61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)
21 вересня 2010 р.Справа № 2-а-106/10/1614
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Мельнікової Л.В.
Суддів: Григоров А.М. , Подобайло З.Г.
< за участю секретаря > < Секретар >
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Кременчуцького районного суду Полтавської області від 23.03.2010р. по справі № 2-а-106/10/1614
за позовом ОСОБА_1 < Список > < Текст >
до Інспектора ДПС роти ДПС ВДАІ м. Кременчука - Чечель Максима Васильовича < Текст > < 3 особи > < 3 особа > < за участю > < Текст >
про визнання протиправними дій та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,
Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Кременчуцького районного суду Полтавської області із позовом до інспектора ДПС роти ДПС ВДАІ м. Кременчука Чечеля Максима Васильовича про визнання протиправними дій та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 24 січня 2010 року о 12 годині він на автомобілі Шевроле Авео (державний номер: НОМЕР_1) рухався по вулиці 60 років Жовтня по крайній правій полосі руху. На перехресті з вул. Київською він на зелене світло світлофора повернув праворуч, в цей час на пішохідному переході нікого не було, але коли він закінчував проїзд пішохідного переходу по крайній правій полосі руху позаду його автомобіля зліва на першій полосі руху почав рухатися пішохід, який до цього часу переходив цю ж вулицю. Після цього його було зупинено працівниками ДАІ і інспектором ДПС роти ДПС ВДАІ м.Кременчука Чечелем М.В. був складений протокол про адміністративне правопорушення серії ВІ 058783 та винесена постанова по справі про адміністративне правопорушення серії ВІ №050953, де було зазначено, що він порушив п.16.2 ПДР, при цьому свідків чи потерпілих даного порушення не було зазначено. Позивач в протоколі зазначив, що він з ним не згоден, постанову по справі про адміністративне правопорушення вважає такою, що підлягає скасуванню, оскільки викладених в протоколі та постанові в т.ч. пункті 16.2 ПДР порушень з його боку не було. Також зазначає, що інспектором в протоколі про адміністративне правопорушення в порушення вимог ст. 256 КУпАП не зазначено особу пішохода. Також вказав, що позивачем при проїзді пішохідного переходу не було завдано небезпеки: чи перешкод пішоходу, який знаходився на проізжій частині.
Постановою Кременчуцького районного суду Полтавської області від 23 березня 2010 року в задоволенні позову ОСОБА_1 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення серії ВІ № 050953 від 24 січня 2010 року, винесеної щодо нього інспектором ДПС роти ДПС ВДАІ .м. Кременчука сержантом Чечелем Максимом Васильовичем про визнання протиправними дій та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення відмовлено.
Позивач, ОСОБА_1, не погоджуючись з вказаним рішенням суду, в апеляційній скарзі вказує, що воно є необґрунтованим та незаконним, прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права. Апелянт просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Кременчуцького районного суду Полтавської області від 23 березня 2010 року та прийняти рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.
Сторони в судове засідання не з'явились, були повідомлені належним чином.
Суд апеляційної інстанції розглядає справу згідно ч.4 ст. 196 КАС України та п.2 ч.1 ст. 197 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що вина позивача у вчиненому правопорушенні об'єктивно доведена неспростовними належними і допустимими доказами.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо необґрунтованості позовних вимог та відмови у їх задоволенні, виходячи з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що згідно постанови ВІ 050953 від 24 січня 2010 року по справі про адміністративне правопорушення позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 425 гривень. У постанові та протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що водій ОСОБА_1 24.01.2010 року о 11 годині 43 хвилини в м.Кременчуці на перехресті вулиць 60 років Жовтня-Київська, керуючи автомобілем Шевроле д.н.НОМЕР_1 повертаючи праворуч,не надав дорогу пішоходу, який переходив проїжджу частину, чим допустив порушення п.16.2ПДР України, тобто вчинив правопорушення, передбачене ч.2 ст. 122КУпАП, за що на нього було накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 425 гривень. Це підтверджується показаннями свідка ОСОБА_4, він був старшим наряду та проводив відеозйомку, що узгоджується з іншими доказами у справі, зокрема відеозаписом. В протоколі про адміністративне правопорушення відображено, що велась відеозйомка.
Відсутність в протоколі про адміністративне правопорушення відомостей про особу пішохода не є порушенням ст.256 КУпАП, оскільки це не є обов'язковою вимогою. Крім, того, безпосередньо після виявлення порушення ПДР здійснювались дії по зупиненню транспортного засобу порушника, після чого встановити особу пішохода було неможливо. Твердження позивача про те, що при проїзді пішохідного переходу не було завдано небезпеки чи перешкод пішоходу, який знаходився на проїзній частині і відповідно не було порушення ПДР не знайшло свого підтвердження, оскільки як вбачається з відеозапису автомобіль під керуванням ОСОБА_1 та пішохід знаходились на відстані біля 1 метру.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови в задоволенні позову, також зважаючи на те, що правомірність притягнення позивача до адміністративної відповідальності підтверджується доказами по справі - показаннями свідка і відеозаписом.
Колегія суддів зазначає, що доводи апеляційної скарги не впливають на правомірність висновків суду. Підстави для скасування постанови суду першої інстанції відсутні.
Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Кременчуцького районного суду Полтавської області від 23.03.2010р. по справі № 2-а-106/10/1614 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.
Головуючий суддя< підпис >Мельнікова Л.В.
Судді< підпис >
< підпис >Григоров А.М. Подобайло З.Г.
< Список > < Текст >
< повний текст >