20 жовтня 2010 р. № 23/252
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Козир Т.П. - головуючого, Малетича М.М., Мамонтової О.М.,
за участю представника позивача -Кришнєва В.М. дов. №1459/10105-117-05 від 28.07.2010 року, та представника відповідача -Бойка Д.М. дов. №4Д-08 від 29.12.2009 року,
розглянувши касаційну скаргу ТОВ "Миколаївський глиноземний завод" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 8 червня 2010 року у справі господарського суду міста Києва за позовом ТОВ "Миколаївський глиноземний завод" до ЗАТ "Укргаз-Енерго" про стягнення суми,
У вересні 2009 року ТОВ "Миколаївський глиноземний завод" звернулось до господарського суду з позовом до ЗАТ "Укргаз-Енерго" про стягнення 5 052 520 грн. 53 коп. втрат від інфляції та 947 782 грн. 25 коп. -3% річних.
Рішенням господарського суду м. Києва від 23 березня 2010 року позовні вимоги задоволено повністю з підстав доведеності останніх.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 8 червня 2010 року рішення господарського суду м. Києва від 23 березня 2010 року скасовано та в позові відмовлено. Постанова обґрунтована тим, що повернення передоплати за договором не є грошовим зобов'язанням відповідача, оскільки з договору поставки у відповідача виникає лише зобов'язання поставити природний газ в той час як будь-яких змін в частині зміни зобов'язання за договором сторони не вносили.
У касаційній скарзі ТОВ "Миколаївський глиноземний завод" просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 8 червня 2010 року та залишити в силі рішення господарського суду м. Києва від 23 березня 2010 року з підстав порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального права.
Так, заявник стверджує, що судом апеляційної інстанції порушено положення ст. ст. 625, 693 ЦК України та наголошує на тому, що суд дійшов до помилкового висновку щодо того, що у відповідача не виникло грошового зобов'язання перед позивачем в частині повернення суми передплати.
Вислухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги та вивчивши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Так, судами встановлено, що 28 листопада 2007 року між позивачем та відповідачем було укладено договір № 51/77/Х-08 на постачання природного газу, за умовами якого відповідач взяв на себе зобов'язання на умовах передоплати, в період з 1 січня 2008 року по 31 грудня 2011 року включно, поставити позивачу природний газ в обсязі до 2172000000 м3.
Рішенням господарського суду м. Києва від 18 червня 2009 року у справі №37/499 між тими ж сторонами, залишеним без змін постановою Вищого господарського суду України від 20 січня 2010 року було встановлено, що ЗАТ "Укргаз-Енерго" в межах здійсненої позивачем попередньої оплати в сумі 24 174 739 грн. 38 коп. не виконало взятого за договором № 51/77/Х-08 від 28 листопада 2007 року зобов'язання щодо поставки природного газу в березні 2008 року та наступні місяці.
Вказаним рішенням було задоволено вимоги позивача про стягнення отриманої за договором № 51/77/Х-08 від 28 листопада 2007 року передоплати в сумі 24 174 739 грн. 38 коп.
Відповідно до положень ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду…під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Частиною 2 статті 693 ЦК України встановлено, що у разі якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Відтак, вбачається, що у позивача в силу вимог закону, зокрема ст. 693 ЦК України, винило право вимоги до відповідача про повернення суми попередньої оплати.
Встановлено, що позивач 28 березня 2008 року, враховуючи невиконання відповідачем обов'язку щодо поставки оплаченого природного газу у встановлений в договорі строк та неповернення останнім сплаченої суми передплати, виходячи з вимог ст. 530 ЦК України, звернувся з листом-вимогою №783/101-05-117-05 до відповідача про повернення сплаченої передплати за природний газ.
Відповідачем вказану вимогу отримано 3 квітня 2008 року.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 530 ЦК України, у разі, якщо строк(термін) виконання боржником обов'язку не встановлений…, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Наведене дає підстави стверджувати, що після отримання вимоги позивача у відповідача, в силу вимог ст. 530 та ст. 693 ЦК України, виникло нове зустрічне зобов'язання у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги повернути позивачу сплачені в якості попередньої оплати грошові кошти.
Наведене спростовує висновки суду апеляційної інстанції щодо того, що у відповідача не виникло грошового зобов'язання перед позивачем та свідчить про помилковість останніх, у зв'язку з чим постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню.
Окрім іншого, судом встановлено та підтверджено рішенням господарського суду м. Києва від 18 червня 2009 року у справі № 37/499 між тими ж сторонами, що у строк з 3 квітня 2008 року по 10 квітня 2008 року відповідач встановленого законом обов'язку повернути грошові кошти позивачу не виконав, чим порушив покладене на нього, в силу вимог закону, грошове зобов'язання.
Положеннями ст. 625 ЦК України закріплено обов'язок відповідача на вимогу позивача сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.
Крім того, норма, яка гарантує позивачу право на стягнення процентів на суму попередньої оплати та безпосередньо кореспондується зі ст. 625 ЦК України, закріплена також ч. 3 ст. 693 ЦК України.
Вбачається, що вимоги про стягнення з відповідача втрат від інфляції та 3% річних в межах розгляду господарським судом м. Києва справи № 37/499 позивачем не заявлялись.
Позивачем у даній справі заявлено до стягнення 5 052 520 грн. 53 коп. втрат від інфляції та 947 782 грн. 25 коп. -3% річних за період з 11 квітня 2008 року по 31 липня 2009 року із розрахунку задоволених рішенням господарського суду м. Києва від 18 червня 2009 року № 37/499 вимог позивача про стягнення отриманої за договором № 51/77/Х-08 від 28 листопада 2007 року передплати в сумі 24 174 739 грн. 38 коп.
Перевіривши рішення суду першої інстанції на предмет правильності застосування судом норм матеріального та процесуального права, Вищий господарський суд України знаходить підставними висновки щодо доведеності та обґрунтованості позовних вимог в частині стягнення з ЗАТ "Укргаз-Енерго" 5 052 520 грн. 53 коп. втрат від інфляції та 947 782 грн. 25 коп. -3% річних.
Наведене підтверджує доводи касаційної скарги.
Відтак, з огляду на доведеність права позивача на стягнення 3% річних і втрат від інфляції та розміру заявлених вимог, а також враховуючи помилковість висновків суду апеляційної інстанції, Вищий господарський суд України приходить до висновку про необхідність скасування постанови суду апеляційної інстанції із залишенням без зміни рішення суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 1115, 1117-11112 Господарського процесуального кодексу України, суд
Касаційну скаргу задовольнити.
Скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 8 червня 2010 року.
Рішення господарського суду м. Києва від 23 березня 2010 року залишити без зміни.
Головуючий Т. Козир
Судді М. Малетич
О. Мамонтова