Справа: № 2а-902/10/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Баранов Д.О.
Суддя-доповідач: Зайцев М. П.
Іменем України
"19" жовтня 2010 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі :
головуючого судді Зайцева М.П.
суддів: Собківа Я.М., Усенка В.Г.
при секретарі Губа О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Профіт-Ком» на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 04 серпня 2010 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Профіт-Ком» до державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Києва про скасування податкових повідомлень-рішень, -
Позивач ТОВ «Профіт-Ком», звернувся до Окружного адміністративного суду м.Києва з позовом до державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Києва про скасування податкових повідомлень-рішень №0005912302/0 від 15.09.2009р., №0005912302/1 від 25.11.2009р.
Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 04 серпня 2010 року -у задоволені позовних вимог відмовлено повністю.
Не погоджуючись з вищезазначеним судовим рішенням, позивач ТОВ «Профіт-Ком»подало апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 04 серпня 2010 року та прийняти нове рішення яким задоволити позовні вимоги позивача в повному обсязі, посилаючись на неповне з'ясування судом першої інстанції всіх обставин справи, порушення норм матеріального та процесуального права.
У судове засідання сторони не з'явилися, причини неявки суду невідомі, про розгляд справи були повідомлені належним чином.
Відповідно до ч.4 ст. 196 КАС України неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь в справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до ч.1 ст.41 КАС України, не здійснюється.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно зі ч.1 п.1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом першої інстанції встановлено, що в період з 27.08.2009р. по 28.08.2009р. ДПІ у Шевченківському районі м. Києва проведено позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Профіт-Ком»в частині дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість при взаємовідносинах із контрагентами за період червень 2009р.
Перевіркою встановлено, що 20.07.2009р. ТОВ «Профіт-Ком»подало декларації з податку на додану вартість в яких при формуванні податкового кредиту за червень 2009р. включено податкові накладні виписані постачальниками у січні-березні 2009р. У зв'язку з чим податковий орган дійшов висновку про завищення задекларованих ТОВ «Профіт-Ком»показників які підлягають оподаткуванню, що призвело до завищення податкового кредиту з ПДВ та відповідно заниження ПДВ, який підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 2 549 027 грн. за червень 2009р.
Внаслідок викладених обставин податковий орган дійшов висновку про порушення ТОВ «Профіт-Ком»п.п. 7.2.3, 7.2.4, 7.2.6, 7.2.8 п. 7.2, п.п. 7.4.1 п. 7.4, п.п. 7.5.1 п.7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».
За результатами перевірки ДПІ у Шевченківському районі прийнято податкове повідомлення-рішення №0005912302/0 від 15.09.2009р., яким визначено суму податкового зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 2 549 027 грн. основного платежу та 764 708 грн. штрафних санкцій, всього на суму 3 313 735 грн.
Зазначене податкове повідомлення рішення оскаржувалось ТОВ «Профіт-Ком»до ДПІ у Шевченківському районі м. Києва в порядку адміністративного оскарження, яка рішенням №8185/10/25-026 від 19.11.2009р. залишила скаргу без задоволення.
За результатами розгляду скарги ДПІ у Шевченківському районі прийнято податкове повідомлення-рішення №0005912302/1 від 25.11.2009р., податкові зобов'язання залишились попередніми.
Зазначені рішення оскаржувались ТОВ «Профіт-Ком»до ДПА у м. Києві.
02.02.2010р. ДПІ у Шевченківському районі прийнято податкове повідомлення-рішення №0005912302/2, податкові зобов'язання залишились попередніми.
Окружний адміністративний суд м.Києва в своєму рішенні прийшов до висновку про відмову в задоволені позовних вимог позивача в повному обсязі.
Апеляційна інстанція погоджується з доводами суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Згідно пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:
-або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;
-або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Відповідно до пункту 7.2.3 пункт 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»7.2.3. податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Згідно з пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. У разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну, отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку внаслідок придбання таких товарів (послуг).
Відповідно до п.п. 7.2.8 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»платник податку веде реєстр отриманих та виданих податкових накладних у документальному або електронному вигляді за його вибором, у якому зазначаються порядковий номер податкової накладної, дата її виписки (отримання), загальна сума та сума нарахованого податку, а також реєстраційний номер платника податку продавця, який надав податкову накладну такому платнику податку.
Відповідно, датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а в разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для, робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку, (п.п. 7.3.1. п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»).
Згідно п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»7.4.1. податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
Згідно п. 7.8.1 п. 7.8 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»податковим періодом є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених цим Законом, календарний квартал.
Вищенаведеними нормами Закону України «Про податок на додану вартість»визначено, що розмір податкового зобов'язання продавця товарів (послуг) по господарським операціям, проведеним з кожним контрагентом-покупцем у окремому звітному періоді, має дорівнювати розміру податкового кредиту такого покупця, задекларованого за такий звітний період, що передбачає відображення покупцем отриманої податкової накладної у реєстрі отриманих податкових накладних цього звітного періоду.
Згідно п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»у разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку внаслідок придбання таких товарів (послуг).
Позивач не звертався до податкового органу зі скаргою на постачальників щодо невидачі податкових накладних.
Крім цього, позивачем не було надано уточнюючого розрахунку, відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»із змінами та доповненнями.
Податкові накладні були отримані позивачем своєчасно, на підставі них своєчасно було сформовано податковий кредит.
Відповідно до п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.
Відшкодування та сплата сум податку визначаються саме щодо конкретного податкового періоду, а не здійснюються загальним підсумком обліку податку на додану вартість.
Законом України «Про податок на додану вартість»встановлюється збалансована система, якою визначається момент виникнення права на податковий кредит, дана система співвідноситься з системою виникнення податкових зобов'язань, в свою чергу виникнення права на бюджетне відшкодування та період такого виникнення, повинно відповідати виникненню обов'язку зі сплати, зокрема, періоду сплати.
Оскільки вищезазначений Закон, згідно з його преамбулою, є спеціальним Законом, який визначає порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету, то колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, щодо неправомірності дій позивача щодо зміни раніше визначеного напрямку бюджетного відшкодування, оскільки такого нормами Закону України «Про податок на додану вартість»не передбачено.
Згідно з пп. 7.7.7 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної перевірки (документальної) податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий податковий орган:
а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної податковим органом унаслідок таких перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з підпунктом 7.7.3 цього пункту у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів;
б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною податковим органом внаслідок проведення таких перевірок, податковий орган надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування.
З огляду на викладене судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем безпідставно включено при формуванні податкового кредиту за червень 2009р. податкові накладні, які виписані постачальниками у попередніх звітних періодах, оскільки позивач не скористався цим правом на момент виникнення права на податковий кредит.
Аналізуючи зазначене, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення вимог позивача та скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.
Враховуючи викладене, судова колегія приходить до висновку, що постанова Окружного адміністративного суду м.Києва від 04 серпня 2010 року ґрунтується на повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеній постанові, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Профіт-Ком» - залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 04 серпня 2010 року по справі № 2-а-902/10/2670 - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.
Головуючий суддя:
Судді:
Повний текст постанови виготовлений 22 жовтня 2010 року.