61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)
20 вересня 2010 р.Справа № 2-а-1032/10/1670
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Мельнікової Л.В.
Суддів: Григоров А.М. , Подобайло З.Г.
< за участю секретаря > < Секретар >
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Полтаві на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 15.04.2010р. по справі № 2-а-1032/10/1670
за позовом Відкритого акціонерного товариства "Полтаваобленерго" < Список > < Текст >
до Державної податкової інспекції у м. Полтаві < Текст > < 3 особи > < 3 особа > < за участю > < Текст >
про визнання недійсними податкових повідомлень - рішень,
Позивач, Відкрите акціонерне товариство "Полтаваобленерго", звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м.Полтаві про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень № 0000612302/0 від 16.11.2009 року, № 0000612302/1, якими позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 2461 грн. 50 коп., в тому числі за основним платежем - 1641 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 820 грн. 50 коп. В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що зазначені податкові повідомлення-рішення винесені Державною податковою інспекцією в м. Полтаві без врахування дійсних обставин та вимог чинного законодавства. Вказує, що в акті про результати планової виїзної перевірки № 2359/23-4/00131819 від 04.11.2009 року встановлено завищення задекларованих позивачем показників у рядку 10.1 Декларацій з податку на додану вартість на загальну суму 1641 грн., в тому числі за вересень 2008 року - на суму 508 грн., жовтень 2008 року - 1133 грн. Разом з тим, вказану суму податку на додану вартість позивачем включено до податкового кредиту у зв'язку з придбанням основних засобів виробничого призначення (набір каструль, салатниця, сковорода, ложка, тарілка, стінка кухонна, СВЧ мікрохвильова піч, холодильник), згідно отриманих податкових накладних № 981 від 19.09.2008 року, № 197748с058 від 16.10.2008 року, № 513 від 17.10.2008 року, № 426 від 16.10.2008 року. Зазначені основні засоби були придбані для забезпечення господарської діяльності В.Кохнівської філії ВАТ “Полтаваобленерго” згідно плану виконання поліпшення умов охорони праці працівників, зайнятих безперервним оперативним управлінням роботою електромереж та обладнання, безперервною роботою на об'єктах (охоронники, диспетчери). За таких обставин вважає, що ВАТ “Полтаваобленерго” не було завищено суму податкового кредиту за вересень та жовтень 2008 року.
Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2010 року позовні вимоги задоволено: визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Полтаві від 16 листопада 2009 року №0000612302/0 та від 27 січня 2010 року №0000612302/1, якими позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 2461 грн. 50 коп., в тому числі за основним платежем - 1641 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 820 грн. 50 коп..
Державна податкова інспекція у м. Полтаві, не погоджуючись з вказаним рішенням суду, в апеляційній скарзі вказує, що воно є необґрунтованим та незаконним, прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права. Апелянт просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2010 року та ухвалити нове судове рішення про відмову у позові в повному обсязі.
Сторони в судове засідання не з'явились, були повідомлені належним чином.
Суд апеляційної інстанції розглядає справу згідно ч.4 ст. 196 КАС України та п.2 ч.1 ст. 197 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем було правомірно віднесено до складу податкового кредиту у вересні та жовтня 2008 року суму ПДВ в розмірі 1641,38 грн. із придбаних товарів (посуд, стінка кухонна, СВЧ мікрохвильова піч, холодильник), а тому податкові повідомлення-рішення № 0000612302/0 від 16.11.2009 року, № 0000612302/1 від 27.01.2010 року, якими позивачу було визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 2461 грн. 50 коп., в тому числі за основним платежем - 1641 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 820 грн. 50 коп., винесено Державною податковою інспекцією у м. Полтаві необґрунтовано та всупереч положенням Закону України “Про податок на додану вартість”.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо обгрунтованості позовних вимог та їх задоволення, виходячи з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що у термін з 10.09.2009 року по 21.10.2009 року Державною податковою інспекцією у м. Полтаві проведено планову виїзну перевірку Відкритого акціонерного товариства “Полтаваобленерго”(код ЄДРПОУ 00131819) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2007 року по 30.06.2009 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2007 року по 30.06.2009 року.
Перевірку проведено згідно направлення на перевірку № 668 від 10.09.2009 року, наказу ДПІ у м. Полтаві від 06.10.2009 року № 1805 про продовження терміну перевірки та направлення від 08.10.2009 року № 758.
За результатами перевірки складено акт від 04.11.2009 р. № 2359/23-4/00131819, в якому, зокрема, встановлено порушення позивачем пп. 7.4.4. п. 7.4. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 1641 грн., в тому числі за:
- вересень 2008 року в розмірі 508 грн.;
- жовтень 2008 року в розмірі 1133 грн.
За висновками перевірки вказане порушення виникло у зв'язку з включенням В.Кохнівською філією ВАТ “Полтаваобленерго” до складу податкового кредиту сум ПДВ по придбаним товарам невиробничого призначення, не пов'язаних із веденням господарської діяльності, а саме, згідно податкових накладних № 426 від 16.10.2008 року (набір каструль, салатниця, сковорода, ложка, тарілка), № 513 від 17.10.2008 року (стінка кухонна), № 197748с058 від 16.10.2008 року (СВЧ мікрохвильова піч), № 981 від 19.09.2008 року (холодильник).
На підставі акту перевірки Державною податковою інспекцією у м. Полтаві винесено податкове повідомлення - рішення № 0000612302/0 від 16.11.2009 року, яким Відкритому акціонерному товариству “Полтаваобленерго” визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 2461,5 грн., в тому числі за основним платежем - 1641 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 820,5 грн.
Рішенням про результати розгляду первинної скарги від 21.01.2010 року № 812/10/25-040 Державною податковою інспекцією у м. Полтаві податкове повідомлення - рішення № 0000612302/0 від 16.11.2009 року залишено без змін, а скаргу позивача - без задоволення.
За таких обставин Державною податковою інспекцією у м. Полтаві винесено податкове повідомлення-рішення № 0000612302/1 від 27.01.2010 року, яким визначено новий граничний строк сплати податкового зобов'язання у встановленому розмірі.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Законом України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997 № 168/97-ВР визначено коло платників податку на додану вартість, об'єкти, база, ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету.
Пунктом 1.7 ст. 1 Закону України “Про податок на додану вартість” встановлено, що податковим кредитом є сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду.
Відповідно до пп. 7.4.1. п. 7.4. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку із придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Згідно пп. 7.4.4. п. 7.4. ст. 7 Закону якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.
З огляду на викладені положення закону вбачається, що однією із обов'язкових умов правомірності включення платником податку сум ПДВ з придбаних товарів та послуг до складу податкового кредиту є призначення таких товарів (послуг), а саме, для використання у господарській діяльності такого платника податку.
Поняття господарської діяльності визначене у п. 1.32. ст. 1 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР, як будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.
Відповідно до п. 5.1. ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” суми будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності, включаються до його валових витрат.
Зокрема, згідно пп. 5.2.1. п. 5.2.ст. 5 вказаного Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці.
Як встановлено перевіркою та підтверджується матеріалами справи, В.Кохнівською філією ВАТ “Полтаваобленерго” було включено до реєстру отриманих податкових накладних за вересень та жовтень 2008 року наступні податкові накладні:
- № 981 від 19.09.2008 року, видана НВТ “Промелектроніка”, на загальну суму 2540 грн., в тому числі ПДВ -508 грн. (холодильник);
- № 197748с058 від 16.10.2008 року, видана ТОВ “Ельдорадо-Центр”, на загальну суму 332, 50 грн., в тому числі ПДВ -66,50 грн. (СВЧ мікрохвильова піч),
- № 426 від 16.10.2008 року, видана ПП ОСОБА_2, на загальну суму 2 601,50 грн., в тому числі ПДВ -520,21 грн. (набір каструль, салатниця, сковорода, ложка, тарілка, дошка, ніж кухонний, та ін..);
- № 513 від 17.10.2008 року, видана СПД ФО ОСОБА_3, на загальну суму 2 733,33 грн., в тому числі ПДВ -546,67 грн. (стінка кухонна).
Загальна сума ПДВ згідно вказаних податкових накладних склала 1641,38 грн., і була включена до зведеного реєстру отриманих податкових накладних ВАТ “Полтаваобленерго”, яким зазначену суму було віднесено до податкового кредиту та відображено у податкових деклараціях з ПДВ за вересень та жовтень 2008 року.
Вищезазначені товари були придбані для поліпшення умов охорони праці працівників В.Кохнівської філії ВАТ “Полтаваобленерго” із безперервним цілодобовим режимом роботи (охоронці, чергові диспетчери), і знаходяться в управлінському приміщенні (кімната прийому їжі черговим персоналом адміністративної будівлі) та використовуються виробничим персоналом у робочий час.
18.01.2008 року ВАТ “Полтаваобленерго” було затверджено “Комплексні заходи на 2008 рік по досягненню встановлених норм безпеки, гігієни праці, підвищення рівня охорони праці, попередження травматизму, профзахворювань та аварій”, які 11.01.2008 року були погоджені Держінспекцією промислової безпеки та охорони праці в нерудній промисловості, машинобудуванні, енергетиці, будівництві та котлонагляду.
У п. 24 вказаних заходів було передбачено придбання для В.Кохнівській філії ВАТ “Полтаваобленерго”кухонних меблів, мікрохвильової печі, холодильника, посуду.
05.08.2008 року на виконання “Комплексних заходів” начальником В.Кохнівської філії ВАТ “Полтаваобленерго” було видано розпорядження, яким з метою забезпечення працівникам можливості приготування, зберігання та прийому їжі за умов цілодобового чергування (охоронники, диспетчери) зобов'язано створити обладнане для цього приміщення, яке буде знаходитися в адміністративній будівлі філії, а також облаштувати вказану кімнату - придбати кухонні меблі, посуд, холодильник та мікрохвильову піч.
Актом комісії В.Кохнівської філії від 07.04.2010 року огляду спеціально обладнаного приміщення для приготування, зберігання та прийому їжі працівниками, задіяними у цілодобовому чергуванні, встановлено, що зазначена кімната знаходиться у приміщенні адміністративного корпусу на 1-му поверсі та облаштована меблями, холодильником, мікрохвильовою піччю та посудом.
Відповідно до ст. 141 Кодексу законів про працю України власник або уповноважений ним орган повинен правильно організувати працю працівників, створювати умови для зростання продуктивності праці, забезпечувати трудову і виробничу дисципліну, неухильно додержувати законодавства про працю і правил охорони праці, уважно ставитися до потреб і запитів працівників, поліпшувати умови їх праці та побуту.
Частиною 3 ст.66 КЗпП України встановлено, що на тих роботах, де через умови виробництва перерву встановити не можна, працівникові повинна бути надана можливість приймання їжі протягом робочого часу. Перелік таких робіт, порядок і місце приймання їжі встановлюються власником або уповноваженим ним органом за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) підприємства, установи, організації.
Відповідно до ст. 1 Закону України “Про охорону праці” від 14 жовтня 1992 року № 2694-XII охорона праці - це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров'я і працездатності людини у процесі трудової діяльності.
З огляду на викладене, придбання таких товарів, як посуд, стінка кухонна, СВЧ мікрохвильова піч, холодильник, було здійснено позивачем з метою виконання заходів по охороні праці, а також виконання обов'язку роботодавця щодо створення належних умов праці осіб із цілодобовим режимом роботи, що безпосередньо пов'язано із забезпеченням виробничого процесу, а тому і господарської діяльності ВАТ “Полтаваобленерго”.
Витрати на придбання вказаних товарів, здійснені з метою вжиття заходів по охороні праці, згідно пп. 5.2.1. п. 5.2. ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” належать до валових витрат, тобто, витрат, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності.
За таких обставин суми ПДВ із придбаних товарів також підлягали включенню до податкового кредиту у вересні та жовтні 2008 року, оскільки їх придбання було пов'язано із здійсненням господарської діяльності та згідно з вимогами пп. 7.2.6. п. 7.2. ст. 7 Закону було підтверджено податковими накладними.
Доводи перевірки про те, що придбані товари належали до невиробничого фонду та не призначалися для використання у господарській діяльності позивача є необґрунтованими з огляду на наступне.
Згідно пп. 8.1.4. п. 8.1. ст. 8 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” під терміном "невиробничі фонди" слід розуміти капітальні активи, які не використовуються у господарській діяльності платника податку. До таких невиробничих фондів відносяться:
- капітальні активи (або їх структурні компоненти), які підпадають під визначення групи 1 основних фондів згідно із підпунктом 8.2.2 цієї статті, включаючи орендовані;
- капітальні активи, які підпадають під визначення груп 2, 3 і 4 основних фондів згідно із підпунктом 8.2.2 цієї статті, які є невід'ємною частиною, розміщені або використовуються для забезпечення діяльності невиробничих фондів, що підпадають під визначення групи 1 основних фондів або вилучені з місця ведення господарської діяльності платника податку та передані у безоплатне користування особам, які не є платниками цього податку.
Враховуючи те, що придбані позивачем товари (посуд, стінка кухонна, СВЧ мікрохвильова піч, холодильник) були розміщені у спеціальній кімнаті в адміністративній будівлі та були призначені для використання працівниками із цілодобовим режимом роботи у робочий час, вони у розумінні пп. 8.1.4. п. 8.1. ст. 8 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” не належали до невиробничих фондів.
Посилання представників відповідача на те, що виходячи із положень Статуту ВАТ “Полтаваобленерго”, діяльність товариства не потребує використання вказаних товарів, також є необґрунтованими, оскільки визначений у статуті предмет діяльності товариства вимагає використання трудових ресурсів, які безпосередньо забезпечують реалізацію статутних завдань товариства згідно визначених напрямків діяльності.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позову, також зважаючи на те, що податкове повідомлення-рішення є правовим актом індивідуальної дії, та згідно ч. 2 ст. 162 КАС України, у разі його неправомірності, визнається судом протиправним і скасовується, колегія суддів погоджується з висновком першої інстанції щодо необхідності згідно ч. 2 ст. 11 КАС України вийти за межі позовних вимог про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень № 0000612302/0 від 16.11.2009 року, № 0000612302/1 від 27.01.2010 року, та визнати їх протиправними і скасувати.
Колегія суддів зазначає, що доводи апеляційної скарги не впливають на правомірність висновків суду. Підстави для скасування постанови суду першої інстанції відсутні.
Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Полтаві залишити без задоволення.
Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 15.04.2010р. по справі № 2-а-1032/10/1670 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.
Головуючий суддя< підпис >Мельнікова Л.В.
Судді< підпис >
< підпис >Григоров А.М. Подобайло З.Г.
< Список > < Текст >
< повний текст >