61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)
15 вересня 2010 р.Справа № 2-а-421/10/1870
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Кононенко З.О.
Суддів: Донець Л.О. , Бондара В.О.
за участю секретаря судового засідання Лаби О.П. < Секретар >
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 17.02.2010р. по справі № 2-а-421/10/1870
за позовом ОСОБА_1 < Список > < Текст >
до Територіального управління Державної судової адміністрації у Сумській області < Текст > треті особи Державна судова адміністрація України < за участю > < Текст >
про стягнення недоплаченого грошового утримання,-
Позивач, ОСОБА_1, звернувся до суду з адміністративним позовом до територіального управління Державної судової адміністрації України у Сумській області про стягнення 25419,16 грн. недоплаченого грошового утримання.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що він працює суддею Конотопського міськрайонного суду Сумської області і за стажем роботи йому, крім заробітної плати, виплачується щомісячне грошове утримання, розмір якого залежить від розміру заробітної плати.
Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 17.02.2010 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до винесення невірного рішення.
Відповідач, територіальне управління Державної судової адміністрації України у Сумській області, подало заперечення на апеляційну скаргу, в якому посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції просить постанову залишити без змін а апеляційну скаргу без задоволення.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач ОСОБА_1 працює суддею Конотопського міськрайонного суду Сумської області і за стажем роботи йому, крім заробітної плати, виплачується щомісячне грошове утримання.
Постановою Конотопського міськрайонного суду від 22.01.2008р. були задоволені позовні вимоги ОСОБА_1 до Державної судової адміністрації України, на його користь стягнуто 12256грн. 39коп. невиплаченої щомісячної премії за 2005-2006 роки та 13162грн. 77коп. невиплаченої у 2006 році надбавки за виконання особливо важливої роботи, а всього 25419 грн. 16 коп.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем було пропущено строк для звернення до адміністративного суду, а також з того, що відповідач наполягав на відмову у задоволенні позову з цих підстав.
Колегія судді погоджується з висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Відповідно до Указу Президента України від 10 липня 1995р. №584 із змінами внесеними Указом Президента України від 25.11.2002 року № 1061 та Постанови Кабінету Міністрів України за №865 від 3 вересня 2005р. “Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів ” позивачу крім заробітної плати виплачується щомісячне грошове утримання.
Розмір щомісячного довічного грошового утримання визначається “Положенням про порядок призначення та виплати щомісячного грошового утримання працюючим суддям та щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці” погодженого Рішенням Ради суддів України від 13.05.2005 р. № 31 та затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 25.08.2005р. № 94, в п. 4.10 зазначено, що суддя у відставці, який має стаж роботи на посаді судді не менше 20 років, виплачується щомісячне довічне грошове утримання у розмірі 80% заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді, а за кожний повний рік роботи понад 20 років на посаді судді розмір щомісячного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не більше ніж 90 відсотків заробітку судді.
Згідно наказів начальника ТУ ДСА у Сумській області процентний розмір грошового утримання в залежності від стажу роботи судді Кущенко М.Ф становив з 11.05.2004р. по 10.05.2005р.- 82%, 11.05.2005р. по 10.05.2006р.- 84% 11.05.2006р. по 10.05.2007р.- 86%.
Тобто розмір щомісячного грошового утримання позивача за 2005-2006 роки становив процентний розмір суми заробітної плати (визначений відповідно до п. 4.10 зазначеного положення) помножений на суму премії у відповідному місяці.
Отже суддя ОСОБА_1 мав право на отримання щомісячного грошового утримання за 2005-2006 роки з врахуванням сум невиплаченої щомісячної премії та надбавки за виконання особливо важливої роботи у відповідних відсотках (з 11.05.2004р. по 10.05.2005р. - 82%, з 11.05.2005р. по 10.05.2006р. - 84%, з 11.05.2006р. по 10.05.2007р. -86%).
Відповідно до вимог ст.99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1, звернувся до суду з адміністративним позовом про стягнення з Державної судової адміністрації України на його користь 12256грн. 39коп. невиплаченої щомісячної премії за 2005-2006 роки та 13162 грн. 77коп. невиплаченої у 2006 році надбавки за виконання особливо важливої роботи 5 січня 2007року (т.1 а.с.3-6).
Отже позивач, звернувшись 05.01.2007року до суду з позовом про стягнення щомісячних премій і надбавок за 2005-2006 роки, знав що його право на виплату йому щомісячного грошового утримання порушене, оскільки розмір утримання залежить від розміру заробітної плати. Але ні в той час, ні в межах річного строку, ОСОБА_1 до адміністративного суду за захистом своїх прав, свобод та інтересів не звернувся.
Згідно вимог ч.1 ст.100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що оскільки відповідач у справі територіальне управління Державної судової адміністрації України у Сумській області наполягає на відмові у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 у зв”язку з пропущенням ним строку звернення до адміністративного суду, то в задоволенні позову ОСОБА_1 необхідно відмовити за пропущенням строку звернення до адміністративного суду.
На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно та повно встановив всі обставини справи та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.
Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, < 197 > 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 17.02.2010р. по справі № 2-а-421/10/1870 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя< підпис >Кононенко З.О.
Судді< підпис >
< підпис >Донець Л.О. Бондар В.О.
< Список > < Текст >
< повний текст >