61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)
09 вересня 2010 р.Справа № 2-а-871/09/1870
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Дюкарєвої С.В.
Суддів: Катунова В.В. , Зеленського В.В.
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 03.12.2009р. по справі № 2-а-871/09/1870
за позовом ОСОБА_1 < Список > < Текст >
до Міністерства палива та енергетики України , Управління у справах захисту прав споживачів у Сумській області , Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії у Сумській області < Текст > < 3 особи > < 3 особа > < за участю > < Текст >
про визнання дій протиправними, спонукання до виконання певних дій, відшкодування моральної та матеріальної шкоди,
Позивач - ОСОБА_1, звернувся до суду з адміністративним позовом до Міністерства палива та енергетики України, Управління у справах захисту прав споживачів у Сумській області, Державної інспекцій по енергонагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії в Сумській області про визнання дій Міністерства палива та енергетики України щодо відмови в об'єктивному розгляді його скарги від 18.07.2008року неправомірними; про зобов'язання Міністерства палива та енергетики України невідкладно виконати вимоги ст.ст. 15, 19-20 Закону України "Про звернення громадян" щодо його скарги від 18.07.2008року; про стягнення з Міністерства палива та енергетики України на його користь завданої матеріальної шкоди в сумі 3грн.05коп.; про визнання дій Сумського обласного управління у справах захисту прав споживачів при перевірці заяви від 15.03.2008року неправомірними; про визнання протизаконними дій посадових осіб Сумського обласного управління у справах захисту прав споживачів, щодо відмови в реалізації його права на об'єктивність перевірки; про стягнення з Сумського обласного управління у справах захисту прав споживачів на його користь 20грн.50коп.; про визнання бездіяльності начальника Державної інспекцій по енергонагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії в Сумській області Ромбовського Ю.С. з об'єктивної, всебічної і своєчасної перевірки з участю заявника звернення від 09.08.2008року; про визнання дій Державної інспекцій по енергонагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії в Сумській області при здійсненні своїх повноважень по розповсюдженню офіційної інформації від 24.03.2008року вх. № 01-12/154 не об'єктивними; про визнання необґрунтованою, недостовірною і не відповідаючої дійсності офіційну інформацію від 24.03.2008року вх. № 01-12/154 про вирішення всіх питань його звернення, в тому числі і питання якості електроенергії; про зобов'язання начальника Державної інспекції по енергетичному нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії в Сумській області відізвати з Сумського обласного управління по справам захисту прав споживачів офіційну недостовірну інформацію від 24.03.2008року вх. № 01-12/154 при розгляді його звернення від 09.08.2008року; про стягнення з Державної інспекції по енергетичному нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії в Сумській області 2грн.80коп. матеріальної шкоди; про визнання неправомірними рішень №01-13/1361 від 12.05.2008року і № 01-13/176 від 27.01.2009року начальника Сумського обласного управління у справах захисту прав споживачів Подлубної Г.І.; про визнання неправомірною бездіяльність начальника Державної інспекцій по енергонагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії в Сумській області Ромбовського Ю.С. по організації проведення державного нагляду за електроустановками Шосткинського РО “Енергозбут”, стягнення моральної шкоди та судових витрат.
В обґрунтування позовних вимог позивачем було зазначено, що, при розгляді його звернень відповідачами не проводилися всебічні та об'єктивні перевірки, винні особи не притягувалися до відповідальності.
Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 03.12.2009 року в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовлено.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою позовні вимоги задовольнити.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті постанови, норм матеріального та процесуального права, а саме: ст.ст.8, 19, 40, 42, 55, 56, 124, 129 Конституції України, ст. 1, 4, 16, 22 Закону України "Про звернення громадян", ст. 14 Цивільно-процесуального кодексу України, ст.ст. 4 ,6, 15, 19 Закону України "Про захист прав споживачів", ст. 6,13,14 Конвенції про захист прав людини та приписів Кодексу адміністративного судочинства України, що призвело до неправильного вирішення справи, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.
Відповідачами подані до Харківського апеляційного адміністративного суду письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких вважають вимоги позивача безпідставними, незаконними та такими, що не підлягають задоволенню. Просять залишити постанову суду першої інстанції без змін, як таку, що прийнята відповідно до норм діючого законодавства.
Враховуючи неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що, 18.07.2008року ОСОБА_1 звернувся із скаргою до міністра палива та енергетики Продана Ю.В., де вимагав зобов'язати голову правління ВАТ “Сумиобленерго” Зайкова В.Г. виконати рішення судів, звільнити з посади начальника Шосткинського районного відділення “Енергозбут” ОСОБА_6, відшкодувати 55грн. за проведення експертизи, змусити Зайкова В.Г. надати йому проект договору на електропостачання (т.1 а.с.32).
На вказане звернення ОСОБА_1 була надана відповідь від 18.08.2008року, в якій надані роз'яснення заявнику на всі поставлені у зверненні питання (т.1 а.с.34).
Відповідно до вимог ст.19 Закону України "Про звернення громадян" органи державної влади зобов'язані об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги у місячний термін, з дотриманням всіх вимог чинного законодавства.
Таким чином колегія суддів зазначає, що Міністерство палива та енергетики України об'єктивно, всебічно і вчасно перевірило заяву позивача, роз'яснивши ОСОБА_1, що з питань виконання рішення суду необхідно звертатися до державної виконавчої служби, з питань звільнення начальника Шосткинського районного відділення “Енергозбут” ОСОБА_6 необхідно звертатися до ВАТ “Сумиобленерго” та його Спостережної ради, з питань надання проекту договору на електропостачання необхідно письмово звертатися до ВАТ “Сумиобленерго”. Крім того, роз'яснено позивачу, що не вирішені питання між споживачем та енергопостачальником вирішуються у встановленому законом порядку.
Така відповідь позивачу обумовлена тим, що відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 22.06.2004року №794 “Про утворення Національної акціонерної компанії “Енергетична компанія України" пакет акцій ВАТ “Сумиобленерго”, що належав державі передано до статутного фонду НАК “Енергетична компанія України”, а тому ВАТ “Сумиобленерго”не входить до сфери управління Міністерства палива та енергетики.
Також колегія суддів зазначає, що відповідно до п.5 ст.19 Господарського кодексу України органам виконавчої влади заборонено втручатися в господарську діяльність суб'єктів господарювання.
Отже, Міністерство палива та енергетики України не може втручатися в господарську діяльність ВАТ “Сумиобленерго”.
Той факт, що відповідь на звернення позивача викладена державною мовою і підписана директором Департаменту з питань електроенергетики Міністерства палива та енергетики України не порушує права та інтереси позивача.
З матеріалів справи вбачається, що заяви ОСОБА_1 неодноразово розглядалися Міністерством палива та енергетики України, на які позивачу надавалися всебічні та об'єктивні відповіді (т.1 а.с.40-42).
Як було встановлено судом першої інстанції ОСОБА_1 15.03.2008 року звернувся до начальника Сумського обласного управління у справах захисту прав споживачів Підлубної Г.І. з письмовою заявою, в якій просив перевірити якість електроенергії, яка йому надається ВАТ “Сумиобленерго”, внести припис на порушення, притягти до відповідальності винних осіб, звернутися до суду з позовом за невиконання рішення суду, перевірити діяльність філії Промінвестбанку в м.Шостка, дати згоду на внесення змін до типового договору на постачання електроенергії (т.1 а.с.43-44).
Сумським обласним управлінням у справах захисту прав споживачів вказане звернення позивача було розглянуто з всіх поставлених питань.
Щодо перевірки якості електроенергії, колегія суддів зазначає, що управління не має повноважень самостійно провести заміри параметрів якості електроенергії, для проведення відповідних замірів, були залучені представники Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії у Сумській області, Шосткинського РЕС ВАТ “Сумиобленерго”, Шосткинського районного відділення “Енергозбут”ВАТ “Сумиобленерго”з виїздом до м.Шостки за місцем проживання ОСОБА_1
Про дату та час проведення відповідних замірів електроенергії ОСОБА_1 був повідомлений листом управління від 18.03.2008 за № 01-13/926.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 відмовив комісії провести перевірку параметрів якості електроенергії безпосередньо в його квартирі, що підтверджується актом від 21.03.2008 року серія СЗ № 00032 та заявою ОСОБА_1 від 21.03.2008 року про відмову у проведенні перевірки параметрів якості електроенергії безпосередньо в його квартирі.
Управлінням на адресу позивача додатково було направлено лист від 04.04.2008 року за № 01-13/1116, яким ще раз було повідомлено про дату та місце розгляду його заяви.
Матеріалами справи встановлено, що вимоги ОСОБА_1 про розгляд заяви у його присутності управлінням були виконані. Так, спеціалістом управлінням 09.04.2008року в Шосткінському районному відділенні “Енергозбут” за участю ОСОБА_1 були розглянуті по суті всі питання, в межах наданих повноважень управлінню та складено акт перевірки від 09.04.2008 р. серія СЗ № 000382.
Тобто ОСОБА_1 був присутній та брав участь у розгляді його заяви, йому була надана можливість ознайомитись з актом перевірки, що підтверджується його підписами на кожному аркуші акту, які були зроблені за ініціативою ОСОБА_1, а також за результатами розгляду відповідних звернень управлінням на всі поставлені у зверненнях питання надані обґрунтовані, мотивовані відповіді, які були направлені замовленою кореспонденцією 14.04.2008р. №01-13/1197, в терміни передбачені Законом України “Про звернення громадян”.
Також ОСОБА_1 в своєму зверненні також ставив питання, що в його будинку мали місце відключення електроенергії, про що його не було своєчасно проінформовано Шосткинським районним відділенням “Енергозбуд”, чим порушено його право, на безперебійне постачання електричної енергії.
В ході розгляду відповідних звернень управлінням було встановлено, що дійсно 24.05.07 р., 03.07.07р., 04.07.07 р. та 29.01.08 р. мали місце короткочасні відключення електроенергії в будинку де проживає ОСОБА_1, про що енергопостачальником не було своєчасно повідомлено споживачів через засоби масової інформації або іншим способом, що є порушенням вимог п. 34 “Правил користування електричною енергією для населення”, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 р. № 1357.
За результатами перевірки, спеціалістом управління відносно начальника Шосткинського районного відділення “Енергозбут” ОСОБА_6 було складено протокол за ст. 155 ч. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення та 16.04.2008 року посадовою особою управління його було притягнуто за ст. 155 ч.1 КУпАП до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу.
Тобто управління при розгляді звернень ОСОБА_1 в межах своїх повноважень виявляло порушення прав споживача ОСОБА_1 та притягувало до відповідальності винних осіб, а отже твердження позивача про необ'єктивність перевірок та про не притягнення до відповідальності винних осіб є безпідставними.
Відповідачем була надана відповідь ОСОБА_1 на поставлене в заяві питання про перевірку діяльності філії Промінвестбанку в м. Шостка, в частині приймання платежів за використану електроенергію від населення без оплати вартості їх послуг.
Позивачу було роз'яснено, що проведення перевірки діяльності філії Промінвестбанку в м. Шостка, в частині приймання платежів за використану електроенергію від населення без оплати вартості їх послуг, не відноситься до компетенції управління.
Колегія суддів вважає таке роз'яснення обґрунтованим і відповідає вимогам чинного законодавства, з огляду на наступне.
Так, відповідно до вимог ст.26 Закону України “Про захист прав споживачів“ спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальні органи мають право перевіряти у суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, якість продукції, додержання обов'язкових вимог щодо безпеки продукції, а також додержання правил торгівлі та надання послуг.
Закон України “ Про захист прав споживачів “ регулює відносини між споживачами товарів (робіт, послуг) і виробниками, виконавцями, продавцями в умовах різних форм власності.
В той же час відносини, що виникають між учасниками ринків фінансових послуг під час здійснення операцій з надання фінансових послуг регулюються Законом України “Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг”
Відповідно до вимог Законів України “Про банки і банківську діяльність”, “Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг” контроль за діяльністю банків покладено на Національний банк України та Держкомфінпослуг відповідно.
Державний контролюючий орган, тобто управління у справах захисту прав споживачів у Сумській області, здійснює свою діяльність в рамках Закону України „Про захист прав споживачів”, інших нормативно-правових актів, що містять положення про захист прав споживачів, і не здійснює прямо або опосередковано перевірки фінансово -господарської діяльності суб'єктів господарювання.
Тому проведення перевірки діяльності філії Промінвестбанку в м. Шостка, в частині приймання платежів за використану електроенергію від населення без оплати вартості їх послуг, не відноситься до компетенції управління.
З цього питання ОСОБА_1 безпосередньо за захистом своїх прав звертався до Шосткинської міжрайонної прокуратури, якою було розглянуто дане питання.
Посилання позивача на лист НБУ від 07.06.08 р. № 25-115/1069 -6080 та ст. 56 Закону України “Про банки і банківську діяльність” колегія суддів вважає безпідставним так як, захист прав клієнтів банків, в частині підстав та порядку сплати комісійних винагород не здійснюється відповідно до вимог Закону України “Про захист прав споживачів”.
Відповідно до ч.4 ст.5 Закону України “Про банки і банківську діяльність”, органам державної влади і органам місцевого самоврядування забороняється будь-яким чином впливати на керівництво чи працівників банків у ході виконання ними службових обов'язків або втручатись у діяльність банку, за винятком випадків, передбачених законом.
Згідно ст.47 Закону України "Про банки та банківську діяльність" банки самостійно встановлюють процентні ставки та комісійну винагороду за своїми операціями.
До компетенції Держспоживстандарту України та його територіальних органів відноситься лише питання здійснення контролю за дотриманням суб'єктами господарювання (банками, фінансовими установами та суб'єктами господарювання, які займаються підприємницькою діяльністю) вимог Закону України “Про захист прав споживачів" при наданні послуг по укладанню договорів про надання споживчого кредиту.
В позовній заяві ОСОБА_1 вказує, що управління захисту прав споживачів за результатами перевірок не вручило йому примірник акту.
З матеріалів справи вбачається, що на звернення ОСОБА_1 до управління з цього питання йому було надано роз'яснення в листі від 12.05.2008 р. № 01-13/1361 про те, що за результатами проведеної перевірки складається акт за формою, затвердженою наказом Держстандарту України від 27.11.2000 № 679 “Про затвердження форм актів перевірок дотримання законодавства про захист прав споживачів, про рекламу, відповідної постанови та рішень”, який зареєстрований у Міністерстві юстиції України 20.12.2000 за № 929/5150.
Згідно “Порядку проведення перевірок у суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, якості продукції, додержання обов'язкових вимог щодо безпеки продукції, а також додержання правил торгівлі та надання послуг”, який затверджений Наказом Держспоживстандарту України від 25.10.2006 року за № 311, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 21.11.2006 р. за № 1219/13093 та Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 року № 877- V, передбачено, що акт складається у двох примірниках: перший -оригінал, залишається у територіальному органі, який здійснював перевірку; другий - передається під підпис суб'єкту господарювання, діяльність якого перевірялася.
Жодним нормативним актом не передбачено вручення примірника акту перевірки заявнику, тому доводи позивача на отримання одного примірника акту чи внесення до нього будь-яких змін, доповнень чи уточнень є неправомірними.
Матеріалами справи встановлено, що Управлінням захисту прав споживачів на звернення ОСОБА_1 надана відповідь від 12.05.2008 р. № 01-13/1361 про те, що управління не заперечує та надасть йому можливість додатково ознайомитись з усіма матеріалами щодо розгляду його звернень безпосередньо в управлінні у зручний для нього час, у відповідності до ст. 18 Закону України “Про звернення громадян”, але він своє право не використав та до управління не прибув.
З питання відсутності договорів ВАТ “Сумиобленерго”з банками м.Шостка на приймання платежів за використану електроенергію від населення без оплати вартості їх послуг, ОСОБА_1 звертався з позовом до Шосткинського міськрайсуду, який розглянув позов і 15.01.2007 року постановив рішення про відмову у задоволенні його вимог.
Крім того, колегія суддів вважає вимогу позивача про забезпечення його розрахунковою книжкою безпідставною, оскільки з матеріалів справи вбачається, що Шосткинське районне відділення “Енергозбут” повідомило управління захисту прав споживачів, що на адресу ОСОБА_1 рекомендованою кореспонденцією за вих. № 65-05/44 від 11.01.2008 року було направлено 2 види розрахункових книжок, одна з яких виготовлена типографським способом, друга - у формі зброшурованих квитанцій для застосування на розсуд позивача (копії розрахункових книжок були представлені під час розгляду скарги 09.04.08 року спеціалісту управління), які отримано ним особисто 14.01.2008 року, в яких зазначена інформація щодо тарифів (цін), що передбачено п. 40 “Правил користування електричною енергією для населення”, ст. 15 Закону України “Про захист прав споживачів”, ст. 32 Закону України “Про житлово-комунальні послуги”.
Крім того, у зв'язку з тим, що ОСОБА_1 мав намір використовувати розрахункову книжку, Шосткинське районне відділення “Енергозбут”направило листи -повідомлення всім банкам міста Шостки щодо необхідності прийняття оплати вартості використаної електроенергії від ОСОБА_1 за розрахунковою книжкою, заповненою ним власноручно (копії повідомлень були надані спеціалісту управління під час розгляду звернень).
Крім того, колегія суддів зазначає, що надання дозволу на внесення змін до договору на постачання електроенергії не відноситься до компетенції управління захисту прав споживачів, повноваження якого зазначені в Законі України “Про захист прав споживачів”.
Вимоги ОСОБА_1 про визнання неправомірними рішень №01-13/1361 від 12.05.2008року і № 01-13/176 від 27.01.2009року начальника Сумського обласного управління у справах захисту прав споживачів Підлубної Г.І. є безпідставними, оскільки начальник управління Підлубна Г.І. рішень №01-13/1361 від 12.05.2008року і № 01-13/176 від 27.01.2009року не виносила. Матеріалами справи встановлено, що під вказаними номерами та датою значаться відповіді на звернення ОСОБА_1 ( т.1 а.с.153-155, 159-162).
Таким чином колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції та вважає, що вказані відповіді є обґрунтованими і такими, що відповідають чинному законодавству.
Щодо вимог позивача про визнання бездіяльності начальника Державної інспекцій по енергонагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії в Сумській області Ромбовського Ю.С. з об'єктивної, всебічної і своєчасної перевірки з участю заявника звернення ОСОБА_1 від 09.08.2008року; про визнання дій Державної інспекцій по енергонагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії в Сумській області при здійсненні своїх повноважень по розповсюдженню офіційної інформації від 24.03.2008року вх. № 01-12/154 не об'єктивними; про визнання необґрунтованою, недостовірною і не відповідаючої дійсності офіційну інформацію від 24.03.2008року вх. № 01-12/154 про вирішення всіх питань звернення ОСОБА_1, в тому числі і питання якості електроенергії; про зобов'язання начальника Державної інспекції по енергетичному нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії в Сумській області відізвати з Сумського обласного управління по справам захисту прав споживачів офіційну недостовірну інформацію від 24.03.2008року вх. № 01-12/154 при розгляді звернення ОСОБА_1 від 09.08.2008року; про стягнення з Державної інспекції по енергетичному нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії в Сумській області на користь ОСОБА_1 2грн.80коп. матеріальної шкоди, колегія суддів зазначає наступне.
Судом першої інстанції встановлено, що , ОСОБА_1 починаючи з 2004року неодноразово звертався в різні інстанції з приводу якості електроенергії, в тому числі і до начальника Державної інспекцій по енергонагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії в Сумській області Ромбовського Ю.С., ВАТ “Сумиобленерго”, Шосткинського районного відділення “Енергозбут”, Міністерства палива та енергетики України, Шосткинського міськрайсуду.
Заяви позивача неодноразово розглядалися Державною інспекцією по енергонагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії в Сумській області як одноособово так і комісійно, в тому числі в складі представників різних організацій.
В черговий раз ОСОБА_1 звернувся до начальника Державної інспекцій по енергонагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії в Сумській області Ромбовського Ю.С. з письмовою заявою від 09.08.2008року, яка була отримана 13.08.2008року (т.1 а.с.51-53).
Згідно вказаної заяви ОСОБА_1 просив начальника Державної інспекцій по енергонагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії в Сумській області Ромбовського Ю.С. організувати незалежну міжвідомчу комісію з представників органів захисту прав споживачів, органів місцевого самоврядування, Ради ветеранів, товариства захисту інвалідів, адвокатури і неробочий для нього час провести перевірку фактів порушення енергопостачальником його прав.
28.08.2008року відповідачем була надана письмова відповідь на звернення ОСОБА_1, де роз'яснювалося заявнику, що інспекція держенергонагляду не має права скликати незалежну міжвідомчу комісію (т.1 а.с.85)., яка була направлена позивачу, але останній не отримав її в поштовому відділенні, про що свідчить довідка поштового відділення (т.1 а.с.86-87).
Надання інформації Державною інспекцією по енергонагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії в Сумській області про результати перевірок заяв ОСОБА_1 до Сумського обласного управління у справах захисту прав споживачів, на запит останнього, не порушує прав та інтересів позивача.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для зобов'язання начальника Державної інспекції по енергетичному нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії в Сумській області відізвати з Сумського обласного управління у справах захисту прав споживачів офіційну інформацію від 24.03.2008року вх. № 01-12/154 при розгляді звернення ОСОБА_1 від 09.08.2008року.
Заяви ОСОБА_1 про порушення відповідачами законодавства про мови, так як відповіді на його звернення йому надавалися українською, а не російською мовою, є безпідставні, з огляду на наступне.
Відповідно до вимог ст.6 Закону України “Про звернення громадян”, ст. 5 Закону України “Про мови в Українській РСР” що рішення по суті звернення оформляється українською мовою чи іншою мовою роботи органу або організації, до якої звернувся громадянин. За бажання громадянина таке рішення може бути видане йому в перекладі російською мовою.
Як встановлено судом першої інстанції ОСОБА_1 не звертався до відповідачів з відповідними пропозиціями щодо надання відповіді на російській мові.
В іншій частині позовних вимог позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Щодо заявлених позовних вимог про стягнення з відповідачів моральної шкоди, суд вважає що вони задоволенню не підлягають, оскільки позивачем не надано відповідних доказів в обґрунтування своїх вимог.
Відповідно до стаття 23 ЦК України моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна, у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Пунктом 3 Постанови Пленум Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31.03.1995 р. № 4 встановлено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
Колегія суддів зазначає, що позивачем не зазначено та не доведено суду, в чому полягала ця шкода, та якими доказами це підтверджується, тому вимоги стосовно відшкодування моральної та майнової шкоди не підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України..
Пунктом 1 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що вимоги ОСОБА_1 про визнання неправомірною бездіяльність міністра палива та енергетики України, начальника управління у справах захисту прав споживачів у Сумській області, начальника Державної інспекції по енергетичному нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії в Сумській області, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди є необґрунтованими та безпідставними, оскільки при розгляді заяв позивача вказані посадові особи діяли на підставі закону, в межах своїх повноважень, не порушували прав та інтересів позивача, не спричиняючи йому матеріальної чи моральної шкоди.
Отже, колегія суддів, підтверджує, що при прийнятті судового рішення у справі суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.
Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, 200, п.1 ч.1 ст. 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 03.12.2009р. по справі № 2-а-871/09/1870 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.
Головуючий суддя< підпис >Дюкарєва С.В.
Судді< підпис >
< підпис >Катунов В.В. Зеленський В.В.
< Список > < Текст >