61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)
15 вересня 2010 р.Справа № 2-а-2948/09/1807
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Кононенко З.О.
Суддів: Донець Л.О. , Бондара В.О.
за участю секретаря судового засідання Лаби О.П. Лаби О.П. < Секретар >
розглянувши < відкритеписьмове > у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Територіального управління Державної судової адміністрації у Сумській області на постанову Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 14.12.2009р. по справі № 2-а-2948/09/1807
за позовом ОСОБА_1 < Список > < Текст >
до Територіального управління Державної судової адміністрації у Сумській області < Текст > < 3 особи > < 3 особа > < за участю > < Текст >
про стягнення суми невиплаченої надбавки за особливо важливої роботи за січень - грудень 2007 року в розмірі 13887 грн. 12 коп.,-
Позивач, ОСОБА_1, звернулася до суду з позовом до Територіального управління Державної судової адміністрації у Сумській області, в якому просить стягнути з відповідача суму невиплаченої надбавки за виконання особливо важливої роботи за період за січень - грудень 2007 року в розмірі 13887, 12 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що вона з 1993 року працює суддею Конотопського міськрайонного суду та відповідно до ч. 1 ст. 44 Закону України «Про статус суддів» її заробітна плата повинна складатися з посадового окладу, премій, доплат за кваліфікаційні класи, надбавки за вислугу років та інших надбавок. На виконання вимог вищевказаного Закону, постанов КМУ № 856 від 03.09.05 та № 268 від 03.03.06 та інших нормативних актів, що регулюють оплату праці суддів головою Конотопського міськрайонного суду у 2007 році щомісяця видавалися накази про виплату їй кожного місяця надбавки за виконання особливо важливої роботи. Вказані накази були своєчасно направлені для проведення відповідних виплат до ТУ ДСА у Сумській області, однак, виплата надбавки за виконання особливо важливої роботи за період з січня по грудень 2007 року проведена не була та сума невиплачеь її надбавки за вищевказаний період становить 13887, 12 грн. З приводу виплати їй надбавки за виконання особливо важливої роботи вона зверталася до ТУ ДСА у Сумській області, проте, у виплаті їй було відмовлено.
Постановою Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 14.12.2009 року позовні вимоги задоволено.
Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить суд оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до винесення невірного рішення, а саме: ч.1, ч.7 ст. 23 Бюджетного кодексу України, Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік».
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 працює суддею Конотопського міськрайонного суду з 1993 року .
Головою Конотопського міськрайонного суду в межах його компетенції з січня по грудей 2007 року видавалися накази про виплату ОСОБА_1 щомісяця надбавки за виконання особливо важливої роботи в розмірі 50 % її посадового окладу з урахуванням доплати за кваліфікаційний клас (а.с.7-17).
Вказані накази своєчасно надсилалися до ТУ ДСА у Сумській області для проведення відповідних виплат та на час розгляду справи судом першої інстанції були дійсними, вони не визнані незаконними та не скасовані у встановленому законом порядку.
З довідки-розрахунку заробітної плати ОСОБА_1 за 2007 рік вбачається, що виплата надбавки за виконання особливо важливої роботи за період з січня по грудень 2007 року не проводилася (а.с. 6).
З наданого позивачем розрахунку витікає, що за період з січня по грудень 2007 року розмір невиплаченої їй надбавки за виконання особливо важливої роботи становить 13887 , 12 грн. (а.с.6).
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відсутність коштів не може бути підставою для відмови у задоволенні законних вимог позивача на належне матеріальне утримання, як складову частину її незалежності як судді.
Колегія судді погоджується з висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Статті 126, 130 Конституції України , положення ч. ч. 1, 3 ст. 11 Закону України "Про статус суддів" у взаємозв'язку з ч. З ст. 14 Закону України " Про судоустрій України" закріплюють обов"язок держави забезпечувати фінансування та належні умови для функціонування суддів і діяльності суддів, гарантують досягнутий рівень незалежності суддів і забороняють при прийнятті нових законів чи інших нормативних актів або внесенні змін до них , скасувати чи звужувати існуючі гарантії незалежності суддів, у тому числі заходи їх правового захисту, матеріального та соціального забезпечення.
Особливий статус судді, гарантії його незалежності визначаються Конституцією України і законами, зокрема, Законом України "Про статус суддів", що виключає в процесі його конкретизації та розвитку будь - яке обмеження законодавчо встановлених гарантій статусу суддів або зниження їх рівня .
Вимоги ч.І ст. 129 і ч.І ст. 130 Конституції України та положенням ст. ст. 11. Закону України " Про статус суддів" створюють механізм захищеності судової влади.
Відповідно до ст. 6.1 Європейської хартії про статус суддів, рівень опла професійного виконання суддею своїх повноважень встановлюється таким чином , щ ніщо не могло вплинути на його незалежність та неупередженість.
Частиною 1 ст. 44 Закону України «Про статус суддів» передбачено, що заробітна плг~і суддів складається з посадового окладу, премій, доплат за кваліфікаційні класи, надбавок за висл -. років та інших надбавок, тобто вказаний Закон визнає право суддів на отримання, крім посадове: окладу премій, а також надбавок за вислугу років, інших надбавок та передбачає, що премії та іни надбавки, крім надбавки за вислугу років, також входять до складу заробітної плати суддів.
Зі змісту постанови Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівнику апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, суддів та інших органів» від 09.03.06 №268 вбачається, що право встановлювати надбавку за виконання особливо важливої роботи належить голові суду..
Як вбачається з листа ТУ ДСА у Сумській області від 15 січня 2008 року в задоволенні вимог позивачці було відмовлено з мотивів того, що відповідно до Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік» керівники бюджетних установ утримують чисельність працівників т-здійснюють фактичні видатки на заробітну плату, включаючи видатки на премію в межах фонд заробітної плати, затвердженої для бюджетних установ у кошторисах. Сума затвердженого кошторису на виплату заробітної плати на 2007 рік недостатня для виплати надбавки за виконанню особливо важливої роботи, а тому заборгованість з виплати вказаної надбавки відсутня (а.с. 4 ).
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що своїми діями, які виразилися у невиплаті позивачу надбавки за виконання особливо важливої роботи ТУ ДСА у Сумській області порушило права позивача на належне матеріальне забезпечення, оскільки відповідно до ст. 130 Конституції України держава забезпечує фінансування та належні умови для діяльності суддів, а згідно правової позиції Конституційне: Суду України (Рішення Конституційного Суду України від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002) норми про матеріальне забезпечення суддів, їх соціальний захист, встановлені ст.ст. 44, 45 Закон України «Про статус суддів» не можуть бути скасовані або знижені без відповідної компенсації.
Зазначені правові позиції погоджуються також з нормами права міжнародних організацій, зокрема, із г 1,2 Основних принципів незалежності судових органів, схвалених Резолюціями 40/32 та 40/146 Генеральної Асамблеї ООН від 29 листопада та 13 грудня 1985 року та Рекомендаціями № К(94) 12 Комітету Міністрів Ради Європи від 13.10 94, згідно яких виконавча і законодавча гілки влади повинні гарантувати незалежність суддів і утримуватися від кроків, які могли б поставити їх піт загрозу, а також ст. 6.1. Європейської хартії про статус суддів.
Крім того, як вбачається зі змісту постанов Кабінету Міністрів України № 865 від 03.09.05 та № 268 від 09.03.06 виплата надбавки за виконання особливо важливої роботи не ставиться в залежність від наявності коштів на виплату заробітної плати в кошторисі відповідного суду чи від економії коштів на оплату праці, а згідно підп. 15, 16 п. 5 Положення про ТУ ДСА, затвердженого. Наказом ДСА України № 205/04 від .6.11.04 складання кошторису видатків місцевих судів на відповідний рік покладається на відповідні ТУ ДСА, які також беруть участь у підготовці матеріалів для формування бюджету судів та здійснюють заходи щодо їх фінансування..
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та Законами України.
Частиною 2 ст. 125 Закону України «Про судоустрій України» передбачено, що ДСА України є центральним органом виконавчої влади, яка здійснює організаційне забезпечення діяльності судів загальної юрисдикції, а також інших органів і установ судової системи, відповідно до цього Закону.
ДСА України діє на підставі Положення «Про Державну судову адміністрацію», затвердженого Указом Президента України № 182/2003 від 03.03.2003р.
Відповідно до п. 13 Положення «Про Державну судову адміністрацію України» ДСА здійснює свої повноваження безпосередньо та через територіальні управління ДСА. Безпосереднє фінансування місцевих загальних судів здійснюють відповідні управління ДСА України.
Згідно п. 18 Положення про ТУ ДСА, затвердженого Наказом ДСА від 16.11.04 № 205/04 територіальне управління є юридичною особою, має самостійний баланс і рахунки в установах банків та Державного казначейства України.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що ТУ ДСА у Сумській області є належним відповідачем та суму невиплаченої ОСОБА_1 надбавки за виконання особливо важливої роботи за 2007 рік слід стягнути з ТУ ДСА у Сумській області.
Таким чином, на підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно та повно встановив всі обставини справи та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.
Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, < 197 > 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Територіального управління Державної судової адміністрації у Сумській області залишити без задоволення.
Постанову Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 14.12.2009р. по справі № 2-а-2948/09/1807 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя< підпис >Кононенко З.О.
Судді< підпис >
< підпис >Донець Л.О. Бондар В.О.
< Список > < Текст >
< повний текст >