Ухвала від 09.09.2010 по справі 2-а-48143/09/1670

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2010 р.Справа № 2-а-48143/09/1670

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Дюкарєвої С.В.

Суддів: Катунова В.В. , Зеленського В.В.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Державного казначейства України у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 19.01.2010р. по справі № 2-а-48143/09/1670

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Елемент Шість" < Список > < Текст >

до Головного управління Державного казначейства України у Полтавській області , Державної податкової інспекції в м.Полтаві < Текст > < 3 особи > < 3 особа > < за участю > < Текст >

про стягнення бюджетного відшкодування,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач- ВАТ “Елемент Шість”, звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Державної податкової інспекції у м. Полтаві, Управління Державного казначейства у м. Полтаві про стягнення з Державного бюджету України бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 247 191,00 грн., посилаючись на те, що ним у встановлені законодавством строки подано до Державної податкової інспекції у м. Полтаві податкові декларації з податку на додану вартість за період березень -квітень 2009 року, а також розрахунки сум бюджетного відшкодування та заяви про повернення суми бюджетного відшкодування за вказаний період, натомість в порушення вимог Закону України “Про податок на додану вартість” податковим органом після закінчення граничних строків для перевірки заявлених сум відшкодування не направлено відповідному органу державного казначейства висновок із зазначенням суми бюджетного відшкодування, при цьому податкові повідомлення-рішення про завищення сум бюджетного відшкодування не приймалися. Таким чином, заявлена сума податку на додану вартість позивачу не відшкодована.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 19.01.2010 року позов задоволено.

Стягнуто з Державного бюджету України р/р 31117030700002, код бюджетної класифікації за доходами 14010200 “Бюджетне відшкодування податку на додану вартість грошовими коштами” (символ звітності банку 030), одержувач: УДК у місті Полтава, МФО 831019, код ЄДРПОУ 34698804, банк : ГУДКУ у Полтавській області, на користь Відкритого акціонерного товариства “Елемент Шість”(ЄДРПОУ 00222373, р/р № 26002060073177 в ПРУ КБ “Приватбанк”м. Полтави, МФО 331401 ) 247 191,66 грн. (двісті сорок сім тисяч сто дев'яносто одна гривня шістдесят шість копійок) бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства “Елемент Шість”витрати зі сплати судового збору у розмірі 1703 грн.40 коп. (одна тисяча сімсот три гривні сорок копійок).

Відповідач, Головне управління Державного казначейства України у Полтавській області не погодившись з постановою суду першої інстанції, надав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийняття зазначеної постанови норм процесуального права, а саме: ст. 87, 89, п. ч.3 розділу ІІ Кодексу адміністративного судочинства України та просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду першої інспекції в частині стягнення з Державного бюджету України на користь позивача витрат зі сплати судового збору у сумі 1703,40 грн.

Задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення з Державного бюджету України на користь позивача витрат зі сплати судового збору у розмірі 1703,40 грн., суд першої інстанції виходив з приписів ч.1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно яких, якщо судове рішення ухвалене на користь позивача, яка не суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа.

Враховуючи неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Колегія суддів заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які прибули в судове засідання, перевіривши рішення суду першої інстанції, відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України, в межах апеляційної скарги, та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Статтею 87 КАС України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до ч.3 розділу VІІ прикінцевих та перехідних положень КАС України до набрання чинності законом, який регулює порядок сплати і розміри судового збору:

1) судовий збір при зверненні до адміністративного суду сплачується у порядку, встановленому законодавством для державного мита;

2) розмір судового збору визначається відповідно до підпункту "б" пункту 1 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито", крім випадків, встановлених підпунктом 3 цього пункту;

Відповідно до п.3 Розділу VІІ - Прикінцеві та перехідні положення КАС України розмір судового збору щодо майнових вимог про стягнення грошових коштів становить один відсоток від розміру таких вимог, але не більше 1700 грн.

Згідно ч.1 ст. 89 Кодексу адміністративного судочинства України, що діяла на момент винесення постанови, особа, яка звертається до адміністративного суду із позовною заявою, апеляційною чи касаційною скаргою, скаргою за винятковими обставинами, заяви про перегляд справи за нововиявленими обставинами, повинна сплатити судовий збір.

Як вбачається з матеріалів справи, ВАТ “Елемент Шість” при зверненні до адміністративного суду з позовом до Головного управління Державного казначейства України у Полтавській області, Державної податкової інспекції в м.Полтаві про стягнення бюджетного відшкодування, було сплачено судовий збір на загальну суму 1703,40 грн., що об'єктивно підтверджується платіжними дорученнями № 11020 від 26.11.2009 року та № 10966 від 07.12.2010 року (а.с. 2,3).

Таким чином, позивач при сплаті державного мита виходив з майнових вимог про стягнення грошових коштів, в зв'язку з чим ним було сплачено 1700 грн. у відповідності п.3 Розділу VІІ -Прикінцеві та перехідні положення КАС України та 3.40 грн. згідно підпункту "б" пункту 1 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" .

Частиною 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства передбачено, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Отже колегія суддів зазначає, оскільки постановою Полтавського окружного суду задоволено позов Відкритого акціонерного товариства "Елемент Шість" до Головного управління Державного казначейства України у Полтавській області, Державної податкової інспекції в м.Полтаві про стягнення бюджетного відшкодування, суд першої інстанції правомірно присудив всі здійсненні позивачем документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 19.01.2010 року по справі № 2-а-48143/09/1670 прийнята з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для її скасування не виявлено.

Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, 200, п.1 ч.1 ст. 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Головного управління Державного казначейства України у Полтавській області залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 19.01.2010р. по справі № 2-а-48143/09/1670 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя< підпис >Дюкарєва С.В.

Судді< підпис >

< підпис >Катунов В.В. Зеленський В.В.

< Список > < Текст >

Попередній документ
11885684
Наступний документ
11885686
Інформація про рішення:
№ рішення: 11885685
№ справи: 2-а-48143/09/1670
Дата рішення: 09.09.2010
Дата публікації: 02.11.2010
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Харківський апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: