61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)
02 вересня 2010 р.Справа № 2-а-43469/09/2070
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Любчич Л.В.
Суддів: Русанової В.Б. , Спаскіна О.А.
розглянувши у порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Харківського комунального підприємства "Міськелектротранс" ордена Трудового Червоного Прапора ім. 60 річчя Радянської України на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 09.02.2010р. по справі № 2-а-43469/09/2070
за позовом Управління Пенсійного фонду України в Фрунзенському районі м. Харкова < Список > < Текст >
до < Відповідач > Харківського комунального підприємства "Міськелектротранс" ордена Трудового Червоного Прапора ім. 60 річчя Радянської України в особі Тролейбусного депо №3 < 3 особи > < 3 особа > < за участю > < Текст >
про стягнення заборгованості,
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2010р. задоволено позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України в Фрунзенському районі м. Харкова.
Стягнуто з Харківського комунального підприємства "Міськелектротранс" ордена Трудового Червоного Прапора ім. 60 річчя Радянської України на користь Управління Пенсійного фонду України в Фрунзенському районі м. Харкова прострочену заборгованість зі сплати страхових внесків у сумі 347 811,98 грн.
Харківське комунальне підприємство "Міськелектротранс" ордена Трудового Червоного Прапора ім. 60 річчя Радянської України (надалі-відповідач), не погодившись з судовим рішенням, звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2010р. та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.
В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначив, що постанова прийнята з порушенням норм матеріального права, а саме: приписів ст.20 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, ст. 97 Кодексу законів про працю України, що призвело до неправильного вирішення справи.
В судове засідання сторони не з'явилися, про день та час розгляду справи повідомлені належним чином, в зв'язку з чим справа розглядається в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до ч.4 ст.196 та п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду, доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до п. 1 ст. 14, п. 1 ст. 15 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та п. 2 пп. 2.1.1 Інструкції "Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України", платниками страхових внесків є підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру.
Згідно ст. 17 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", страхувальники зобов'язані нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески до Пенсійного фонду. Відповідно до п. 6 ст. 20 цього Закону страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий період, не пізніше, ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.
Згідно п. 6 ст. 19, п. 12 ст. 20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", страхові внески нараховуються на суми, незалежно від того, чи були зазначені суми фактично виплачені після їх нарахування до сплати і підлягають сплаті, незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.
Згідно з п. 11.11 Інструкції "Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України", затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.03 № 21-1, платники щомісяця складають у двох примірниках розрахунки суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у якому зазначається самостійно обчислені суми страхових внесків.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем була самостійно обчислена сума страхових внесків за вересень 2009р. у розмірі 347 811,98 грн.(а.с.13), яка у встановлений законом строк відповідачем сплачена не була, внаслідок чого у нього утворилася заборгованість перед Пенсійним фондом України.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Посилання відповідача в апеляційній скарзі на ст. 20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та ст. 97 Кодексу законів про працю України щодо першочерговості погашення заборгованості з виплат заробітної плати перед сплатою страхових внесків є необґрунтованими.
Статтею 18 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом.
Відповідно до частини 12 статті 20 зазначеного Закону страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника.
Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" є спеціальним щодо визначення порядку та строків сплати страхових внесків, відносно Кодексу Законів України про працю.
Отже, колегія суддів, підтверджує, що постанова суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеній постанові, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.
У відповідності до ч.1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову чи ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Харківського комунального підприємства "Міськелектротранс" ордена Трудового Червоного Прапора ім. 60 річчя Радянської України залишити без задоволення.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 09.02.2010р. по справі № 2-а-43469/09/2070 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя< підпис >Любчич Л.В.
Судді< підпис >
< підпис >Русанова В.Б. Спаскін О.А.
< Список > < Текст >
Повний текст ухвали виготовлений 02.09.2010 р.