16 вересня 2010 р. № 6/105
Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі:
головуючого: Першикова Є.В.,
суддів: Данилової Т.Б.,
Полянського А.Г.,
розглянула
касаційну скаргу Чернівецької міської ради (далі -Міськрада)
на постанову Львівського апеляційного господарського суду
від 27.05.10
у справі № 6/105
господарського суду Чернівецької області
за позовом прокуратури Садгірського району міста Чернівці (далі -Прокуратура)
в інтересах держави в особі Міськради
до приватного підприємця ОСОБА_4 (далі -Підприємець)
про спонукання укласти договір оренди земельної ділянки.
В засіданні взяли участь представники :
- Прокуратури: Івченко О.А. (старший прокурор відділу Генеральної прокуратури України; посвідчення № 194 від 27.11.07);
- Міськради: не з'явились;
- Підприємця: не з'явились.
Ухвалою від 27.08.10 колегії суддів у складі головуючого -Першикова Є.В., суддів -Коробенка Г.П., Жаботиної Г.В. касаційна скарга Міськради № 30-2940 від 09.07.10 була прийнята до провадження та призначена до розгляду у судовому засіданні на 16.09.10.
У зв'язку з виходом судді Данилової Т.Б. з відпустки та зайнятістю суддів Коробенка Г.П., Жаботиної Г.В., розпорядженням від 06.09.10 заступника Голови Вищого господарського суду України для касаційного перегляду справ, призначених до розгляду у судовому засіданні на 16.09.10 колегією суддів у складі головуючого - Першикова Є.В., суддів -Коробенка Г.П., Жаботиної Г.В., створено колегію суддів у складі: головуючий - Першиков Є.В., судді -Данилова Т.Б., Полянський А.Г. яка переглядає справу по суті.
Про вказані обставини присутнього представника Прокуратури повідомлено на початку судового засідання. Відводів складу колегії суддів Вищого господарського суду України, яка переглядає справу по суті, не заявлено.
Відповідно до ч. 2 ст. 85 та ч. 1 ст. 111 5 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 16.09.10 було оголошено лише вступну та резолютивну частини постанови Вищого господарського суду України.
Рішенням від 26.11.09 господарського суду Чернівецької області (суддя Паскарь А.Д.) позов задоволено.
Підприємця зобов'язано протягом десяти днів з дня набрання даним рішенням законної сили укласти з Міськрадою додатковий договір від 12.06.08 № 3/408 оренди земельної ділянки, площею 0,4159 га, розташованої по вул.Коломийській, 9-г у м.Чернівці.
З Підприємця в доход державного бюджету стягнуто 85,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Вказане рішення мотивоване тим, що з наданої суду технічної документації про нормативну грошову оцінку орендованої Підприємцем земельної ділянки вбачається, що нормативна грошова оцінка такої ділянки змінилась та складає 530 023,00 грн., а тому розмір річної орендної плати цієї ділянки також змінився та складає 24 646,07 грн.
Постановою від 27.05.10 Львівського апеляційного господарського суду (колегія суддів у складі: головуючого -Кравчука Н.М, суддів -Гнатюк Г.М., Мирутенко О.Л.) апеляційну скаргу Підприємця задоволено.
Рішення від 26.11.09 господарського суду Чернівецької області скасовано, по справі прийнято нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовлено.
При винесенні постанови апеляційний суд врахував, що Міськрадою не було дотримано вимог ст. 188 Господарського кодексу України щодо порядку надіслання Підприємцю пропозиції про укладення спірного договору, оскільки відповідний проект договору було надіслано Підприємцю лише 18.11.09, в той час, як позов у даній справі подано 20.08.09.
Не погодившись з постановою апеляційного суду, Міськрада звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою в якій просить постанову від 27.05.10 Львівського апеляційного господарського суду скасувати, а рішення від 26.11.09 господарського суду Чернівецької області у даній справ залишити в силі.
Свої вимоги скаржник обґрунтовує тим, що при винесенні оскарженого судового акту було порушено норми матеріального та процесуального права, а саме: ч. 1 ст. 2, ч. 1 ст. 7 Закону України "Про плату за землю", ч. 4 ст. 21 Закону України "Про оренду землі".
На момент розгляду справи у судовому засіданні 16.09.10 письмового відзиву на касаційну скаргу від Підприємця не надійшло, разом з тим згідно ст. 111 2 Господарського процесуального кодексу України відсутність відзиву на касаційну скаргу не перешкоджає перегляду судового рішення, що оскаржується.
Присутній у судовому засіданні 16.09.10 представник Прокуратури доводи та вимоги касаційної скарги Міськради підтримав.
Розглянувши матеріали справи, касаційну скаргу, заслухавши пояснення представника Прокуратури, суддю-доповідача по справі, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено попередніми судовими інстанціями на підставі матеріалів справи, 26.12.02 Міськрадою було прийнято рішення № 123 "Про передачу у приватну власність, надання в користування та оренду земельних ділянок, припинення права користування земельними ділянками та внесення змін в раніше прийняті рішення", згідно п.п. 13.1, 13.2 якого Підприємцю для виробничих потреб надано в оренду земельну ділянку по вул.Коломийській, 9-г площею 0,4159 га, строком до 01.12.2052 року, та зобов'язано в 45-ти денний термін укласти з Міськрадою договір оренди вказаної земельної ділянки.
Судами встановлено, що 12.02.03 між Міськрадою (Орендодавець) та Підприємцем (Орендар) було укладено договір оренди земельної ділянки (далі -Договір), у відповідності до умов якого Орендодавець надає, а Орендар приймає в оренду земельну ділянку загальною площею 0,4159 га, яка розташована в м.Чернівцях по вул.Коломийській, 9-Г. При цьому, встановлено, що сторони погодили, що земельна ділянка надається на умовах оренди строком до 01.12.2052 року.
Місцевим та апеляційним судами враховано, що факт передачі Орендодавцем вказаної земельної ділянки Орендарю підтверджується актом приймання-передачі земельної ділянки на місцевості в оренду для виробничих потреб від 12.02.03.
Разом з тим, попередніми судовими інстанціями встановлено, що у відповідності до п. 2.1 Договору плата за землю вноситься Орендарем щорічно у вигляді орендної плати у розмірі 4 081,97 грн., не пізніше 15 серпня і 15 листопада рівними частинами.
Також, встановлено, що згідно п. 2.2 Договору у разі збільшення відповідно до Законів України розміру земельного податку, орендна плата може бути збільшена до розміру земельного податку, який нараховується на орендовану ділянку.
Судами першої та апеляційної інстанцій взято до уваги, що 18.02.04 між сторонами було укладено додатковий договір № 408/1 до Договору, згідно з яким орендну плату за землю збільшено за рахунок сплати Підприємцем ПДВ до 4 898,37грн.
Окрім того, вирішуючи справу по суті попередні судові інстанції встановили, що 30.08.07 Міськрадою було прийнято рішення № 391 "Про затвердження Положення про оренду земельних ділянок та порядок визначення розмірів орендної плати за земельні ділянки у м.Чернівцях", а 12.02.08 -рішення № 510 "Про затвердження технічної документації з грошової оцінки земель м.Чернівці та визнання такими, що втратили чинність раніше прийняті Рішення", у відповідності до п. 6 якого зазначено: привести у відповідність до Закону України "Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" розміри ставок орендної плати за використання земель, визначених Положенням про оренду земельних ділянок та порядок визначення розмірів орендної плати за земельні ділянки у м.Чернівцях, затвердженого зазначеним рішенням Міськради від 30.08.07 № 391, змінивши розміри ставок, які менше 3% на 3%.
Колегія суддів Вищого господарського суду України враховує, що відповідно до ст. 30 Закону України "Про оренду землі" зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін, у разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.
При цьому, ст. 15 Закону України "Про оренду землі", однією із істотних умов договору оренди землі визначено орендну плату із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.
Згідно приписів ст. 21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю -це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Закону України "Про плату за землю"). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.
Колегія суддів Вищого господарського суду України звертає увагу на те, що приписами ст. 627 Цивільного кодексу України визначено, що сторони є вільними в укладенні договору.
Разом з тим, колегія суддів Вищого господарського суду України наголошує, що Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 03.06.08 внесено зміни до ч. 4 ст. 21 Закону України "Про оренду землі" відповідно до яких річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, надходить до відповідних бюджетів, розподіляється і використовується відповідно до закону і не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення -розміру земельного податку, що встановлюється Законом України "Про плату за землю"; для інших категорій земель -трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Законом України "Про плату за землю".
Водночас, вказаним Законом внесено зміни до ч. 5 ст. 21 Закону України "Про оренду землі" відповідно до яких річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, не може перевищувати 12 відсотків їх нормативної грошової оцінки. При цьому, у разі визначення орендаря на конкурентних засадах може бути встановлений більший розмір орендної плати, ніж зазначений у цій частині.
Вказаний закон набрав чинності з моменту опублікування -з 04.06.08, а отже з цієї дати сторони мали вжити заходів щодо приведення спірного Договору у відповідність до вимог чинного законодавства.
При цьому, доводи апеляційного суду про порушення Міськрадою порядку внесення пропозиції про укладення спірного договору до подання позову у даній справі, не можуть бути взяті до уваги з огляду на те, що вказані зміни мають бути внесені до договорів оренди земельних ділянок, які перебувають у державній або комунальній власності, в силу закону, а матеріалами справи підтверджено, що Підприємець ухиляється від вчинення необхідних дій.
Колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що судами першої та апеляційної інстанцій при винесенні рішень по суті спору наведеним правовим положенням юридичного аналізу в контексті спірних правовідносин надано не було, в той час, як у даному випадку необхідно було враховувати вказані норми в комплексі.
На підставі викладеного колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що спір було розглянуто попередніми судовими інстанціями без дослідження в повному обсязі обставин справи та норм чинного законодавства, що є порушенням принципу всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх обставин справи в їх сукупності, та призвело до прийняття рішень з помилковим застосуванням норм права.
Колегія суддів Вищого господарського суду України бере до уваги, що в касаційній скарзі Компанії стверджуються факти порушення судами не лише норм матеріального та процесуального права, а також і питання, які стосуються оцінки доказів. Разом з тим, колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що оцінка доказів не віднесена до компетенції касаційної інстанції.
Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених у п. 1 Постанови від 29.12.76 № 11 "Про судове рішення", рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.
Оскільки передбачені процесуальним законом межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, судові рішення, ухвалені у справі, підлягають скасуванню, а справа -направленню на новий розгляд до господарського суду Чернівецької області.
Під час нового розгляду справи господарському суду слід взяти до уваги викладене в цій постанові, вжити всі передбачені законом засоби для всебічного, повного і об'єктивного встановлення обставин справи, прав і обов'язків сторін і в залежності від встановленого та у відповідності з чинним законодавством вирішити спір.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів
Касаційну скаргу Чернівецької міської ради № 30-2940 від 09.07.10 задовольнити частково.
Рішення від 26.11.09 господарського суду Чернівецької області та постанову від 27.05.10 Львівського апеляційного господарського суду у справі № 6/105 господарського суду Чернівецької області скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Головуючий Є.Першиков
судді: Т.Данилова
А.Полянський