21 жовтня 2010 р. № 11/69-10
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Борденюк Є.М. -головуючий,
Могил С.К.,
Самусенко С.С.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Закритого акціонерного товариства "Електроград"
на ухвалу
та постановугосподарського суду міста Дніпропетровської області
від 25 березня 2010 року
Дніпропетровського апеляційного господарського суду
від 25 травня 2010 року
у справі№ 11/69-10
господарського судуДніпропетровської області
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Електромашсервіс"
доЗакритого акціонерного товариства "Електроград"
простягнення 13 302 грн. 33 коп.
за участю представників сторін
від позивача -не з'явивсявід відповідача -Іскрук О.В.
ТОВ "Електромашсервіс" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області із позовом до ЗАТ "Електроград" про стягнення заборгованості за поставлений товар за договором № 155И від 01.10.2008 у сумі 8848 грн. 81 коп., 1769 грн. 85 коп. інфляційних витрат, 426 грн. 46 коп. -3 % річних та 2257 грн. 21 коп. пені.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 25.03.2010 у справі №11/69-10, яке залишено без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 25.05.2010, стягнуто з відповідача на користь позивача 4 348 грн. 81 коп. основного боргу; 2 246 грн. 36 коп. пені; 426 грн. 46 коп. -3% річних; 1769 грн. 85 коп. інфляційних витрат; в решті позовних вимог відмовлено; в частині стягнення 3 500 грн. провадження у справі припинено.
У касаційній скарзі ЗАТ "Електроград" просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 25.03.2010 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 25.05.2010 у справі №11/69-10 і прийняти нове рішення, яким відмовити у позові у повному обсязі.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 06.10.2010 у справі № 11/69-10 порушено касаційне провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, правильність застосування норм матеріального та процесуального права місцевим та апеляційним господарськими судами, колегія суддів Вищого господарського суду України прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст.1117 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України, ст.193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до встановлених обставин справи господарськими судами першої та апеляційної інстанцій 01.10.2008 між ТОВ "Електромашсервіс" (постачальник) та ЗАТ "Електроград" (покупець) укладено договір поставки за № 155И. Пунктом 1.2 договору передбачено, що асортимент товару, строки та умови його поставки, ціни по яким він поставляється, обумовлюються сторонами в специфікаціях, які є його невід'ємною частиною. Відповідно до специфікації № 1 від 01.10.2008 сторони узгодили поставку товару на загальну суму 91 596 грн. 70 коп. Строк поставки -протягом 30 днів з моменту отримання попередньої оплати.
Господарськими судами встановлено, що постачальник поставив покупцю товар на суму 91 596 грн. 70 коп. за видатковою накладною № 736 від 12.12.2008 та довіреністю серії №1610 від 12.12.2008, виданою Синельник С.В. на отримання цінностей за рахунком № 10-001335.
Як встановлено судами, відповідач вартість отриманого товару сплатив частково, перерахував на користь позивача 87247 грн. 89 коп., внаслідок чого утворилася заборгованість в розмірі 4 348 грн. 81 коп.
Згідно п. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Господарськими судами встановлено, що з урахуванням уточнених розрахунків сума інфляційних за період з січня по листопад 2009 року складає 1 769 грн. 85 коп., сума 3% річних за період з 23.12.2008 по 21.12.2009 складає 456 грн. 22 коп. Разом з тим, позивач просить стягнути 426 грн. 46 коп., тому суди дійшли висновку про стягнення з відповідача в межах заявлених позовних вимог 426 грн. 46 коп. -3% річних та 1 769 грн. 85 коп. інфляційних витрат.
Згідно статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки. Відповідно до п.7.2 договору за прострочення строків оплати покупець сплачує пеню в розмірі 0,1% від суми заборгованості за весь період прострочення. Господарськими судами встановлено, що за уточненим розрахунком з урахуванням сплачених сум пеня за період прострочення з 23.12.2008 по 24.06.2009 складає 2 246 грн. 36 коп.
Відповідно до ст. 1117 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Посилання ЗАТ "Електроград" в касаційній скарзі на те, що поставка товару за спірним договором вважається недійсною у зв'язку з ненаданням позивачем товаросупровідних документів на партію товару одночасно з передачею товару, судова колегія вважає необґрунтованими. Факт отримання відповідачем рахунків-фактур встановлений судами попередніх інстанцій та підтверджується прийняттям відповідачем товару згідно накладної № 736 від 12.12.2008, та інших документів, обов'язкова передача яких передбачена п.2.4 договору. Товар прийнято без зауважень щодо відсутності будь-яких товаросупровідних документів, а у видатковій накладній № 736 від 12.12.2008 є посилання на рахунок СФ 10-001335, на який в подальшому посилався відповідач при здійсненні часткової оплати за товар.
Крім того, п.6 договору передбачено, що прийняття товару за кількістю здійснюється відповідно до Інструкції про порядок прийняття продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за кількістю, затвердженої постановою Держарбітража при Раді Міністрів СРСР від 15.06.1965 № П-6. Згідно п.12 даної Інструкції П-6 прийняття продукції за кількістю робиться по транспортних і супровідних документах (рахунку-фактурі, специфікації, опису, пакувальним ярликам та ін.) відправника (виготівника). Відсутність вказаних документів або деяких з них не припиняє приймання продукції. В цьому випадку складається акт про фактичну наявність продукції і в акті вказується, які документи відсутні.
Відповідно до ст.33 ГПК України кожна зі сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
За ст.34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Суди встановили, оскільки відповідно до матеріалів справи відповідний акт не складався, відсутність супровідних документів, що передаються разом з товаром, відповідачем не доведено.
Колегія суддів Вищого господарського суду України на підставі вищенаведених встановлених та досліджених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, вважає доводи касаційної скарги ЗАТ "Електроград" такими, що не знайшли свого підтвердження.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Електроград" залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 25.05.2010 у справі № 11/69-10 залишити без змін.
Головуючий суддя Є. Борденюк
Судді: С. Могил
С. Самусенко