61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)
22 вересня 2010 р.Справа № 2-а-6400/10/2070
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Мельнікової Л.В.
Суддів: Подобайло З.Г. , Григоров А.М.
< за участю секретаря > < Секретар >
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 20.05.2010р. по справі № 2-а-6400/10/2070
за позовом ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова < Список > < Текст >
до Харківського міського благодійного фонду Антикризового реабілітаційного центру < Текст > третя особа Головне управління юстиції в Харківській області < за участю > < Текст >
про припинення юридичної особи,
Позивач, ДПІ в Червонозаводському районі м. Харкова, звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд припинити юридичну особу Харківський міський благодійний фонд Антикризовий реабілітаційний центр. Позовні вимоги обґрунтовує положеннями ст.38 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців” відповідач протягом року не подає до органів податкової служби податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності та інших документів, пов'язаних з нарахуванням та сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів).
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 20.05.2010р. відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом Державної податкової інспекції в Червонозаводському районі міста Харкова до Харківського міського благодійного фонду Антикризового реабілітаційного центру, третя особа Головне управління юстиції у Харківській області про припинення юридичної особи.
ДПІ в Червонозаводському районі м. Харкова, не погодившись з вказаною ухвалою суду, подала апеляційну скаргу, вважає, що прийнята ухвала суду є незаконна та підлягає скасуванню, у зв'язку із невірним застосуванням норм матеріального і процесуального права та просить суд апеляційної інстанції скасувати ухвалу Харківського окружного адміністративного сулу від 20.05.2010 року , ухвалити нове рішення з направленням справи до суду першої інстанції для розгляду позовної заяви по суті заявлених вимог.
Сторони в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду апеляційної скарги були повідомлені належним чином, про що свідчать поштові повідомлення про отримання повісток про виклик.
Суд апеляційної інстанції , відповідно до вимог ч. 1 п. 2 ст. 197 КАС України, розглядає дану справу в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, ухвалу суду першої інстанції, розглянувши матеріали справи у їх сукупності, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Відмовляючи у відкритті провадження , суд першої інстанції виходив з того , що розгляд даної справи не належить до компетенції адміністративного суду.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції , виходячи з наступного.
Згідно зі ст. 104 Кодексу адміністративного судочинства України (яка діяла на момент прийняття оскаржуваної ухвали), до адміністративного суду має право звернутися з адміністративним позовом особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. Суб'єкт владних повноважень має право звернутися до адміністративного суду у випадках, встановлених законом.
Відповідно до частини першої статті 2 КАС, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
У розумінні пункту 1 частини першої статті 3 КАС, справа адміністративної юрисдикції (адміністративна справа) -це публічно-правовий спір, у якому хоча б однією із сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Визначення поняття “суб'єкт владних повноважень” наведено у пункті 7 частини першої статті 3 КАС, відповідно до якого -це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно ч. 4 ст. 50 КАС України громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, їх об'єднання, юридичні особи, які не є суб'єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом суб'єкта владних повноважень: 1) про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян; 2) про примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян; 3) про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства з України; 4) про обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання (збори, мітинги, походи, демонстрації тощо); 5) в інших випадках, встановлених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 17 КАС України (яка діяла на момент прийняття оскаржуваної ухвали) компетенція адміністративних судів поширюється на: 1) спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності; 2) спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; 3) спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень, а також спори, які виникають з приводу укладання та виконання адміністративних договорів; 4) спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом; 5) спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що позов пред'явлений суб'єктом владних повноважень ДПІ в Червонозаводському районі м. Харкова про припинення юридичної особи Харківського міського благодійного фонду Антикризового реабілітаційного центру, який не є суб'єктом підприємницької діяльності.
Статус Державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності передбачені Законом України «Про державну податкову службу в Україні». Стаття 11 даного Закону безпосередньо визначає права Державної податкової служби в Україні.
Відповідно до пунктів 11, 11-1 частини першої статті 10, пунктів 17, 18 статті 11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” від 04.12.1990р. № 509-ХІІ зі змінами та доповненнями органи державної податкової служби подають до судів позови: до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна; про застосування санкцій, пов'язаних із забороною організації і проведення азартних ігор на території України; мають право звертатися у передбачених законом випадках до судових органів із заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності та про застосування санкцій, пов'язаних із забороною організації і проведення азартних ігор на території України.
Відповідно до статей 22, 38 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців”суд може постановити рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язане з банкрутством юридичної особи.
Пред'являючи позов про припинення Харківського міського благодійного фонду Антикризового реабілітаційного центру, податковий орган фактичною підставою позову зазначив неподання вказаною організацією податкової звітності до органу державної податкової служби з 2006р., послався на положення ст.38 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців”, а саме на таку з передбачених цією правовою нормою підставу постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, як неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону.
Відповідно до положень ст.1 Закону України "Про благодійництво та благодійні організації", благодійна організація - недержавна організація, головною метою діяльності якої є здійснення благодійної діяльності в інтересах суспільства або окремих категорій осіб згідно з цим Законом. Благодійний фонд є організаційно-правовою формою благодійної організації (ст.6).
Згідно зі ст.8 зазначеного Закону, благодійна організація набуває права юридичної особи з моменту її державної реєстрації. Державна реєстрація всеукраїнських та міжнародних благодійних організацій здійснюється Міністерством юстиції України, а місцевих благодійних організацій, а також відділень (філій, представництв) всеукраїнських, міжнародних благодійних організацій - відповідними місцевими органами виконавчої влади.
Статтею 11 Закону України "Про благодійництво та благодійні організації" визначено, що ліквідація благодійної організації здійснюється в установленому законодавством порядку.
Колегія суддів зазначає , що жодним законом не передбачено право звернення суб'єкта владних повноважень - ДПІ в Червонозаводському районі м. Харкова до суду з позовом про припинення благодійного фонду.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 109 КАС України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо зазначену заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку , що дана справа не є справою адміністративної юрисдикції в розумінні ст. 17 КАС України з підстав відсутності ознак публічного - правового спору, тому не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Тому, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови у відкритті провадження у адміністративній справі.
Доводи апеляційної скарги є помилковими та не спростовують правомірність висновків суду першої інстанції.
Враховуючи вищезазначене, суд апеляційної інстанції погоджується повністю із висновком суду першої інстанції, так як обставини справи встановлені правильно, докази досліджені вірно, відповідно рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, тому судове рішення не підлягає скасуванню, апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 199, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова залишити без задоволення.
Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 20.05.2010р. по справі № 2-а-6400/10/2070 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.
Головуючий суддя(підпис)Мельнікова Л.В.
Судді(підпис)
(підпис)Подобайло З.Г. Григоров А.М.
ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Подобайло З.Г.
< повний текст >