61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)
14 вересня 2010 р.Справа № 2-а-71/10/2024
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
головуючого судді - Бенедик А.П.
суддів: Калиновського В.А.
Рєзнікової С.С.
за участю секретаря
судового засідання Лаби О.П.
позивача: ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду у м. Харкові адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на постанову Ленінського районного суду м. Харкова від 22.01.2010 р. по справі № 2-а-71/10/2024
за позовом ОСОБА_3
до ДПС Управління ДАІ ГУМВС України в Харківській області, інспектора ІДТС БДТС старшини міліції Чемеріса Володимира Ярославовича
про визнання дій відповідача протиправними та про скасування постанови про адміністративне правопорушення,
Позивач, ОСОБА_3, звернувся до суду з адміністративним позовом до ДПС Управління ДАІ ГУМВС України в Харківській області, інспектора ІДТС БДТС старшини міліції Чемеріса Володимира Ярославовича, в якому просив визнати дії відповідача протиправними та скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення АХ048012 від 27.09.2009 року про притягнення його до адміністративної відповідальності.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що у тексті протоколу про адміністративне правопорушення та постанови в справі про адміністративне правопорушення зазначено, що 27.09.2009 р. о 16 год. 45 хв. він виконав обгін в зоні дії д/з 3.25 «Обгін заборонено», чим порушив п.8.5 «Правил дорожнього руху». Позивач посилається, що не мав змоги бачити дорожній знак 3.25, оскільки його заслонила собою вантажний автомобіль, який має висоту бортів заввишки 3-4 метри від рівня землі. Зважаючи на цей факт, він пересувався згідно вимог дорожньої розмітки 1.1., яку через 1-1,5 км. змінила розмітка 1.5. Згідно р.34 п.1 ПДР України «лінії 1.5- 1.8 перетинати дозволяється будь-з якого боку». Зміна розмітки 1.1. розміткою 1.5 свідчить, про закінчення небезпечної ділянки дороги, щоб мало б підтвердитись знаком 3.26. згідно 10.5.27 «Загальні технічні умови. Правила застосування знаки дорожні» ДСТУ 4100-2002. Якщо такий знак було встановлено раніше, то його відсутність може бути пояснена його втратою.
У момент початку виконання маневру «обгін» видимість на ділянці дороги була необмежена, таким чином він діяв згідно з вимогами розмітки 1.5 та не завдав перешкод для зустрічного транспорту.
Також позивач зазначив, що знак 3.25, який встановлено у вказаному у постанові місці, не містить додаткових табличок 7.4.4- 7.4.7, але застосовано табличку 7.2.1, що не відповідає вимогам п.10.5.24 « Загальні технічні умови. Правила застосування знаки дорожні» ДСТУ 4100-2002.
Вказаний знак у вказаному місці застосовано з розміткою 1.5- поділяє транспортні потоки протилежних напрямків на дорогах, які мають дві або три смуги; позначає межі смуг руху, за наявності двох і більше смуг, призначених для руху в одному напрямку, замість 1.1 ( вузька суцільна лінія) - поділяє транспортні потоки протилежних напрямків і позначає межі смуг руху на дорогах; позначає межі проїзної частини, на які в'їзд заборонено; позначає межі місць стоянки транспортних засобів і край проїзної частини доріг, не віднесених за умовами руху до автомагістралей; « Що також не відповідає п. 10.5.24 «Загальні технічні умови. Правила застосування Знаки дорожні» ДСТУ 4100- 2002.
Також позивач в позові зазначив, що в даному випадку ним здійснено маневр обгону попутного авто згідно і за умови виконання п.п. 14.1-14.6 розділу 14 «Обгін» і без порушення п.3.25 розділу 33 Постанови № 1306 від 10 жовтня 2001 р. Кабінету міністрів України «Про правила дорожнього руху», яким був автомобіль ВАЗ 21099. Вказаний транспортний засіб рухався зі швидкістю, яка була менше ніж 30 км. на годину.
Постановою Ленінського районного суду м. Харкова від 22.01.2010 р. відмовлено в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_3.
Позивач, не погодившись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Ленінського районного суду м. Харкова від 22.01.2010 р. та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на прийняття оскаржуваної постанови при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, що призвело до неправильного вирішення справи, а також на доводи та обставини, викладені в апеляційній скарзі.
Відповідач не скористався правом подання письмових заперечень на апеляційну скаргу.
Позивач в судовому засіданні апеляційної інстанції підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити, посилаючись на доводи та обґрунтування, викладені в апеляційній скарзі.
Представник відповідача, ДПС Управління ДАІ ГУМВС України в Харківській області, в судове засідання апеляційної інстанції не з'явився, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки не повідомив.
Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Відповідач, інспектор ІДТС БДТС старшина міліції Чемеріс В.Я., надав письмову заяву про перенесення розгляду справи у зв'язку з його відпусткою. Колегія суддів визнала можливим перегляд справи за відсутністю відповідача.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 27.09.2009 року, складеного інспектором ІДТС БДТС старшиною міліції Чемеріса В.Я., 27.09.2009 року, о 16 год. 45 хв., ОСОБА_3, керуючи автомобілем КІА, державний номер НОМЕР_1, по автодорозі Київ-Харків-Довжанський, виконав обгін в зоні дії дорожнього знака 3.25. «Обгін заборонено», чим порушив п. 8.5 ПДР України (а.с.31).
Постановою в справі про адміністративне правопорушення АХ № 048012 від 27.09.2009 року ОСОБА_3 за порушення п.8.5 Правил Дорожнього руху України притягнуто до адміністративної відповідальності ч. 1ст. 122 КУпАП та накладено штраф в розмірі 255 грн.(а.с.10).
Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що висновок про наявність адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, вина позивача в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, здійснені відповідачем на підставі об'єктивних даних та підтверджені належними доказами. Порушень зі сторони інспектора ІДТС БДТС старшина міліції Чемеріса Володимира Ярославовича при складанні протоколу про адміністративне правопорушення та постанови по справі про адміністративне правопорушення не встановлено.
Таким чином суд першої інстанції дійшов висновку про безпідставність заявлених позовних вимог.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Частиною 1 статті 254 Кодексу України про адміністративне правопорушення визначено, що про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.
Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Стаття 256 Кодексу України про адміністративне правопорушення визначає зміст протоколу про адміністративне правопорушення.
Так, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
У відповідності до ст. 283 Кодексу України про адміністративне правопорушення, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу України про адміністративне правопорушення, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до п.8.5 ПДР України, дорожня розмітка (додаток 2) поділяється на горизонтальну та вертикальну і використовується окремо або разом з дорожніми знаками, вимоги яких вона підкреслює або уточнює.
Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.
Згідно ДСТУ 2587-94 «Розмітка дорожня. Технічні вимоги. Методи контролю. Правила застосування», дорожньої горизонтальної розмітки вважаються повздовжні лінії. В випадку коли дорожні знаки та лінії горизонтальної розмітки суперечать одна одній, то водій зобов'язаний керуватися показниками дорожніх знаків.
Лінія 1.5, яка розділяє транспортні потоки протилежних напрямків, дозволяється перетинати в випадку обгону, перестроювання, повороту, розвороту якщо іншими вимогами Правил дорожнього руху ці маневри не заборонені. Дорожній знак 3.25 «Обгін заборонено», застосовується для заборони обгону всіма транспортними засобами. Не припиняється дія знаку в місцях виїзду з прилеглих територій. При необхідності зона та час дії можуть бути конкретизовані застосуванням відповідної таблиці. Таблиці до дорожніх знаків передбачені для уточнення та обмеження дії інших дорожніх знаків, в тому числі таблиця 7.2.1 «Зона дії» для вказаної зони дія знаків.
Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Таким чином, згідно до вимог частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Отже, під час розгляду спорів щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень, суд зобов'язаний незалежно від підстав, наведених у позові, перевіряти оскаржувані рішення на їх відповідність усім зазначеним вимогам.
При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідно до приписів ч.2 ст.71 КАС України обов'язок доведення обґрунтованості прийнятого рішення покладається на відповідача - суб'єкта владних повноважень.
Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Колегія суддів, вважає, що відповідачем доведено обґрунтованість прийнятого ним рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП, тобто за порушення п.8.5 ПДР України, а саме, обгін в зоні дії дорожнього знака 3.25. «Обгін заборонено», висновки суду щодо наявності в діях позивача складу адміністративного правопорушення ґрунтуються на встановлених обставинах справи.
Колегія суддів зазначає, що позивачем не надано ні до суду першої інстанції, ні до суду апеляційної інстанції належних доказів на підтвердження факту відсутності підстав для притягнення його до адміністративної відповідальності за допущені порушення Правил дорожнього руху та невідповідності відомостей по суті адміністративного правопорушення, зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення та постанові в справі про адміністративне правопорушення, фактичній ситуації на дорозі.
Частиною 1 ст.122 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність водіїв за порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг.
Крім того, колегія суддів зазначає, що згідно протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_3 роз'яснено його права та обов'язки, передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП, про що останнім власноруч поставлено підпис. Письмових зауважень щодо порушення його прав, передбачених ст. 268 КУаАП, позивачем у протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено (а.с. 31).
Таким чином, колегія суддів вважає, що вина ОСОБА_3 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, доведена належними та допустимими доказами та не вбачає підстав для задоволення позовних вимог та скасування оскаржуваної постанови.
Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.
Керуючись ст. ст. 160, 195, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. ст. 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення.
Постанову Ленінського районного суду м. Харкова від 22.01.2010 р. по справі № 2-а-71/10/2024 за позовом ОСОБА_3 до ДПС Управління ДАІ ГУМВС України в Харківській області, інспектора ІДТС БДТС старшини міліції Чемеріса Володимира Ярославовича про визнання дій відповідача протиправними та про скасування постанови про адміністративне правопорушення залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя< підпис >Бенедик А.П.
Судді< підпис >
< підпис >Калиновський В.А. Рєзнікова С.С.
< Список > < Текст >
Повний текст ухвали виготовлений 20.09.2010р.