13 жовтня 2010 р.Справа № 2-а-167/09/1510
Категорія:2.31.2Головуючий в 1 інстанції: Топтигін М.Л.
Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого: судді Домусчі С.Д.
суддів: Димерлія О.О., Єщенка О.В.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Ізмаїльської міської ради Одеської області на постанову Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 25 березня 2009 року в адміністративній справі за позовом ОСОБА_2 до управління праці та соціального захисту населення Ізмаїльської міської ради Одеської області про визнання дій неправомірними, стягнення недоплаченої разової допомоги інваліду війни ІІ групи, -
25 лютого 2009 року ОСОБА_2, звернувшись до Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області з позовом до управління праці та соціального захисту населення Ізмаїльської міської ради Одеської області, просив суд визнати неправомірними дії відповідача щодо відмови у виплаті разової допомоги інваліду війни ІІ групи за 2008 рік, стягнути з відповідача невиплачену суму щорічної разової грошової допомоги за 2008 рік в розмірі 3448 грн. та витрати на правову допомогу 500 грн.
Постановою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 25 березня 2009 року позов задоволений частково: визнано неправомірними дії відповідача щодо виплати позивачу разової грошової допомоги у 2008 р. не у розмірі, встановленому ч. 5 ст. 13, ст. 17-1 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»; зобов'язано відповідача виплатити позивачу відповідно до вказаного Закону невиплачену суму одноразової грошової допомоги у 2008 р. у розмірі 3448 грн. за рахунок коштів Державного бюджету України.
Не погоджуючись з судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, та просить суд скасувати оскаржену постанову та прийняти нову, якою відмовити позивачу у задоволенні позову.
Ухвалюючи постанову про часткове задоволення адміністративного позову, суд першої інстанції встановив, що позивач є інвалідом ІІ групи, користується пільгами для інвалідів війни та, відповідно до ч. 5 ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», має право отримувати щорічно до 5 травня разову грошову допомогу у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком. Суд першої інстанції не взяв до уваги заперечення відповідача, пославшись на те, що нормативно-правові акти, на підставі яких діяв відповідач, істотно звужували зміст та обсяг прав позивача.
Заслухавши суддю доповідача, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга може бути задоволена частково.
Суд апеляційної інстанції встановив, що ОСОБА_2 є інвалідом ІІ групи, який має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни -інвалідів війни, та, відповідно до ч. 5 ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», має право отримувати щорічно до 5 травня разову грошову допомогу у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком.
Відповідачем виплачено позивачу щорічну грошову допомогу до 05 травня за 2008 рік у розмірі 400 грн. відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 183 від 12 березня 2008 року та п. б п.п. 2 п. 20 Розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»(а.с. 10).
Підпунктом б п.п. 2 п. 20 розділу ІІ «Внесення змін до деяких законодавчих актів України»Закону України від 28 грудня 2007 року № 107-VI «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»частину п'яту статті 13 було викладено у новій редакції відповідно до якої щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.
Вказане положення «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»втратило чинність, як таке, що визнано неконституційним, на підставі Рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008.
Згідно зі статтею 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Відповідно в період з 01 січня по 21 травня 2008 року Закон України ««Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»був чинним та підлягав виконанню, а органи, уповноважені на здійснення цих виплат, у цей час діяли на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Із дати прийняття рішень Конституційним Судом України особи мають право на виплату допомоги до 5 травня у розмірах, визначених Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Оскільки ст. 17 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»передбачено право осіб, які не отримали разової грошової допомоги до 5 травня, звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги, то з приписів зазначених нормативних актів випливає, що право на отримання щорічної одноразової допомоги до 5 травня у розмірах, установлених Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», мають особи, які взагалі не отримали її з різних причин до 5 травня, у разі їх звернення за отриманням такої допомоги після поновлення дії норм цих законів у зв'язку з визнанням неконституційними змін до них, у строк до 30 вересня відповідного року.
Позивачем не заперечується, що відповідач виконав свої зобов'язання перед ним до 05 травня 2008 року, виплативши йому щорічну разову грошову допомогу до 5 травня в розмірі, встановленому Постановою Кабінету Міністрів України № 183 від 12 березня 2008 року.
Таким чином, відсутні правові підстави для визнання неправомірними дій відповідача стягнення з відповідача суми разової щорічної грошової допомоги за 2008 рік. Оскільки позивач не надав оригіналу платіжного документу про оплату 500 грн. за надання юридичних послуг, та відповідно до ст. 94 КАС України, судові витрати відшкодуванню не підлягають.
Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції порушив норми матеріального права при вирішенні справи, у зв'язку з чим, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, це є підставою для часткового задоволення апеляційної скарги, скасування постанови суду та ухвалення нового судового рішення.
Керуючись ст. 195, п. 2 ч. 1 ст. 197, п. 3 ч. 1 ст. 198, п. 4 ч. 1 ст. 202, ч. 2 ст. 205, ст. 207, ч. 5 ст. 254 КАС України, -
Апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Ізмаїльської міської ради Одеської області задовольнити частково.
Постанову Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 25 березня 2009 року скасувати та ухвалити нову постанову.
Відмовити в задоволені адміністративного позову ОСОБА_2 до управління праці та соціального захисту населення Ізмаїльської міської ради Одеської області про визнання дій неправомірними, стягнення недоплаченої разової допомоги інваліду війни ІІ групи.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий: суддя /підпис/ Домусчі С.Д.
суддя /підпис/ Димерлій О.О.
суддя /підпис/ Єщенко О.В.