27 вересня 2010 р.Справа № 2-а-3777/09/1470
Категорія:2.7Головуючий в 1 інстанції: Єнтіна А.П.
Одеський апеляційний адміністративний суд в складі колегії:
доповідача - судді Турецької І.О.
суддів - Стас Л.В., Косцової І.П.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги військового прокурора Миколаївського гарнізону та ОСОБА_1 на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2009 року по справі за позовом військового прокурора Миколаївського гарнізону в інтересах ОСОБА_1 до Миколаївського обласного військового комісаріату про стягнення грошової компенсації та речового майна, -
Військовий прокурор Миколаївського гарнізону, діючі в інтересах ОСОБА_1 звернувся з позовом до Миколаївського обласного військового комісаріату про стягнення грошової компенсації та речового майна.
Обґрунтовуючи свої уточнені позовні вимоги, військовий прокурор Миколаївського гарнізону зазначав, що ОСОБА_1 при звільнені з лав Збройних Сил України відповідач повинен був сплатити грошову компенсацію замість речового майна у розмірі 932,31 грн. та видати речове майно на суму 3 555,78 грн., згідно довідки-розрахунку, виданої Миколаївським обласним військовим комісаріатом.
Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2010 року військовому прокурору Миколаївського гарнізону, діючому в інтересах ОСОБА_1 було відмовлено в задоволені вимог про стягнення грошової компенсації замість речового майна.
Підставою для відмови в задоволенні позову, суд першої інстанції вважав пропуск без поважних причин строку звернення до суду.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, військовий прокурор та ОСОБА_1 оскаржили її.
В апеляційній скарзі апелянти просили скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове - про задоволення вимог.
На думку апелянтів, суд першої інстанції, дійшовши до правильного висновку щодо наявності у позивача права на отримання речового майна та компенсації замість нього, неправомірно відмовив у задоволенні позову з підстав пропуску ОСОБА_1 строку звернення до адміністративного суду.
Відповідно до ч.1 п.2 ст. 197 КАС України неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання надає право апеляційному суду розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
З'ясувавши обставини справи, проаналізувавши доводи апелянта, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційні скарги підлягають задоволенню на наступних підставах.
Згідно з вимогами ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції постановлено рішення з порушенням норм процесуального права.
Так, судом першої інстанції було встановлено, що ОСОБА_1, згідно довідки на одержання грошової компенсації та майна на суму замість предметів належних до видачі від 19.03.2008 року, недоотримав речове майно за період з липня 1995 р. по 11.03.2000 року на суму 932,31 грн. і за період з 2000 р. до моменту звільнення тобто до 18.03.2008 року в сумі 3 555, 78 грн..
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановивши обставини справи,
неправомірно застосував до спірних правовідносин положення ст.99, 100 КАС України ( в редакції що діяла на момент постановлення рішення), виходячи з наступного.
Як свідчать матеріали справи, 29 грудня 2008 року позивач звернувся до військової прокуратури Миколаївського гарнізону за захистом порушених прав.
Захищаючи права позивача, військовий прокурор Миколаївського гарнізону 27 січня 2009 року подав позовну заяву до Центрального районного суду м. Миколаєва.
З 03 березня 2009 року почав діяти Миколаївський окружний адміністративний суд, у зв'язку із чим, вищезазначений позов прокурора було направлено по підсудності до даного адміністративного суду.
Таким чином, колегія суддів вважає, що позивачем не було пропущено строк звернення до суду, так як за захистом порушеного права він звернувся до суду 27 січня 2009 року, тобто до спливу річного строку.
Розглядаючи вимоги позивача по суті, суд апеляційної інстанції прийшов до наступного.
Стаття 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»передбачала, що військовослужбовець, який проходив службу, мав право отримувати речове майно або грошову компенсацію замість нього.
Дані положення закону діяли до 11.03.2000 року.
Таким чином, суд вважає, що ОСОБА_1 мав право на отримання компенсації за не отримане речове майно, в сумі 932,31 грн.
Що стосується періоду після 11.03.2000 р., то в той час почав діяти Закон України "Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів" від 17.02.2000 року N 1459-III, яким було призупинено одержання військовослужбовцями грошової компенсації замість продовольчих пайків або речового майна.
Тому, після 11.03.2000 року позивач мав право лише на отримання речового майна в натурі.
В уточненому позові, прокурор просив за період з 11.03.2000 року видати ОСОБА_1 саме речове майно на суму 3 555,78 грн., а не компенсацію замість нього.
Таким чином, вимоги позивача в даної частині також підлягають задоволенню.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.202 КАС України, підставою для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст.ст. 195-196, ч.1 п.2 ст. 197, п.3 ч.1 ст. 198, ч.1 п.4 ст. 202, ч.2 ст.205, 207, 254 КАС України, склад колегії суддів, -
Апеляційні скарги військового прокурора Миколаївського гарнізону та ОСОБА_1 на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2009 року - задовольнити.
Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2009 року по справі за позовом військового прокурора Миколаївського гарнізону в інтересах ОСОБА_1 до Миколаївського обласного військового комісаріату про стягнення грошової компенсації та речового майна - скасувати.
Ухвалити нову постанову, якою позов військового прокурора Миколаївського гарнізону в інтересах ОСОБА_1 до Миколаївського обласного військового комісаріату про стягнення грошової компенсації та речового майна - задовольнити.
Стягнути з Миколаївського обласного військового комісаріату на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію за неотримане речове майно в сумі 932,31 (дев'ятсот тридцять дві) гривні 31 коп.
Зобов'язати Миколаївський обласний військовий комісаріат видати ОСОБА_1 речове майно на загальну суму 3 555,78 грн., відповідно до довідки на одержання грошової компенсації та майна на суму замість предметів належних до видачі від 19.03.2008 року..
Постанова суду набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяті днів з дня її отримання особами, які брали участь у справі.
Доповідач суддя І.О. Турецька
суддя Л.В. Стас
суддя І.П. Косцова