Справа: № 2а-3045/10/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Шейко Т.І.
Суддя-доповідач: Зайцев М. П.
Іменем України
"19" жовтня 2010 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі :
головуючого судді Зайцева М.П.
суддів: Собківа Я.М., Усенка В.Г.
при секретарі Губа О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_2 на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 06 серпня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві, Автогосподарства при Головному управління МВС України в м.Києві про виплату грошового забезпечення та суми компенсації втрати частини невиплаченого своєчасного грошового забезпечення, -
Позивач ОСОБА_2, звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом, в якому просив зобов'язати Головне управління МВС України в м. Києві виплатити йому нараховане за період з 17.03.2005 року по 28.09.2005 року грошове забезпечення в сумі 27843, 18 грн. та суму компенсації витрати частини невиплаченого своєчасно грошового забезпечення.
Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 06 серпня 2010 року -у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з вищезазначеним судовим рішенням, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про задоволення позовних вимог повністю. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення.
У судове засідання сторони не з'явилися, причини неявки суду невідомі, про розгляд справи були повідомлені належним чином.
Відповідно до ч.4 ст. 196 КАС України неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь в справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до ч.1 ст.41 КАС України, не здійснюється.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно зі ч.1 п.1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Окружний адміністративний суд м.Києва в своєму рішенні прийшов до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.
Апеляційна інстанція погоджується з доводами суду першої інстанції, з огляду на наступне:
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 у 2005 році займав посаду начальника Автогосподарства при Головному Управлінні МВС України у м. Києві і наказом начальника Головного управління МВС України в м. Києві № 112 від 17.03.2005 року «Про відсторонення від виконання службових обов'язків начальника Автогосподарства підполковника міліції ОСОБА_2»на період проведення службового розслідування був відсторонений від виконання обов'язків начальника Автогосподарства.
Відносно ОСОБА_2 було складено протокол про адміністративне правопорушення за ст. 5 ч.1 п. «а»Закону України «Про боротьбу з корупцією». За наслідками розгляду справи про адміністративне правопорушення ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 16.09.2005 р. провадження у справі закрито.
Службове розслідування проводилось на підставі рекомендацій відділу контрольно-ревізійного управління Департаменту фінансових ресурсів та економіки МВС України зa виявленими фактами порушень у фінансово-господарській діяльності Автогосподарства при Головному управлінні.
19.08.2005 р. Позивач наказом ГУ МВС № 341 увільнений від посади із залишенням у розпорядженні ГУ по посаді начальника автогосподарства.
Відповідно до п. 29 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ Української PCP, затвердженого Указом Президії Верховної Ради УРСР від 29.07.1991 №1368-ХШ, у крайніх випадках, що не терплять зволікання, особа рядового або начальницького складу, яка вчинила проступок, може бути усунута від виконання службових обов'язків начальником, якому вона є підлеглою по службі.
Апелянт, зазначаючи в позові та в апеляції про безпідставність його відсторонення від виконання службових обов'язків за посадою, разом з тим не оскаржував ні в адміністративному, ні в судовому порядку наказ № 112 від 17.03.2005 року «Про відсторонення від виконання службових обов'язків начальника Автогосподарства підполковника міліції ОСОБА_2»
Порядок виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу та виплати заробітної плати працівникам органів внутрішніх справ України, які не мають спеціальних звань встановлений Інструкцією про порядок застосування нормативно-правових актів з питань грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ та умов оплати працівників, які не мають спеціальних звань рядового і начальницького складу, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України №1236 від 1 листопада 2003 року.
Грошове забезпечення в разі відсторонення від виконання обов'язків за посадою мало виплачуватись за 15 днів від наступного за днем такого увільнення, а в разі дозволу Міністерства внутрішніх справ за період не більше двох місяців. Як вбачається з матеріалів справи, такого дозволу Міністерство внутрішніх справ не надавало.
В матеріалах справи місяться документи, з яких вбачається, що Позивачу за березень місяць 2005 року нараховано та виплачено 2920,05 рн., що підтверджується випискою по рахунку за період з 01.01.2005 по 13.12.2005. Проте, наказ про відсторонення надійшов до Автогосподарства з запізненням, що потягло нарахування за весь березень місяць. В подальшому підприємство здійснило перерахування, згідно якого належало до виплати з 17.03. пo 31.03.2005 391,94 грн. і нараховувало грошове забезпечення відповідно лікарняних листів від 18.04.2005 - 11.05.2005 серія АВ №010602. від 29.08.2005-13.09.2005 .срія А В №013032. від 15.09.2005 -23.09.2005 серія АВ №013513 на загальну суму 1375,08 гри. З відрахуванням надлишку, виплаченого за березень 2005 р. - до виплати належало 131,89 гри.
Таким чином, Автогосподарство вчасно нараховувало та виплачувало Позивачу грошове забезпечення у відповідності з Інструкцією, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України №1236 від 1 листопада 2003 року, а тому суд першої інстанції дійшов до вірного висновку про відсутність порушень в діях відповідачів.
Відповідно до п.82 Інструкції про порядок застосування нормативно-правових актів з питань грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ та умов оплати працівників, які не мають спеціальних звань рядового і начальницького складу, відшкодування збитків за час вимушеної відсутності на службі не є тотожним поняттю стягнення компенсації втрати частини невиплаченого своєчасно грошового забезпечення (про що просить Позивач), а тому висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог є правильним.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова Окружного адміністративного суду м.Києва від 06 серпня 2010 року ґрунтується на повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеній постанові, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.
Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 -залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 06 серпня 2010 року по справі № 2-а-3045/10/2670 -залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.
Головуючий суддя:
Судді:
Повний текст ухвали виготовлений 22 жовтня 2010 року.