61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)
20 вересня 2010 р.Справа № 2-а-4546/10/2070
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Шевцової Н.В.
Суддів: Мінаєвої О.М. , Макаренко Я.М.
за участю секретаря судового засідання Антоненко Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 02.06.2010р. по справі № 2-а-4546/10/2070
за позовом Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів
до Приватного підприємства «Золота Нива 1»
про стягнення заборгованості,
Харківське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів (далі по тексту-позивач) звернувся до суду з позовом до Приватного підприємства «Золота Нива 1» ( далі за текстом - відповідач, ПП «Золота Нива 1» ), в якому просив стягнути з відповідача на його користь адміністративно-господарські санкції за незайняті робочі місця, призначені для працевлаштування інвалідів, в сумі 24809,61 грн., та пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій в сумі 37,20 грн., а всього 24846,81 грн.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 02.06.2010р. в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріально права, просить оскаржувану постанову скасувати, позов задовольнити.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач зазначив, що судом першої інстанції не враховано, що відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів. Згідно ч. 3 ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», підприємства, установи, організації самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів, ч. 5 ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною першою цієї статті, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією інвалідів.
Відповідач подав заперечення на апеляційну скаргу, в яких просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції без змін.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2009 рік, наданого до Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу ПП «Золота Нива 1» у 2009 році становить 302 особи, середньооблікова чисельність інвалідів на підприємстві у 2009 році - 9 осіб, чисельність інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на підприємстві - 12 осіб.
Згідно ч.ч. 1,2,3 ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, встановлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця. Підприємства установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у розрахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону.
Згідно ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» на підприємстві відповідача у 2009 році норматив для працевлаштування інвалідів складає 12 робочих місць. Середньооблікова чисельність інвалідів - штатних працівників на підприємстві становить 9 осіб.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано доказів щодо направлення для працевлаштування державною службою зайнятості на підприємство інвалідів або щодо звернення інваліда безпосередньо на підприємство та відмови відповідача у працевлаштуванні інвалідів у 2009 році.
Колегія суддів погоджується з такими доводами суду з наступних підстав.
Статтею 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», встановлено, що для підприємств (об'єднань), установ і організацій незалежно від форми власності і господарювання встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків від загальної чисельності працюючих.
Відповідно до ч. 4 ст. 20 Закону України «Про зайнятість населення» підприємства, установи і організації незалежно від форм власності реєструються у місцевих центрах зайнятості за їх місцем знаходженням як платники збору до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, щомісяця подають цим центрам адміністративні дані у повному обсязі про наявність вільних робочих місць (вакансій), у тому числі призначених для працевлаштування інвалідів. Несвоєчасна реєстрація або відмова від неї, порушення порядку подання адміністративних даних тягне за собою відповідальність, передбачену законом.
Наказом Міністерства праці та соціального політики України від 19 грудня 2005 р. за № 420, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21 грудня 2005 р. за № 1534/11814 та погодженого з Держкомстатом, затверджено форму звітності № 3-ПН про наявність вільних робочих місць (вакансій), яку повинні подавати підприємства, установи організації щомісяця відповідно до положень ч. 4 ст. 20 Закону України «Про зайнятість населення».
Тобто, на підприємство хоча і не покладається обов'язок працевлаштовувати інвалідів, але покладається обов'язок створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів та інформувати про таку кількість створених робочих місць органи працевлаштування інвалідів, в тому числі і центри зайнятості.
З довідок наданих центрами зайнятості вбачається, що відповідач протягом 2009 року повідомляв центри зайнятості про наявні вакантні міста для інвалідів, за формою статистичної звітності № 3-ПН, затвердженої Наказом Міністерства праці та соціального політики України за № 420 від 19.12.2005 року. Відповідно до цих звітів Приватного підприємства «Золота Нива 1» належним чином інформувало центр зайнятості про наявність вільних робочих місць на підприємстві та потребу у направленні йому центром зайнятості інвалідів для працевлаштування.
Отже, колегія суддів погоджується з висновками суду, що відповідач у 2009 р. здійснив всі передбачені чинним законодавством заходи щодо створення умов для працевлаштування інвалідів та вжив заходів щодо інформування вищезазначеного органу про наявну можливість працевлаштування інвалідів на підприємстві відповідача.
За таких обставин, колегія суддів переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.
Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, < 197 > п.1 ч.1 ст.198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів залишити без задоволення.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 02.06.2010р. по справі № 2-а-4546/10/2070 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя< підпис >Шевцова Н.В.
Судді< підпис >
< підпис >Мінаєва О.М. Макаренко Я.М.
< Список > < Текст >
Повний текст ухвали виготовлений 27.09.2010 р.