61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)
21 вересня 2010 р.Справа № 2-а-49/10/2023
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Мельнікової Л.В.
Суддів: Григоров А.М. , Подобайло З.Г.
за участю секретаря судового засідання Галан О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Куп'янського міськрайонного суду Харківської області від 20.04.2010р. по справі № 2-а-49/10/2023
за позовом ОСОБА_1 < Список > < Текст >
до Гусинської сільської ради Куп'янського району Харківської області < Текст > < 3 особи > < 3 особа > < за участю > < Текст >
про визнання незаконними дії щодо відмови в нарахуванні та виплаті середньої заробітної плати,
Позивач, ОСОБА_1, звернувся до суду з позовом, в якому просить суд поновити йому пропущений строк для звернення до суду за захистом порушених прав та визнати незаконними дії Гусинської сільської ради стосовно відмови нарахування та виплаті середньої заробітної плати за шість місяців на підставі ст. 33 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад», а також зобов'язати Гусинську сільську раду Куп'янського району Харківської області провести нарахування та виплатити йому середню заробітну плату як звільненому сільському голові після закінчення строку перебування на виборній посаді, за 6 місяців у сумі 11516, 97 гри..
Постановою Куп'янського міськрайонного суду Харківської області від 20 квітня 2010 року відмовлено в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Гусинської сільської ради Куп'янського району Харківської області про визнання незаконними дії Гусинської сільської ради Куп'янського району Харківської області щодо відмови в нарахуванні та виплаті середньої заробітної плати.
ОСОБА_1, не погоджуючись з вказаною постановою суду, подав апеляційну скаргу вважаючи постанову необґрунтованою та незаконною, прийнятою з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Куп'янського міськрайонного суду Харківської області від 20 квітня 2010 року та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що вимоги позивача - ОСОБА_1 не можна визнати обґрунтованими, оскільки вони не ґрунтуються на нормах матеріального права.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо необґрунтованості позовних вимог та їх незадоволенні виходячи з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що відповідно до записів трудової книжки ОСОБА_1 08.11.2000 року звільнився з посади механіка Гусинського пункту ВАТ «Куп'янське хлібоприймальне підприємство» на підставі ст. 36 КЗпП України за угодою сторін (а.с.58-59), інших записів про роботу позивача на інших підприємствах з 08.11.2000 року трудова книжка на ім'я позивача за № 87 не містить.
Відповідно до ст. 18 «Про службу в органах місцевого самоврядування» № 2493-ІІІ від 07.06.2001 року гранічний вік перебування на службі в органах місцевого самоврядування становить 60 років для чоловіків і 55 років для жінок. Ці обмеження не поширюються на посадових осіб місцевого самоврядування, які обираються на відповідні посади.
Тому, позивач ОСОБА_2 Рішенням І сесії Гусинської сільської ради XXIV скликання Куп'янського району від 16 квітня 2002 року за №13 був обраний 17.04.2002 року сільським головою і здійснював свої повноваження на постійній основі (а.с.4-5, 28).
Відповідно до довідки про доходи від 03.11.2006 року № 136 ОСОБА_1 на виборній посаді сільського голови отримував зарплату яка за період 01.11.2005 року по 10.04.2006 року становить 11516 грн. 96 коп. (а.с.6).
Згідно зі ст. 12 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільський, селищний, міський голова обирається відповідною територіальною громадою на основі загального, рівного, прямого виборчого права шляхом таємного голосування строком на чотири роки в порядку, визначеному законом, і здійснює свої повноваження на постійній основі.
Рішенням І сесії ХХУ скликання Русинської сільської ради Куп'янського району №01 від 11 квітня 2006 року позивач був звільнений 10 квітня 2006 року з посади сільського голови у зв'язку із закінченням повноважень відповідно до ч. 1 ст.42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», що підтверджується копією трудової книжки БТ-ІІ за № 4064142 позивача та рішенням сесії (а.с. 4-5,27).
Відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про місцеве самоврядування» (№ 280/97-ВР) від 21 травня 1997 року - на сільських, селищних, міських голів поширюються повноваження та гарантії депутатів рад, передбачені законом України про статус депутатів рад, якщо інше не встановлено законом.
Згідно з ч.2 ст.33 Закону України « Про статус депутатів місцевих рад» № 93 від 11 липня 2002 року (редакція на момент звільнення позивача) депутату місцевої ради який працював у раді на постійній основі, після закінчення таких повноважень надається попередня робота (посада), а за її відсутності - інша рівноцінна робота (посада) на тому самому, або, за згодою депутата, на іншому підприємстві, в установі, організації.
У разі неможливості надання відповідної роботи (посади) на період працевлаштування, за колишнім депутатом місцевої ради зберігається, але не більше 6 місяців, середня заробітна плата, яку він одержував на виборній посаді у раді, що виплачується з відповідного місцевого бюджету.
Згідно ст. 7 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» на посадових осіб місцевого самоврядування поширюється дія законодавства України про працю з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом.
Відповідно до ст. 5-1 Кодексу законів про працю України гарантії забезпечення права громадян на працю - держава гарантує працездатним громадянам, які постійно проживають на території України: вільний вибір виду діяльності; безплатне сприяння державними службами зайнятості у підборі підходящої роботи і працевлаштуванні відповідно до покликання, здібностей, професійної підготовки, освіти, з урахуванням суспільних потреб; надання підприємствами, установами, організаціями відповідно до їх попередньо поданих заявок роботи за фахом випускникам державних вищих навчальних, професійних навчально-виховних закладів; безплатне навчання безробітних нових професій, перепідготовку в навчальних закладах або у системі державної служби зайнятості з виплатою стипендії; компенсацію відповідно до законодавства матеріальних витрат у зв'язку з направленням на роботу в іншу місцевість; правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.
Визначення терміну «непрацездатні громадяни» дає стаття 1 Розділу 1 Загальні положення Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» - це особи, які досягли встановленого законом пенсійного віку.
В Законі України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-ІУ зазначено, що виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються: види пенсійного забезпечення; умови участі в пенсійній системі чи її рівнях; пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат, джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення ....».
Статтею 12 Розділ II Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року № 1788-ХІІ передбачено ,що право на пенсію за віком мають чоловіки - після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про пенсійне забезпечення», зазначено що за цим Законом призначаються державні пенсії, у тому числі пенсії за віком.
Як вбачається з посвідчення №НОМЕР_1 (а.с.47) та довідки Пенсійного фонду за № 2553-02/18 від 17.02.2010 року позивач ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, з 05.02.1997 року перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Куп'янському районі Харківської області та отримує державну пенсію за віком на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення» і в січні 2006 року по грудень 2006 року отримав пенсію за віком при повному стажі, що підтверджується копією довідок Пенсійного фонду (а.с.43,48).
Також згідно до ст. 2 Закону України «Про зайнятість населення» від 01 березня 1991 року № 803-XII - безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших доходів, передбачених чинним законодавством і зареєстровані як такі, що шукають роботу і готові та здатні приступити до підходящої роботи. Ч. 4 у разі відсутності підходящої роботи рішення про надання громадянам статусу безробітних приймається державною службою зайнятості за особистими заявами особи після реєстрації у центрі зайнятості за місцем проживання як таких, що шукають роботу. Також передбачено, що не можуть бути визнані безробітними громадяни: …..які мають право на пенсію за віком, у тому числі на пільгових умовах, на пенсію за вислугу років або досягли встановленого законом пенсійного віку.
ОСОБА_1 звертався після звільнення до Центру зайнятості для надання йому статусу безробітного, але отримав відмову як особа яка досягла встановленого законом пенсійного віку.
За правилами, передбаченими частиною ч. 1 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» № 93 від 11 липня 2002 року статтею 33 (редакція, яка діяла на момент звільнення позивача) гарантується депутату місцевої ради, який працював у раді на постійній основі, після закінчення повноважень, право на попередню роботу (посаду), а за її відсутності-іншу рівноцінну роботу (посаду) на тому самому, або, за згодою депутата, на іншому підприємстві, в установі, організації, а лише у разі неможливості надання відповідної роботи (посади) на період працевлаштування, зберігається за колишнім депутатом, але не більше 6 місяців, середня заробітна плата, яку він одержував на виборній посаді у раді, що виплачується з відповідного місцевого бюджету.
Але як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, звільнився 08.11.2000 року з ВАТ «Куп'янське хлібоприймальне підприємство» на підставі ст. 36 КЗпП України за згодою сторін, ніде не працював, ніякої посади на момент обрання на виборну посаду 17.04.2002 року сільським головою, не займав, а перебував з 05.02.1997року на обліку в Пенсійному фонді, і, як на момент обрання так і закінчення повноважень на посаді голови сільської ради, ОСОБА_1 є непрацездатною особою, який досяг встановленого законом пенсійного віку і отримував і отримує по теперішній час державну пенсію за віком.
Тобто після закінчення повноважень ОСОБА_1 не мав право на отримання гарантій, передбачених абзацем 2 частини 2 ст. 33 вказаного вище Закону для робітників, що працювали до обрання на виборні посади, оскільки він не звільнявся від роботи внаслідок обрання на виборчу посаду державних органів, а вже мав статус пенсіонера, що знайшло своє підтвердження в записах трудової книжки та довідок Управління Пенсійного фонду.
Тому, виходячи з викладеного і із системного аналізу наведених норм законодавства, не має підстав для задоволення позовних вимог позивача ОСОБА_1, які стосуються визнання незаконними дії Гусинської сільської ради стосовно відмови в нарахуванні та виплаті середньої заробітної плати за шість місяців на підставі ст. 33 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад», а також в зобов'язанні Гусинської сільської ради Куп'янського району Харківської області, провести нарахування та виплатити позивачу середню заробітну плату як звільненому сільському голові після закінчення строку перебування на виборній посаді за 6 місяців у сумі 11516, 97 грн.. Оскільки Гусинська сільська рада, відмовляючи позивачу в нарахуванні та виплаті середньої заробітної плати, діяла у відповідності до вимог діючого на той час законодавства і не мала правових підстав для нарахування та виплати позивачу середньої заробітної плати, передбачених ст. 33 Законом України «Про статус депутатів місцевих рад» .
Таким чином, вимоги ОСОБА_1 не можна визнати обґрунтованими, оскільки вони не ґрунтуються на нормах матеріального права, у зв'язку з чим в задоволенні позову необхідно відмовити.
Крім того, 11.01.2007 року Законом України «Про внесення змін до ст. 33 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» N 575-У ( 575-16 ), на момент подання адміністративного позову, стаття 33 була доповнена, і мала таку редакцію, що у разі, якщо колишній депутат місцевої ради має право на пенсійне забезпечення або його призначена пенсія за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника, за вислугу років відповідно до закону, за ним не зберігається середня заробітна плата, яку він одержував на виборній посаді в раді.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо незадоволення позову, та зазначає, що доводи апеляційної скарги не впливають на правомірність висновків суду. Підстави для скасування постанови суду першої інстанції відсутні.
Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, < 197 > 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Куп'янського міськрайонного суду Харківської області від 20.04.2010р. по справі № 2-а-49/10/2023 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя< підпис >Мельнікова Л.В.
Судді< підпис >
< підпис >Григоров А.М. Подобайло З.Г.
< Список > < Текст >
Повний текст ухвали виготовлений 27.09.2010 р.