61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)
22 вересня 2010 р.Справа № 2-а-2426/10/1670
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Мельнікової Л.В.
Суддів: Подобайло З.Г. , Григоров А.М.
< за участю секретаря > < Секретар >
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1 на ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 03.06.2010р. та на ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 14.07.2010року по справі № 2-а-2426/10/1670
за позовом ОСОБА_1 < Список > < Текст >
до Прокуратури Полтавської області , Головного управління Державного казначейства України в Полтавській області < Текст > < 3 особи > < 3 особа > < за участю > < Текст >
про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди,
Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до прокуратури Полтавської області, Головного управління Державного казначейства України у Полтавській області, в якій просив визнати неприйняття жодного рішення по заяві позивача про вчинений злочин від 16.10.2008 року № 01 стосовно слідчогоОСОБА_6прокуратурою Полтавської області (бездіяльність), порушення прав та інтересів позивача та вимог законодавства у відповідності до вимог ст. 97 КПК України, щодо заяви про вчинений злочин від 16.10.2008 року прокуратурою Полтавської області незаконним, зобов'язати прокуратуру Полтавської області прийняти рішення у відповідності до вимог ст. 97 КПК України по поданій заяві від 16.10.2008 року № 01 про вчинений злочин слідчим ОСОБА_6, стягнути з ГУДК України у Полтавській області відшкодування моральної шкоди, завданої бездіяльністю прокуратури Полтавської області, в сумі 1690 грн., обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач посилається на те, що Генеральною прокуратурою України в порушення вимог, встановлених статтею 97 Кримінально-процесуального кодексу України (далі -КПК України), не проведена перевірка та не прийнято рішення по його заяві про злочин від 16.10.2008 року № 01 щодо порушення кримінальної справи відносно слідчого Полтавського РВ ОСОБА_6
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 03.06.2010 року відмовлено у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до прокуратури Полтавської області, Головного управління Державного казначейства України у Полтавській області про визнання бездіяльності незаконною, зобов'язання вчинити дії та стягнення моральної шкоди. При цьому, суд першої інстанції, приймаючи ухвалу про відмову у відкритті провадження, виходив з того, що вказану заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
22.06.2010р. ОСОБА_1 надійшло клопотання про роз'яснення судового рішення.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 14.07.2010р. відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз'яснення ухвали про відмову у відкритті провадження від 03.06.2010 року у справі за позовом ОСОБА_1 до прокуратури Полтавської області, Головного управління Державного казначейства України у Полтавській області про визнання бездіяльності незаконною, зобов'язання вчинити дії та стягнення моральної шкоди.
ОСОБА_1, не погодившись з ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 03.06.2010р. суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, вважає ухвалу незаконною , оскільки вона винесена з порушенням норм матеріального і процесуального права та просить суд апеляційної інстанції скасувати ухвалу судді Полтавського окружного адміністративного суду від 03.06.2010 року, ухвалити нове рішення, яким відкрити провадження по справі, з направленням справи до суду першої інстанції на новий розгляд (продовження розгляду) в іншому складі суду.
ОСОБА_1, не погодившись з ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 14.07.2010р. суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, вважає ухвалу незаконною , оскільки вона винесена з порушенням норм матеріального і процесуального права, посилаючись на те , що незаконне та безпідставне припущення суду щодо зрозумілості мотивувальної частини ухвали (яка є домислом), так як роз'яснюється рішення в цілому (описова, мотивувальна та резолютивна частини), а не сам висновок суду - відмова у відкритті провадження, невідповідність висновків суду відносно обставин і матеріалів справи та вимог законодавства, що призвело до незаконної відмови роз'яснення ухвали про відмову у відкритті провадження та просить суд апеляційної інстанції скасувати ухвалу судді Полтавського окружного адміністративного суду від 14.07.2010 року про відмову у роз'ясненні ухвали від 03.06.2010р. про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі за його позовом як незаконну, постановити нове рішення, яким зобов'язати Полтавський окружний адміністративний суд роз'яснити ухвалу про відмову у відкритті провадження від 03.06.2010р. (відповісти на питання , вказані у заяві про роз'яснення).
Сторони в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду апеляційної скарги були повідомлені належним чином, про що свідчать поштові повідомлення про отримання повісток про виклик.
Суд апеляційної інстанції , відповідно до вимог ч. 1 п. 2 ст. 197 КАС України, розглядає дану справу в порядку письмового провадження.
Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, доводи апеляційних скарг, приходить до висновку, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відмовляючи у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1, суд першої інстанції дійшов висновку , що даний спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції , виходячи з наступного.
Відповідно до рішення Конституційного суду України від 23.05.2001 № 6-пр/2001 правосуддя України здійснюється шляхом розгляду і вирішення справ по спорах відповідно до процесуального законодавства України.
Пунктом 1 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Зі змісту позову вбачається, що позивачем оскаржується бездіяльність Прокуратури Полтавської області стосовно неприйняття рішення по його заяві про злочин відповідно до вимог статті 97 Кримінально-процесуального кодексу України.
Згідно ж з рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2001 від 23.05.2001 (справа щодо конституційності статті 248-3 Цивільного процесуального кодексу України) врегульована Кримінально-процесуальним кодексом України діяльність посадових осіб прокуратури має свої особливості та не належить до управлінської сфери.
Відповідно до статті 1 Кримінально-процесуального кодексу України діяльність органів дізнання, попереднього слідства і прокуратури, суду щодо порядку провадження у кримінальних справах регламентується цим Кодексом.
Як встановлено зазначеним Кодексом дії прокурора оскаржуються відповідно до статті 236 цього Кодексу, а саме: скарга на дії прокурора при проведенні ним досудового слідства або окремих дій у справі подається вищестоящому прокуророві, який її розв'язує в порядку і в строки, що передбачені статтями 234, 235 цього Кодексу. Дії прокурора можуть бути оскаржені до суду. Скарги на дії прокурора розглядаються судом першої інстанції при попередньому розгляді справи або при її розгляді по суті, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Таким чином, спірні правовідносини, що виникли між органом прокуратури та позивачем не є адміністративним спором, оскільки повноваження щодо порядку прийняття заяв і повідомлень про злочини та їх розгляду регламентовані Кримінально-процесуальним кодексом України.
Крім того, захист прав позивача в обраний ним спосіб з урахуванням обов'язковості дотримання вимог частини третьої статті 2 КАС України вимагає від адміністративного суду, до якого надійшла позовна заява, перевірити: чи містить звернення викладення ознак певного суспільно-небезпечного діяння, встановленого Кримінальним кодексом України; чи відповідає заява вимогам статті 95 Кримінально-процесуального кодексу України; чи дотримання відповідачем інших приписів, встановлених Кримінально-процесуальним кодексом України.
Адміністративний суд не має повноважень на здійснення такої перевірки, як і механізмів відновлення порушених в рамках кримінального процесу прав, оскільки згідно з пунктом 2 частини третьої статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів не поширюється на публічно-правові справи, що належить вирішувати в порядку кримінального судочинства.
На підставі викладеного, цей спір не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Щодо вимоги про відшкодування шкоди, то колегія суддів зазначає, що оскільки відсутня вимога вирішити публічно -правовий спір в розумінні КАС України, та в силу ч. 2 ст. 21 КАС України, вимога про відшкодування шкоди теж не може розглядатися в порядку адміністративного судочинства.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 109 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Колегія суддів погоджується з висновком судді суду першої інстанції про те, що позов ОСОБА_2 не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства та відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 109 КАС України правомірно відмовив у відкритті провадження в адміністративній.
Зважаючи на викладене, у суду апеляційної інстанції відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали судді суду першої інстанції від 03 червня 2010року , оскільки обставини встановлені правильно та вона ухвалена суддею з додержанням норм матеріального та процесуального права.
22.06.2010 від ОСОБА_1 до Полтавського окружного адміністративного суду надійшло клопотання про роз'яснення ухвали про відмову у відкритті провадження у справі.
Відмовляючи в роз'ясненні судового рішення, суд першої інстанції виходив з того, що відсутні підстави для роз'яснення судового рішення, оскільки воно є цілком зрозумілим, а незгода з мотивацією судового рішення позивачем може бути оскаржена в порядку апеляційного та касаційного оскарження.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції , виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою осіб, які беруть участь у справі, а також державного виконавця, ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту.
Як вбачається із матеріалів адміністративної справи, ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 03.06.2010р. відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі.
Виходячи із системного тлумачення положень ст. 170 Кодексу адміністративного судочинства України, роз'яснено може бути ухвалу суду у разі, якщо без такого роз'яснення її неможливо виконати, оскільки високою є ймовірність неправильного виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення.
Колегія суддів зазначає, що ухвала про відмову у відкритті не містить положень, які неможливо чи важко виконати внаслідок їх неясності, а до повноважень адміністративного суду не входить тлумачення змісту судових рішень .
На підставі наведеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для роз'яснення ухвали Полтавського окружного адміністративного суду від 03.06.2010 р. по справі № 2-а-2426/10/1670, передбачених статтею 170 КАС України.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що при прийнятті ухвали Полтавського окружного адміністративного суду від 14.07.2010 р. по справі № 2-а-2426/10/1670 суд дійшов вірних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Враховуючи вищенаведене, доводи апеляційних скарг є помилковими та не спростовують правомірність висновків суду першої інстанції, тому вимоги апеляційних скарг є незаконними та задоволенню не підлягають .
Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 199, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційні скарги ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 03.06.2010р. та ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 14.07.2010року по справі № 2-а-2426/10/1670 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.
Головуючий суддя(підпис)Мельнікова Л.В.
Судді(підпис)
(підпис)Подобайло З.Г. Григоров А.М.
ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Подобайло З.Г.
< повний текст >