11 жовтня 2010 р.Справа № 22-а-13874/08
Категорія:2.19.8Головуючий в 1 інстанції: Алєйніков В.О.
Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
доповідача судді - Турецької І.О.
суддів -Крусяна А.В., Косцової І.П.
за участю секретаря -Скоріній Т.С.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва на постанову Центрального районного суду м. Миколаєва від 15 вересня 2008 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Центральному районі м. Миколаєва про оспорювання рішення про стягнення недоїмки, -
Позивач ОСОБА_1, звернувшись до суду із вищезазначеним позовом просив визнати бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва
(далі по тексту УПФУ у Центральному районі м. Миколаєва) щодо не направлення йому вимог № Ф-713У від 05 січня 2008 року та № Ф-713 від 05 вересня 2007 року про стягнення недоїмки зі страхових внесків на загальнообов'язкове пенсійне страхування в сумі 493,43 грн. -протиправною, а також їх скасувати.
Обґрунтовуючи свій позов ОСОБА_1 зазначав, що про існування вищезазначених вимог, йому відомо не було і на час їх видання, заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове пенсійне страхування він не мав.
Постановою Центрального районного суду м. Миколаєва від 15 вересня 2008 року позовні вимоги ОСОБА_1 були задоволені частково.
Суд, скасував вимоги № Ф-713У від 05 січня 2008 року та № Ф-713 від 05 вересня 2007 року про стягнення з позивача недоїмки зі страхових внесків на загальнообов'язкове пенсійне страхування в сумі 493, 43 грн.
Не погоджуючись із прийнятим у справі рішенням, апелянт в особі УПФУ у Центральному районі м. Миколаєва подав апеляційну скаргу, в якої просив постанову суду першої інстанції скасувати та ухвалити нову -про відмову у задоволенні позову, з підстав порушення норм матеріального та процесуального права.
В суд апеляційної інстанції сторони не з'явилися.
Згідно до ч.1 п.2 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
З'ясувавши обставини справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню на наступних підставах.
Згідно з вимогами ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції постановлено не обґрунтоване рішення, виходячи із наступного.
Так, ОСОБА_1 належить до кола осіб які відповідно до п. 3 ст. 11 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»(далі Закон № 1058-ІV) підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню.
Відповідно до вищезазначених вимог позивач за формою згідно з додатком 25 Інструкції, зобов'язаний в строк до 02 квітня 2007 року подати розрахунок суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за попередній рік.
Сума чистого прибутку зазначеного у розрахунку позивача становила 874 грн., при цьому внесків нараховане за звітом - 277.93 грн.
Страхувальником самостійно було розподілено суму чистого прибутку на дванадцять місяців, а саме по 72,83 грн., у зв'язку із чим сума страхових внесків становила 23,16 грн.
Відповідно до п.4 ч.2 ст.17 Закону № 1058-ІV страхувальники зобов'язані подавати звітність територіальним органам Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом України.
Згідно абзацу 2 пункту 11.12. Інструкції за підсумками року платники, надають органу Пенсійного фонду за місцем проживання розрахунки сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за звітний рік до 1 квітня наступного за звітним роком за формою згідно з додатком 25 цієї Інструкції.
Пункт 11.13. Інструкції зазначає, що розрахунок подається платником незалежно від стану його фінансово-господарської діяльності.
Однак, позивач в порушення граничного строку подав даний розрахунок лише 02.08.2007 р., про що працівниками УПФУ в Центральному районі м. Миколаєва було складено акт № 306 від 02.08.07 з приводу своєчасності подання розрахунку та відповідно до п.2 ч.8 Прикінцевих положень Закону № 1058-ІV, складено повідомлення-розрахунок сум страхових внесків, які належало доплатити суб'єкту підприємницької діяльності.
Із розрахунку та повідомлення-розрахунку сум страхових внесків, які належало доплатити позивачу вбачається, що розмір мінімального страхового внеску становив:
- з січня 2006 р. по червень 2006 р. -350 грн. (мінімальна заробітна плата) х 31,8 % = 113,30 грн. -23,16 грн. (нараховані позивачем) = 88,14 грн.
- з липня 2006 р. по листопада 2006 р. - 375 грн. х 31,8 % = 119,25 грн. -23,16 грн. = 96,09 грн.
- за грудень 2006 р. -400 грн. х 31.8 % = 127,20 грн. -23,17 грн. = 104,03 грн.
Таким чином, загальна сума страхових внесків, які належало доплатити позивачу становила 1 113,32 грн.
Крім того, на підставі акту, виконуючим обов'язки начальника управління ПФУ в Центральному районі м. Миколаєва було прийнято рішення № 1179/83-Ф від 02.08.07 про застосування фінансових санкцій за неподання розрахунку сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у строки, визначені законодавством в сумі 170 грн.
Згідно повідомлення про вручення рекомендованого листа, позивач 15.08.07 р. отримав зазначений акт разом із повідомленням-розрахунком сум страхових внесків, які належало доплатити суб'єкту підприємницької діяльності.
Слід відзначити, що дійсно на особовому рахунку страхувальника станом на 01.08.07 р. існувала переплата у сумі 784.82 грн.
Після введення розрахунку сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за відпрацьований 2006 рік до бази даних, переплата зменшилась на суми самостійно визначені страхувальником, а саме на 277.93 грн. і станом на 03.08.07 складала 506.89 грн.
Крім того, страхувальником 10.08.07 було добровільно сплачено 283 грн., а тому переплата на вказану дату склала - 789.89 грн.
Разом з тим, як свідчать матеріали справи, сума, яку належало доплатити позивачу становила 1113,32 грн. + 170 грн. фінансова санкція = 1283,32 грн. (сума, яка підлягала сплаті) -789,89 грн. (переплата позивача) = 493,43 грн. (залишок заборгованості).
Доводи позивача про неотримання ним вимог УПФУ у Центральному районі м. Миколаєва є безпідставними та спростовуються поштовими повідомленнями.
Позиція суду першої інстанції про те, що для сплати страхових внесків відповідач повинен був брати до уваги доходи позивача, відповідно податкової декларації, спростовується п.11.14 Інструкції, відповідно до якої, передбачено що за підсумками року платники, які обрали спосіб оподаткування -єдиний податок надають органу Пенсійного фонду за місцем проживання розрахунки сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за звітний рік і ці дані приймаються органам Пенсійного фонду без попередньої перевірки зазначених у них показників.
Підставами для скасування судового рішення й ухвалення нового рішення, згідно до вимог ст. 202 КАС України є порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст. ст. 195 - 196, ч.1 п.2 ст. 197, ч.1 п. 4 ст. 198, ч. 1. п.4 ст. 202, ч.2 ст. 205, 207, 254 КАС України, склад колегії суддів, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва на постанову Центрального районного суду м. Миколаєва від 15 вересня 2008 року -задовольнити.
Постанову Центрального районного суду м. Миколаєва від 15 вересня 2008 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Центральному районі м. Миколаєва про оспорювання рішення про стягнення недоїмки - скасувати.
Ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Центральному районі м. Миколаєва про оспорювання рішення про стягнення недоїмки -відмовити.
Постанова суду набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня її отримання сторонами.
Доповідач - суддя І.О.Турецька
суддя А.В. Крусян
суддя І.П. Косцова