61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)
22 вересня 2010 р.Справа № 2-а-3171/10/2070
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Любчич Л.В.
Суддів: Спаскіна О.А. , Русанової В.Б.
за участю секретаря судового засідання Грицаєнко М.О. < Секретар >
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрметком" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 19.05.2010р. по справі № 2-а-3171/10/2070
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрметком" < Список > < Текст >
до Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м. Харкова < Текст > < 3 особи > < 3 особа > < за участю > < Текст >
про скасування податкового повідомлення - рішення,
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 19.05.2010р. по справі № 2-а-3171/10/2070 в задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю “Укрметком” до Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м. Харкова про скасування податкового повідомлення-рішення -відмовлено в повному обсязі.
В апеляційній скарзі позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрметком", зазначає, що оскаржувана постанова прийнята без повного та всебічного з'ясування всіх обставин справи, в порушення норм матеріального та процесуального права, є необгрунтованою та підлягає скасуванню. В обгрунтування вимог апеляційної скарги посилається на те, що всі документи, які підтверджують факт здійснення угоди купівлі-продажу між ТОВ "Укрметком" та ТОВ "Мехтранскомплекс" наявні на підприємстві, копії яких 13.11.2009р. були надані на письмовий запит від 03.11.2009 р. №11358/10/23-318 до ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова. Крім того позивач наполягає на дійсності вчинених правочинів посилаючись на положення ст.ст. 204 Цивільного кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах апеляційної скарги у відповідності до ч.1 ст. 195 КАС України, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що ДПІ у Фрунзенському районі м.Харкова було проведено невиїзну документальну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю “Укрметком” з питань взаємовідносин з ТОВ “Мехтранскомплекс” за період березень-квітень 2008 року. За результатами перевірки було складено акт від 08.02.2010р. №333/18-007/33068542. На підставі акту перевірки начальником ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова за порушення п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” було прийняте податкове повідомлення-рішення від 16.02.2010р. № 0000111800/0 про визначення сум податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій) з податку на додану вартість на суму 11 697,00 грн. (в тому числі 7 798,00 грн. - сума податкового зобов'язання з ПДВ, 3 899 грн. - сума штрафних (фінансових) санкцій.
Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що факти укладання угод поставки товарів між ТОВ "Укрметком" та ТОВ "Мехтранскомплекс" належним чином документально не підтверджені, що свідчить про нездійснення самих господарський операцій.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції вихоядчи з наступного.
В ході перевірки не встановлено доказів фактичної передачі ТОВ “Мехтранскомплекс” продукції на ТОВ “Укрметком” у зв'язку з відсутністю (не наданням для перевірки) актів приймання-передачі товару, довіреностей, документів, що засвідчують транспортування. У сторін за угодою відсутні первинні документи, що підтверджують факт отримання та перевезення вантажів, а саме: товаро -транспортні накладні, дорожні листи тощо та документи на зберігання товару, що є порушенням Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 р. N 363, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України від 20 лютого 1998 р. за № 128/2568.
Також в ході оперативно-слідчих заходів співробітниками ВДСБЕЗ ХМУ ГУМВС України в Харківській області було встановлено що засновник, директор та бухгалтер ТОВ “Мехтранскомплекс” громадянин ОСОБА_1, угоди, податкові накладні та інші бухгалтерські документи від імені ТОВ “Мехтранскомнлекс” не підписував.
Згідно наданих директором ТОВ “Укрметком” пояснень, договори між ТОВ “Укрметком” та ТОВ “Мехтранскомплекс” не укладались. Таким чином при перевірці повноти визначення податкового кредиту по операціях ТОВ “Укрметком” з ТОВ “Мехтранскомплекс” встановлено його завищення за березень-квітень 2008р. на суму 7798, 0 грн.
Суд зазначає, що відповідно приписів ст. 639 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. В свою чергу, ст..207 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Також, суд вважає за необхідним зазначити, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. А згідно вимог ст. 208 ЦК України правочини між юридичними особами належить вчиняти у письмовій формі.
Судом встановлено, що ТОВ “Мехтранскомплекс”здійснювала поставку ТМЦ без підписання договорів, угод, контрактів, а згідно наданих документів операції проводились без укладання договорів у письмовій формі.
Також, в наданих до перевірки та до суду, як докази, документах відсутні прізвища осіб, визначених представниками покупця та продавця і які складали їх.
Статтею 655 ЦК України визначено, що договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Тобто предметом даного договору є певний вид товару. Крім того, істотними умовами договору підряду є ціна товару, строк постачання, кількість, асортимент товару, порядок оплати та інше, визначене в договорі.
Крім того згідно ст. З Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
У відповідності до Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затв. наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року N 88 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 за N168/704): господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.
Первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.
Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення.
Документи, створені засобами обчислювальної техніки на машинозчитуваних носіях, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови надання їм юридичної сили і доказовості.
Первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.
Також суд зазначає, що вичерпний перелік реквізитів податкової накладної визначений п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”.
Згідно вказаної норми платник податків зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.
Всі первинні бухгалтерські документи, податкові накладні підписані від імені директора ТОВ “Мехтранскомплекс”ОСОБА_1, які підтверджують укладання та виконання правочинів у перевіряємому періоді складені з порушенням вимог ст. 3 Закону України від 16.07.1999 року № 996-ХІУ “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”зі змінами та доповненнями, вимог “Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку”, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року N 88, вимог п. 18 “Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповненнями”та не мають юридичної сили, не можуть бути підставою для бухгалтерського і податкового обліку та подальшого декларування податкових показників з податку на прибуток підприємства та ПДВ, як у підприємства так і у його контрагентів, з причини відсутності такого обов'язкового реквізиту як підписання від імені підприємства уповноваженою особою.
Крім того згідно з п. 11.1., 11.3, 11.4, 11.5', 11.7 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 р. за № 363, основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Дорожній лист вантажного автомобіля є документом, без якого перевезення вантажів не допускається. Оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля. Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри. Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику.
Також, матеріалами справи підтверджується, що у сторін відсутні первинні документи, що підтверджують факт отримання та перевезення вантажів, а саме: товарно-транспортних накладних, дорожніх листів та документів на зберігання товару.
Здійснення поставки товару на будь-яких умовах поставки не звільняє учасників господарської операції від складання первинних документів, які передбачені законодавством, а, отже, це може свідчити і про нездійснення самих господарських операцій.
Наведені вище обставини дійсно вказують на відсутність реального виконання договору поставки між ТОВ “Мехтранскомплекс”та ТОВ “Укрметком”.
Отже, на підставі наведеного, колегія суддів погоджується з судом прешої інстанції, щодо відсутності реальної угоди між ТОВ “Мехтранскомплекс” та ТОВ “Укрметком” на поставку товарів. Сторони ставили за мету не виконання цього договору, а складання документів, які б дали правові підстави отримати податкову вигоду шляхом зменшення податкових зобов'язань.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, а тому не вбачає підстав для його скасування. Доводи апеляційної скарги щодо того, що ТОВ "Укрметком" не було порушено вимог чинного законодавства України, яке регулює порядок обліку, нарахування та сплати ПДВ, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.
Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, < 197 > п.1 ч.1 ст.198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрметком" залишити без задоволення.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 19.05.2010р. по справі № 2-а-3171/10/2070 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя(підпис)Любчич Л.В.
Судді(підпис)
(підпис)Спаскін О.А. Русанова В.Б.
< Список > Спаскін О.А.
Повний текст ухвали виготовлений 27.09.2010 р.