61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)
21 вересня 2010 р. Справа № 2-а-1259/10/1870
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Любчич Л.В.
Суддів: Спаскіна О.А. , Русанової В.Б.
< за участю секретаря > < Секретар >
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Ковпаківському районі м. Суми на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 20.05.2010р. по справі № 2-а-1259/10/1870
за позовом Управління Пенсійного фонду України в Ковпаківському районі м. Суми < Список > < Текст >
до Обласного державного виробничо-технічного центру стандартизації, метрології та якості продукції «Облагростандарт» < Текст > < 3 особи > < 3 особа > < за участю > < Текст >
про стягнення заборгованості,
Управління Пенсійного фонду України в Ковпаківському районі м.Суми звернулось до суду з адміністративним позовом до обласного державного виробничо-технічного центру стандартизації, метрології та якості продукції «Облагростандарт» про стягнення заборгованості зі сплати штрафних санкцій в розмірі 325 грн.87 коп. та пені в розмірі 3431 грн.24 коп.
Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 20.05.2010 року позивачу відмовлено в задоволені позову.
Управління Пенсійного фонду України в Ковпаківському районі м.Суми, не погодившись з постановою суду першої інстанції подало апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову скасувати. Постановити нове рішення, яким повністю задовольнити позовні вимоги.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на прийняття оскаржуваної постанови з порушенням норм процесуального та матеріального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи.
Зазначає, що судом першої інстанції внаслідок неправильного застосування ч.2,ч.13 ст.106 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-4 зроблено помилковий висновок про те, що позивачсм рішенням від 05.08.2009 року №1822 до відповідача застосовано фінансову санкцію та нараховано пеню за невиконання рішень суду про стягнення простроченої заборгованості. Крім цього, в своєму рішенні судом першої інстанції помилково ототожнено відповідальність за невиконання рішення суду із відповідальністю за несвоєчасну сплату страхових внесків та фінансової санкції.
Колегія суддів, перевіривши рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що відповідач є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до пенсійного Фонду.
05 серпня 2009 року позивачем було ухвалено рішення про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за № 1822 на суму штрафу у розмірі 325,87 грн. та нараховано пеню у розмірі 3431 грн.24 коп. за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхових внесків за період часу з 30.11.2006року по 26.06.2009 року.
Приймаючи постанову про відмову в задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що Управлінням Пенсійного фонду України в Ковпаківському районі м. Суми до відповідача застосовані фінансові санкції не за несвоєчасно сплачення страхових внесків, а за несвоєчасне виконання рішень Господарського суду Сумської області про стягнення страхових внесків і фінансових санкцій, що суперечить вимогам ч.2 ст.106 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування», де зазначено, що суми страхових внесків своєчасно не нараховані або не сплачені страхувальником у строки, визначені статтею 20 цього Закону вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій. Жодним законом не передбачено право управління Пенсійного фонду України нараховувати штрафні санкції і пеню по тих сумах, які вже були за рішенням суду стягнуті на користь Пенсійного фонду.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Згідно із статтею 64 Закону України №1058-ІУ управління Пенсійного Фонду України здійснює контроль за правильним нарахуванням, обчисленням та сплатою страхових внесків, а також здійснює контроль зі їх цільовим використанням.
За приписами п.6 ст. 20 Закону України №1058-ІУ , п.п. 5.1.4 п.5 Інструкції „Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України” страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внескиё нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж за 20 календарних днів з дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом для позивача є календарний місяць.
Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків, фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 % зазначених сум коштів, яка розрахована за кожний день прострочення платежу.
Нарахування пені починається з першого календарного дня за днем настання строку сплати відповідного платежу до дня його фактичної сплати страхувальником.
Відповідно до приписів ч.13 ст.106 Закону №1058-ІУ про нарахування пені та накладення штрафів, передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, посадові органи виконавчих органів Пенсійного фонду в порядку , встановленому правлінням Пенсійного фонду, виносять рішення, які протягом трьох робочих днів із дня їх винесення надсилаються страхувальнику, банку чи організації, яка здійснює виплату і доставку пенсій.
Пунктом 2 частини 9 статті 106 Закону №1058-ІУ за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф залежно від строку затримки платежу в розмірі:
10 відсотків своєчасно не сплачених зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк до 30 календарних днів включно;
20 відсотків зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк до 90 календарних днів включно;
50 відсотків зазначених сум - у разі затримки їх сплати понад 90 календарних днів.
Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.
Відповідно до ч.2, ч.3 ст.106 Закону №1058-ІУ суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхованих внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій. Територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій.
Інструкція про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного Фонду України розрахунок фінансових санкцій та пені здійснюється на підставі облікових даних картки особового рахунку платника, яка формується за даними звітів платника розрахованих самостійно. Підставою для застосування фінансових санкцій за несвоєчасну сплату страхових внесків є дані картки особового рахунку страхувальника.
Нараховані за рішенням від №1822 від 05.08.2009року фінансові санкції та пеня були застосовані до відповідача у зв'язку з несвоєчасною сплатою сум нарахованих страхованих внесків за період з 30.11.2006 року по 26.06.2009року, про що свідчать картки особового рахунку відповідача.
Відповідно до пп.. 2.4 п.п.2.5 п.2 Порядку ведення органами Пенсійного Фонду обліку надходження платежів зі збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та інших платежів, затвердженого Постановою правління Пенсійного Фонду України №2-4 від 19.01.2002 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за №212/6500 від 01.03.2002року документами, що підтверджують погашення платником зобов'язання є: одержані від установ банків та їх паперові носії та копії квитанцій, одержані від установ банків або надіслані поштовим переказом.
Інформація про надходження платежів заноситься до особових рахунків платників не пізніше наступного робочого дня з моменту одержання документів, що підтверджують погашення зобов”язань.
На підставі ч.15 ст. 106 Закону №1058-ІУ строк давності щодо стягнення недоїмки; пені та штрафів не застосовується.
Виходячи із вищевикладеного, колегія суддів, вважає необґрунтованими посилання суду першої інстанції на належне виконання відповідачем вимог Закону №1058-ІУ про своєчасну сплату внесків обов'язкового державного пенсійного страхування.
Крім цього, колегія суддів, вважає необґрунтованими посилання суду першої інстанції щодо повторного стягнення з відповідача недоїмки, стягнутої рішенням Господарського суду від 25.12.2006 року, оскільки предметом даного позову є заборгованість відповідача по сплаті фінансових санкцій (штрафу) та пені, що виникла у зв'язку з несвоєчасною сплатою сум нарахованих страхованих внесків за період з 30.11.2006 року по 26.06.2009року.
Відповідно до ч.1 ст.195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ч.3ст.202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи.
Згідно ч.2 ст. 205 КАС України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги може своєю постановою змінити постанову суду першої інстанції або прийняти нову постанову, якими суд апеляційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні вимоги.
Враховуючи зазначені положення КАС України та встановлення колегією суддів невідповідності висновків суду першої інстанції обставинам справи, колегія суддів вважає за необхідне скасувати постанову суду та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 197, п. 3 ст. 198, п. 3 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Ковпаківському районі м. Суми задовольнити.
Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 20.05.2010р. по справі № 2-а-1259/10/1870 скасувати.
Прийняти нову постанову, якою стягнути з Обласного державного виробничо-технічного центру стандартизації, метрології та якості продукції «Облагростандарт» на користь Управління Пенсійного фонду України в Ковпаківському районі м.Суми заборгованість за період з 25.07.2009 року по 26.08.2009 року в сумі 4248,15 грн.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.
< Звіт про виконання >
Головуючий суддя(підпис)Любчич Л.В.
Судді(підпис)
(підпис)Спаскін О.А. Русанова В.Б.
< Список > Спаскін О.А.
< повний текст >