирішенні спору по суті місцевий суд вказав, що згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 08.07.10, учасниками Товариства є Завод та громадянин ОСОБА_4
Разом з тим, суд першої інстанції врахував, що згідно даних протоколу № 2 від 01.06.10 загальних зборів учасників Товариства, на зборах був присутній лише представник Заводу, в громадянин ОСОБА_4 на такі збори не з'явився.
На підставі наданих сторонами доказів у справі місцевим судом встановлено, що повідомлення Товариства про загальні збори учасників ОСОБА_4 було отримано лише 01.06.10, тобто у день проведення зборів, у зв'язку з чим суд прийшов до висновку про те, що щодо вказаного учасника було порушено процедуру повідомлення про скликання зборів.
Колегія суддів Вищого господарського суду України враховує, що Завод звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на рішення від 12.07.10 господарського суду Сумської області у даній справі в порядку ст. 107 Господарського процесуального кодексу України. За приписами вказаної норми касаційну скаргу мають право подати не лише сторони у справі, а й особи, яких не було залучено до участі у справі, якщо суд прийняв рішення, яким вирішив питання про їх права та обов'язки.
З юридичного аналізу наведеного правового положення вбачається, що судове рішення, яке оскаржується особою, яка не була залучена до участі у справі, повинно безпосередньо стосуватися прав та обов'язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення господарським судом першої інстанції є скаржник, або міститься судження про права та обов'язки цієї особи у відповідних правовідносинах.
Рішення є таким, що прийняте про права та обов'язки особи, яку не було залучено до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов'язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов'язки таких осіб. В такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в п. 1 ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов'язків.
При цьому, в силу приписів ст. 111 7 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями стосовно дослідження та оцінки правомірності доводів особи, яка не приймала участі в розгляді справи щодо наявності у неї матеріального права, яке підлягає захисту, оскільки така оцінка пов'язана з необхідністю встановлення та перевірки фактичних обставин, які не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду, але якими скаржник обґрунтовує підставність власних вимог.
Разом з тим, колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що, як встановлено судом першої інстанції при винесенні оскарженого рішення, суть спірних правовідносин у даній справі зводиться до правомірності рішень загальних зборів Товариства, прийнятих 01.06.10 за присутності лише одного з двох учасників Товариства -Заводу, за яким згідно постанови від 25.05.10 Харківського апеляційного господарського суду, прийнятої у справі № 18/147-08 визнано право власності на частку у статутному капіталі Товариства у розмірі 99,81%.
З урахуванням наведеного, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що з метою повного та об'єктивного розгляду даного спору суд мав з'ясувати повне коло осіб права та інтереси яких зачипається рішенням у даній справі, та залучити їх до участі у справі.
Таким чином, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що судом при вирішенні спору по суті не було з'ясовано повне коло осіб, права та інтереси яких зачипаються спірними правовідношеннями, проте згідно вимог ст.ст. 24, 26, 27, 65 Господарського процесуального кодексу України суд з метою повного та об'єктивного вирішення спору мав вирішити питання про залучення таких осіб до участі у справі.
Разом з тим, колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що згідно постанови від 07.09.10 Вищого господарського суду України рішення від 23.03.10 господарського суду Сумської області та постанову від 25.05.10 Харківського апеляційного господарського суду у справі № 18/147-08 скасовано, а справу № 18/147-08 передано на новий розгляд до господарського суду Сумської області.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованої Верховною Радою України (Закон України від 17.07.97 № 475/97-ВР) встановлено, що кожній особі гарантовано право на справедливий і відкритий розгляд при визначенні її громадянських прав і обов'язків незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 11110 Господарського процесуального кодексу України порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого або постанови апеляційного господарського суду, якщо господарський суд прийняв рішення або постанову, що стосується прав і обов'язків осіб, які не були залучені до участі в справі.
Колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що судом першої інстанції при винесенні рішення по суті спору наведеним правовим положенням юридичного аналізу в контексті спірних правовідносин надано не було, в той час, як у даному випадку необхідно було враховувати вказані норми в комплексі.
На підставі викладеного колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що спір було розглянуто місцевим судом без дослідження в повному обсязі обставин справи та норм чинного законодавства, що є порушенням принципу всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх обставин справи в їх сукупності, та призвело до прийняття рішення з помилковим застосуванням норм права.
Колегія суддів Вищого господарського суду України бере до уваги, що в касаційній скарзі стверджуються факти порушення судом не лише норм матеріального та процесуального права, а також і питання, які стосуються оцінки доказів. Разом з тим, колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що оцінка доказів не віднесена до компетенції касаційної інстанції.
Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених у п. 1 Постанови від 29.12.76 № 11 "Про судове рішення", рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.
Оскільки передбачені процесуальним законом межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, судові рішення, ухвалене у справі, підлягає скасуванню, а справа -направленню на новий розгляд до господарського суду Сумської області.
Під час нового розгляду справи господарському суду слід взяти до уваги викладене в цій постанові, вжити всі передбачені законом засоби для всебічного, повного і об'єктивного встановлення обставин справи, прав і обов'язків сторін і в залежності від встановленого та у відповідності з чинним законодавством вирішити спір.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів
Касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Сумський завод насосного та енергетичного машинобудування "Насосенергомаш" № 5056 від 02.08.10 задовольнити.
Рішення від 12.07.10 господарського суду Сумської області у справі № 13/70-10 господарського суду Сумської області скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Головуючий Є.Першиков
судді: Т.Данилова
А.Полянський