61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)
20 вересня 2010 р.Справа № 2-а-5362/10/2070
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого судді - Шевцової Н.В.,
суддів - Мінаєвої О.М. , Макаренко Я.М.
за участю секретаря судового засідання Антоненко Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду в м. Харкові адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 31.05.2010р. по справі № 2-а-5362/10/2070
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "ХІС"
до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова
про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій,
Товариство з обмеженою відповідальністю фірма «ХІС» (далі за текстом-позивач), звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі міста Харкова, в якому просив скасувати рішення від 06.05.2009 р. №0003922301 про застосування штрафу в сумі 3060 грн.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 31.05.2010р. позов задоволено в повному обсязі. Скасовано рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі міста Харкова № 0003922301 від 06 травня 2009 року.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нове судове рішення про відмову в задоволенні позову.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на прийняття оскаржуваного рішення з порушенням норм матеріального права, а саме п.1 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», що призвело до неправильного вирішення справи.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що 15 квітня 2009 р. фахівцями Краматорської ОДПІ на підставі направлень, була проведена перевірка залу гральних автоматів, який розташований за адресою: М. Красноармійськ, вул. 40 років Жовтню, 151, що належить Краматорській філії ТОВ фірма “ХІС”.
За результатами перевірки був складений акт № 0025/05-16-23-24472040 від 15 квітня 2009 р..
Перевіркою встановлено, що при наданні послуг гри на 9 гральних автоматах вартістю 10,00 грн. розрахункові операції проведено через 9 гральних автоматів - 9 реєстраторів розрахункових операцій, які незареєстровані, неопломбовані, не проведені у фіскальний режим роботи у встановленому законом порядку, відповідні розрахункові документи, що підтверджують факт надання послуг, не роздруковано та не видано.
На підставі акту перевірки № 0025/05-16-23-24472040 від 15 квітня 2009 р., ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 06 травня 2009 р. за № 0003922301 до Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "ХІС" у розмірі 3060,00 грн..
Фактичною підставою для прийняття відповідачем спірного рішення від 06 травня 2009 р. №0003922301 слугував відображений в акті від 15 квітня 2009 р. №0025/05-16-23-24472040 висновок контролюючого органу про проведення ТОВ фірма “ХІС” розрахункових операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу через реєстратори розрахункових операцій -гральні автомати, які незареєстровані, неопломбовані та не переведені у фіскальний режим роботи.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доведено використання позивачем реєстраторів розрахункових операцій, які б були незареєстровані, неопломбовані, не переведені у фіскальний режим роботи, тому не має підстав для застосування до відповідача штрафних санкцій, передбачених п.2 ст.17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Колегія суддів погоджується з такими доводами з наступних підстав.
Відповідно до ст. 2 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", розрахункова операція - це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.
Відповідно до пунктів 1,2 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (надалі - Закон) суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані: 1) проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; 2) видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.
Визначення реєстратора розрахункових операцій міститься в ст. 2 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" -це пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з купівлі-продажу іноземної валюти та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг).
До реєстраторів розрахункових операцій відносяться: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, комп'ютерно - касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо.
Також, зазначеним Законом визначено, що автомат з продажу товарів (послуг) є реєстратор розрахункових операцій, який в автоматичному режимі здійснює видачу (надання) за готівкові кошти або із застосуванням платіжних карток, жетонів тощо товарів (послуг) і забезпечує відповідний облік їх кількості та вартості.
Відповідно до п. 2 Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом ДПА України “Про затвердження нормативно-правових актів до Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг ” від 01.12.2000 р. № 614 (зі змінами та доповненнями, зареєстровано в Мін'юсті України 05.02.2001 р. за № 107/5298, за текстом -Порядок № 614), до реєстрації приймаються реєстратори розрахункових операцій, модифікації яких включено до Державного реєстру РРО (за текстом -Державний реєстр), з урахуванням сфер їх застосування та за умови, що строк служби, встановлений у технічній документації на РРО, не вичерпано, а також з врахуванням строків реєстрації, установлених Державним реєстром.
На виконання вимог ст. 12 Закону України “ Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг ” від 06.07.95 р. № 265/95-ВР (у редакції Закону України від 01.06.2000 р. № 1776-III, зі змінами та доповненнями), постановою Кабінету Міністрів України “ Про затвердження Положення про Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій ” від 29.08.2002 р. № 1315 затверджено Положення про Державний реєстр (зі змінами та доповненнями, за текстом -Положення № 1315).
Згідно з визначенням норм цього Положення Державний реєстр РРО -це перелік моделей реєстраторів розрахункових операцій, їх модифікацій вітчизняного та іноземного виробництва, які відповідають вимогам нормативно-правових актів і нормативних документів, пройшли державну сертифікацію і дозволені для застосування під час здійснення розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.
Також, визначено, що державний реєстр складається з двох частин: перша містить перелік моделей, дозволених до первинної реєстрації в органах державної податкової служби; друга -перелік моделей, строк первинної реєстрації (дії сертифікатів відповідності) яких закінчився. Такі моделі повторно включаються до першої частини Державного реєстру в порядку, встановленому для первинної реєстрації моделі.
Строком первинної реєстрації моделі вважається граничний строк, до закінчення якого дозволяється реєструвати в органах ДПС конкретні моделі, що раніше не були зареєстровані, який визначається згідно із строком дії сертифіката відповідності моделі з конкретною версією внутрішнього програмного забезпечення (пп. 2 п. 4 Положення № 1315).
В акті перевірки від 15.04.2009 року, висновки якого слугували для прийняття оскаржуваного рішення, відповідач зазначає про відсутність на наявних гральних автоматах фіскальних блоків, що унеможливлює виконання ними фіскальних функцій.
Таким чином, основним порушенням встановленого порядку розрахунків за товари (послуги) на думку відповідача було те, що позивач використовував автомати з продажу гральних послуг, які не виконують фіскальних функцій. Тому відповідач стверджував, що проведення розрахункових операцій через гральні автомати, які не зареєстровані в органах державної податкової служби і не переведені у фіскальний режим роботи, тягне за собою застосування передбаченої п. 2 ст. 17 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” - 20 неоподаткованих мінімумів доходів громадян за кожен такий автомат (17 х20х9 = 3060 грн.).
Колегія суддів вважає такі твердження відповідача необґрунтованими з огляду на відсутність у позивача можливості використовувати у своїй підприємницькій діяльності автомат з продажу гральних послуг, який зареєстрований в органах державної податкової служби та переведений у фіскальний режим роботи.
Так, в Державному реєстрі реєстраторів розрахункових операцій, який на момент проведення перевірки діяв в редакції Наказу Державної податкової адміністрації від 10.09.2008 року № 581 "Про затвердження Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій у новій редакції", не було внесено відповідних змін про наявність відповідних автоматів з продажу послуг у сфері грального бізнесу. Так, в розділі 7 частини 1 Державного реєстру серед реєстраторів розрахункових операцій, дозволених до первинної реєстрації, зазначені лише два види апаратів з продажу товарів (послуг), проте жоден не призначений для використання у сфері грального бізнесу. Відсутні такі апарати і в розділі 6 частини 2 Державного реєстру. Зазначене зумовлює відсутність можливості у позивача зареєструвати наявні в нього та інші існуючі гральні автомати в органах державної податкової служби як належний реєстратор розрахункових операцій, згідно вимог Порядку № 614.
Крім цього, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України "Про терміни переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій" № 121 від 7 лютого 2001 р. (надалі Постанова №121) у п. 6 Додатку до нього встановлені конкретні строки переведення суб'єктів підприємницької діяльності на розрахунки із застосуванням РРО, а саме: при використанні гральних автоматів - з 31 грудня 2006 р.
Пунктом 2 Постанови № 121 передбачено, що Міністерство економіки повинно забезпечити до 1 липня 2001 року розроблення технічних вимог до автоматів з продажу товарів (послуг), а Міністерство промислової політики забезпечити до 1 лютого 2003 року організацію розроблення автоматів з продажу товарів (послуг), які відповідатимуть зазначеним вимогам, а також запам'ятовуючих пристроїв (фіскальної пам'яті) для оснащення автоматів, що вже діють.
До теперішнього часу вищевказані вимоги до автоматів з продажу товарів (послуг) не розроблені, а організація розроблення автоматів з продажу товарів (послуг), які відповідатимуть зазначеним вимогам, а також запам'ятовуючих пристроїв (фіскальної пам'яті) для оснащення автоматів, що вже діють, не здійснена, що унеможливлює законне використання позивачем реєстраторів розрахункових операцій для автономних систем електронної комерції - гральних автоматів "ВИ-Х".
Наказом Державної податкової адміністрації за № 430 від 01.07.2008 р. до Державного реєстру включено комп”ютерно-касову систему “Фіскал”, призначену для фіскалізації гральних автоматів, автоматизації збору, обліку та контролю даних про функціонування залів гральних автоматів. Однак, сам гральний автомат від встановлення даної системи не стає реєстратором розрахункових операцій, оскільки розрахунковий документ видає комп”ютерно-касова система, а не безпосередньо гральний автомат. Крім того, у позивача відсутня можливість зареєструвати існуючий гральний автомат в органах державної податкової служби, як належний реєстратор розрахункових операцій, згідно вимог Порядку № 614.
Між тим, відповідач застосував фінансові санкції за ст. 17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" за застосування позивачем при здійсненні розрахункових операцій непереведеного у фіскальний режим роботи, незареєстрованого та неопломбованого реєстратора розрахункових операцій.
З акту перевірки від 15.04.2009 року вбачається, що в залі гральних автоматів, який перевірявся, використовувався РРО - DATECS MP-5000і, що має фіскальний № 0515003670, про що зазначено в п. 2.1.1 вказаного акту. Вказана модель РРО внесена до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій під порядковим № 33 із вказаною сферою використання: казино, зали гральних автоматів, торгівля та послуги гральних закладів.
Отже, позивач використовував реєстратор розрахункових операцій, який зареєстрований, опломбований у встановленому порядку, переведений у фіскальний режим роботи та право на гру здійснювалось після оплати такої послуги через реєстратор розрахункових операцій з видачею чеку.
Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Колегія суддів, зважаючи на заперечення позивача про протиправність застосованої до нього штрафної (фінансової) санкції, зауважує про відсутність належних та достатніх доказів по справі на підтвердження правомірності прийнятого відповідачем рішення від 06.05.2009 р..
Отже, колегія суддів, підтверджує, що при прийнятті судового рішення у справі суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.
Керуючись ст. ст. 160, 167, 195, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова залишити без задоволення.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 31.05.2010р. по справі № 2-а-5362/10/2070 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя< підпис >Шевцова Н.В.
Судді< підпис >
< підпис >Мінаєва О.М. Макаренко Я.М.
< Список > < Текст >
Повний текст ухвали виготовлений 27.09.2010 р.