61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)
20 вересня 2010 р. Справа № 2-а-43212/09/2070
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого судді - Шевцової Н.В.,
суддів - Мінаєвої О.М. , Макаренко Я.М.
за участю секретаря судового засідання Антоненко Н.В.
представника позивача Капінос Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду в м. Харкові адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія "Техінпром" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 12.05.2010р. по справі № 2-а-43212/09/2070
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія "Техінпром"
до Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова
про визнання податкового повідомлення - рішення недійсним,
Товариство з обмеженою відповідальністю компанія "Техінпром" (далі за текстом - позивач) звернулася до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова (далі за текстом-відповідач), в якому просить суд визнати недійсними податкове повідомлення - рішення від 16.10.2007 року №000462320/0.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 12.05.2010р. по справі № 2-а-43212/09/2070 в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом норм матеріального права, а саме: п.п. 7.4.5. п. 7.4 ст. 7, п.п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7, п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/ВР-97 від 03.04.1997 року.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що товариство з обмеженою відповідальність компанія "Техінпром" пройшло державну реєстрацію 27.04.2005 року.
ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова було проведено перевірку ТОВ компанії "Техінпром" з питань правових відносин з ТОВ "Енергохолдінг" за період: березень, квітень, червень, вересень, жовтень, листопад 2004 року.
За результатом перевірки було складено Акт "Про результати невиїзної документальної перевірки ТОВ компанії "Техінпром" з питань правових відносин з ТОВ "Енергохолдінг" за період: березень, квітень, червень, вересень, жовтень, листопад 2004 року" № 3293/232/25189151 від 03.10.2007 року (надалі - Акт перевірки).
На підставі Акту перевірки ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова було винесено податкове повідомлення - рішення № 0000462320/0 від 16.10.2007 року, яким ТОВ компанії "Техінпром" визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем 46275,95 грн. та штрафні (фінансові) санкції 23138,00 грн.
Згідно Акту перевірки ТОВ компанією "Техінпром" було порушено п.п. 7.4.5. п. 7.4 ст. 7, п.п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7, п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/ВР-97 від 03.04.1997 року, в результаті чого було занижено податок ПДВ за жовтень 2004 року на суму 46275,95 грн.
Судом встановлено, що позивач мав правовідносини з ТОВ "Енергохолдінг". Так, ТОВ компанія "Техінпром" було укладено з ТОВ "Енергохолдінг" договір № 25-09-04 від 01.09.2004 року, з урахуванням додаткової угоди від 29.09.2004 року на придбання природного газу на суму 306000,00 грн.
Приймання - передача газу здійснювалась за Актами прийому - передачі від 30.09.2004 року та 31.10.2004 року.
ТОВ "Енергохолдінг" було видано податкові накладні № 261 від 30.09.2004 року на суму 293000,00 грн. (в тому числі ПДВ 48833,33 грн.) та № 321 від 21.10.2004 року на загальну суму 13000,00 грн. (в тому числі ПДВ 2166,67 грн.). Рішенням Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 17.04.2007 року було визнано недійсними установчі документи ТОВ "Енергохолдінг", а саме: статут з дати державної реєстрації, запис про проведення державної реєстрації, реєстрацію ТОВ "Енергохолдінг" платником податку на додану вартість, свідоцтво №02385599, реєстрацію ТОВ "Енергохолдінг" як платника податків з дати його реєстрації в податковому органі.
Рішення Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 17.04.2007 року, відповідно до якого реєстрація ТОВ "Енергохолдінг" платником податку на додану вартість скасовано з дати його реєстрації, набрало законної сили.
Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, право на податковий кредит виникає на підставі складеної належним чином податкової накладної, виданої повноважною особою. Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам зареєстрованим як платники податку. Оскільки рішення Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 17.04.2007 року реєстрація ТОВ "Енергохолдінг" як платника податку на додану вартість була скасована з дати реєстрації, він не мав права видавати податкові накладні.
Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду з наступних підстав.
Відповідно до ч.4 ст.87 ЦК України юридична особа вважається створеною з дня її державної реєстрації, ч.4 ст.91 ЦК України передбачає виникнення цивільної правоздатність юридичної особи з моменту її створення і припинення з дня внесення до ЄДРПОУ запису про її припинення.
Згідно ч.7 ст.59 ГК України, скасування державної реєстрації позбавляє суб"єкта господарювання статусу юридичної особи і є підставою для вилучення його з державного реєстру.
Відповідно до ст.1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" від 15.03.2003 року - Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, це автоматизована система збирання, накопичення, захисту, обліку та надання інформації про юридичних осіб та фізичних осіб підприємців.
Під поняттям державної реєстрації розуміється засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбаченим зазначеним Законом, шляхом внесення відповідних записів до ЄДР. Державна реєстрація юридичних та фізичних осіб - підприємців проводиться державним реєстратором виключно у виконавчому комітеті міської ради міста обласного значення або у районній державній адміністрації за місцем знаходження юридичної особи.
Як вбачається з матеріалів справи, 25.09.2003 року ТОВ "Енергохолдінг" зареєстровано Камінь-Каширською районною державною адміністрацією та станом на 01.09.2004 року значиться в ЄДРПОУ.
Отже,ТОВ "Енергохолдінг" з 25.09.2003 року має цивільну правоздатність, яка відповідно до діючого законодавства припиняється лише після виключення підприємства з ЄДРПОУ, а не з моменту набрання чинності рішення суду про скасування свідоцтва про державну реєстрацію.
При цьому, колегія суддів вважає необхідним зазначити, що юридичним наслідком скасування державної реєстрації підприємства з підстав визнання його установчих документів недійсними мало бути здійснення ліквідаційної процедури, під час якої вирішуються питання про задоволення вимог кредиторів, в тому числі держави. Сам факт скасування державної реєстрації підприємства не тягне за собою недійсність всіх угод, укладених з моменту його державної реєстрації і до моменту виключення з державного реєстру.
В матеріалах справи маються податкові накладні, видані позивачу ТОВ "Енергохолдінг", які мають всі необхідні реквізити, та з приводу оформлення яких у відповідача зауважень не виникало.
Згідно до приписів п.9.8 ст.9 Закону України «Про податок на додану вартість» реєстрація платника ПДВ діє до дати її анулювання.
З матеріалів справи вбачається, що між позивачем та ТОВ "Енергохолдінг" господарські взаємовідносини існували з вересня по листопад 2004 року.
Рішення Камінь-Каширського районного суду Волинської області, відповідно до якого реєстрація ТОВ "Енергохолдінг" як платника податку на додану вартість скасована прийнято 17.04.2007 року, а тому відповідно до п.9.8 ст.9 Закону України «Про податок на додану вартість», і підприємство на час здійснення господарських операцій було платником ПДВ.
Таким чином, помилковим є висновок суду першої інстанції про те, що позивач не підтвердив своє право на податковий кредит з огляду на визнання судом недійсними установчих документів його контрагента, а також його свідоцтва платника ПДВ.
Адже визнання недійсними установчих документів юридичної особи та подальше анулювання свідоцтва платника ПДВ самі по собі не призвели до недійсності всіх угод, укладених з моменту державної реєстрації такої особи до моменту виключення її з державного реєстру, та не позбавляло правового значення видані за цими господарськими операціями податкові накладні.
У разі ж перебування підприємства на час здійснення господарської операції у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України, та наявності у цього підприємства свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ підстави для висновку про відсутність у такого підприємства права на видачу податкових накладних лише в силу факту подальшого скасування реєстрації такого суб'єкта господарювання відсутні.
3 огляду на те, що згідно з підпунктом 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону, в даному випадку для того, щоб дійти правильного висновку про правомірність або безпідставність віднесення позивачем до податкового кредиту сум ПДВ за спірними податковими накладними, складеними постачальником, свідоцтва про реєстрацію платників ПДВ яких було визнано недійсними, суду слід було вичерпно з'ясувати, коли саме було скасовано реєстрацію таких підприємств як платників ПДВ та чи були видані ними спірні податкові накладні до або після скасування такої реєстрації. Судом зазначені обставини не було з'ясовано, що призвело до ухвалення неправомірного рішення.
За змістом частин 1,2 ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
В порушення зазначеної норми суд першої інстанції через неврахування приписів п.9.8 ст.9 Закону України «Про податок на додану вартість» дійшов помилкового висновку про правомірність податкового повідомлення - рішення від 16.10.2007 року №000462320/0, винесеного Державною податковою інспекцією у Червонозаводському районі м. Харкова.
На підставі наведеного, через порушення судом першої інстанції норм матеріального права апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню, а постанова суду скасуванню, із прийняттям нової постанови про задоволення позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія "Техінпром"- задовольнити.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 12.05.2010р. по справі № 2-а-43212/09/2070 -скасувати.
Прийняти нову постанову, якою позов Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія "Техінпром" до Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова про визнання податкового повідомлення - рішення недійсним -задовольнити.
Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова від 16 жовтня 2007 року №0000462320/0.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя< підпис >Шевцова Н.В.
Судді< підпис >
< підпис >Мінаєва О.М. Макаренко Я.М.
< Список > < Текст >
Повний текст постанови виготовлений 27.09.2010 р.