61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)
13 вересня 2010 р.Справа № 2-а-404/10/2070
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого судді - Шевцової Н.В.,
суддів - Мінаєвої О.М. , Макаренко Я.М.
за участю секретаря судового засідання Антоненко Н.В.
представника позивача Халабудіна С.В.
представника відповідача Савінової І.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду в м. Харкові адміністративну справу за апеляційною скаргою Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 26.04.2010р. по справі № 2-а-404/10/2070
за позовом Спільного Українсько-американського підприємства "Європоль" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю
до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові
про скасування податкових повідомлень-рішень,
Спільне українсько-американське підприємство “Європоль” у формі товариства з обмеженою відповідальністю (далі за текстом - позивач, СУАП “Європоль” ТОВ), звернувся до суду з позовом, в якому просить суд скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача від 27 липня 2009 року № 0001320854/0, від 20 серпня 2009 року № 0001320854/1, від 29 жовтня 2009 року № 0001320854/2, від 14 січня 2010 року № 0001320854/3 щодо визначення суми податкового зобов'язання за платежем податок на додану вартість (далі -ПДВ) у розмірі 142 044,00 грн. основного платежу та 71 022,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 26.04.2010р. по справі № 2-а-404/10/2070 адміністративний позов задоволено в повному обсязі. Скасовано податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові від 27 липня 2009 року № 0001320854/0, від 20 серпня 2009 року № 0001320854/1, від 29 жовтня 2009 року № 0001320854/2, від 14 січня 2010 року №0001320854/3 щодо визначення суми податкового зобов'язання Спільного українсько-американського підприємства “Європоль” у формі товариства з обмеженою відповідальністю за платежем податок на додану вартість у розмірі 142 044,00 грн. основного платежу та 71 022,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій, у загальному розмірі 213 066,00 грн.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції відповідача подав апеляційну скаргу, і якій просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, а саме: ст.129 Конституції України та п.4.2 Закону України «Про податок на додану вартість», ст.69, 159 КАС України.
Позивач подав заперечення на апеляційну скаргу, в яких просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач на момент виникнення спірних відносин перебував на обліку як платник податку на прибуток та ПДВ в СДПІ ВПП у м. Харкові.
З 25.05.2009 по 07.07.2009 р.р. відповідачем було проведено планову виїзну перевірку СУАП “Європоль” ТОВ з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2008р. по 31.03.2009р. 14.07.2009р. за результатами перевірки було складено Акт № 2246/23-106/30751167.
27 липня 2009 року відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення №0001320854/0, яким встановлено порушення п. 4.2. ст. 4, п. п. 7.3.1., п. п. 7.3. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, у зв'язку з чим визначено суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) позивачеві з ПДВ у розмірі 213 066,00 грн.
За результатами розгляду скарг позивача, в процесі апеляційного узгодження зобов'язання, відповідачем складені податкові повідомлення-рішення № 0001320854/1, № 0001320854/2, № 0001320854/3, якими доведено нові граничні строки сплати податкового зобов'язання.
Задовльняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з неправомірності висновку відповдача про порушення позивачем п. 4.2. ст. 4 Закону України “Про податок на додану вартість” при визначенні зобов'язання з податку на додану вартість операцій з проведення рекламних акцій з роздачею дисконтних карток, паперових конвертів, чашок з логотипом, ручок сувенірних, флаєрів.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем проводилися рекламні акції, в процесі яких здійснювалося безкоштовне розповсюдження дисконтних карток, повітряних кульок, чашок з логотипом, ручок сувенірних, флаєрів.
В рамках проведення рекламної акції позивач на підставі укладеного з ТОВ “Проект 07” договору № 35 від 01.02.2008р. придбав дисконтні картки, чашки, сувенірні ручки, повітряні кулі, кулі-гірлянди, флаєри з логотипом “РОСТ” на загальну суму 710 218, 00 грн. Зазначена продукція ТОВ “Проект 07” була передана позивачу за актом здачі-приймання робіт від 30.04.2008 року. Позивач сплатив грошові кошти за придбаний товар. ТОВ “Проект 07” були виписані податкові накладні, суми податку на додану вартість за якими були віднесені позивачем до складу податкового кредиту.
Відповідач вважає, що позивач в порушено п.4.2 Закону України «Про податок на додану вартість»відніс суми податку на додану вартість за зазначеним договором до податкового кредиту, оскільки розповсюджувані підприємством матеріали містили нанесений в рекламно-інформаційних цілях логотип «Рост», який не містить ніякої інформації щодо підприємства СУАП «Європоль»у формі ТОВ та виду діяльності, що здійснює підприємство.
Колегія суддів не погоджується з такими твердженнями відповідача з наступних підстав.
Фактичним місцезнаходженням позивача є приміщення за адресою: м. Харків, проїзд Рогатинський, 3. За вказаною адресою розташований супермаркет “РОСТ” на вул. Клочківській в м.Харкові де розташований торгівельний об'єкт позивача, в якому він здійснює діяльність з роздрібної та оптової торгівлі товарами широкого асортименту.
В процесі своєї господарської діяльності СУАП “Європоль” ТОВ використовує комерційне найменування “РОСТ”, оскільки у торгівельному центрі позивача з зовнішніх та внутрішніх сторін розміщений логотип «РОСТ», який також вказується на кожному чеку, який видається покупцям позивача. Логотип «РОСТ»розміщено на форменому одязі кожного співробітника СУАП «Європоль»у формі ТОВ.
Таким чином, позивач здійснюючи торгівлю в магазині, розташованому в супермаркеті “РОСТ” на вул. Клочківській в м. Харкові користується логотипом «РОСТ», тому покупці здійснюючи покупки в магазині позивача ототожнюють його з супермаркетом «РОСТ».
Статтею 1 Закону України “Про рекламу” передбачено, що реклама -це інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо такої особи чи товару.
За своїми характеристиками та метою паперові флаєри, дисконтні картки, повітряні кулі, чашки, сувенірні ручки, що містять комерційне найменування є рекламними засобами, а їх розповсюдження є передпродажним та рекламним заходом. Отже, розповсюдження позивачем зазначеної продукції покликане популяризувати його торговельний об'єкт та заохотити споживачів і в подальшому придбавати товари у магазині СУАП “Європоль”ТОВ, тобто позивач здійснював рекламу своєї діяльності по наданню торгівельних послуг.
Таким чином, розповсюдження позивачем паперових флаєрів, дисконтних карткок, повітряних куль, чашок, сувенірних ручок з логотипом “РОСТ” безпосередньо пов'язані з його господарською діяльністю.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду правомірність віднесення позивачем до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість за договором № 35 від 01.02.2008року, за яким СУАП “Європоль” ТОВ придбав у ТОВ “Проект 07” дисконтні картки, чашки, сувенірні ручки, повітряні кулі, кулі-гірлянди, флаєри з логотипом “РОСТ”.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Колегія суддів вважає, що відповідачем не доведено правомірність прийнятого податкового повідомлення -рішення від 27 липня 2009 року № 0001320854/0, від 20 серпня 2009 року № 0001320854/1, від 29 жовтня 2009 року № 0001320854/2, від 14 січня 2010 року № 0001320854/3.
Враховуючи викладене, колегія суддів, підтверджує, що при прийнятті судового рішення у справі суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.
Керуючись ст. ст. 160, 195, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові -залишити без задоволення.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 26.04.2010р. по справі № 2-а-404/10/2070 -залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя< підпис >Шевцова Н.В.
Судді< підпис >
< підпис >Мінаєва О.М. Макаренко Я.М.
< Список > < Текст >
Повний текст ухвали виготовлений 20.09.2010 р.