Справа: № 2а-352/07 Головуючий у 1-й інстанції: Бусик О.Л.
Суддя-доповідач: Зайцев М. П.
Іменем України
"19" жовтня 2010 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі :
головуючого судді Зайцева М.П.
суддів: Собківа Я.М., Усенка В.Г.
при секретарі Губа О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Печерському районі м.Києва на постанову Печерського районного суду м.Києва від 01 липня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Печерському районі м.Києва про визнання дій неправомірними та зобов'язання провести нарахування та виплату щомісячного довічного грошового утримання як судді у відставці відповідно до вимог закону, -
Позивач ОСОБА_2, звернувся до Печерського районного суду м.Києва із позовом до Пенсійного фонду України в Печерському районі м.Києва про визнання дій неправомірними та зобов'язання провести нарахування та виплату щомісячного довічного грошового утримання як судді у відставці відповідно до вимог закону.
Постановою Печерського районного суду м.Києва від 01 липня 2009 року позов задоволено частково.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач по справі -управління Пенсійного фонду України в Печерському районі м.Києва подало апеляційну скаргу, у якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову, посилаючись на необґрунтованість та безпідставність прийнятої постанови, порушення судом 1-ої інстанції норм процесуального та матеріального права.
У судове засідання з'явився позивач, представник відповідача на розгляд справи не з'явився, причини неявки суду невідомі, про розгляд справи був повідомлений належним чином.
Відповідно до ч.4 ст. 196 КАС України неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляції наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно зі ч.1 п.1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, колегія суддів апеляційної інстанції зважає на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 є суддею у відставці, що не заперечується сторонами.
Щомісячне довічне грошове утримання полягає у правовому регулюванні, а також у джерелах його фінансування, які визначені Конституцією України ( 254к/96-ВР ) та Законом України "Про статус суддів" (2862-12).
З прийняттям Державного бюджету України на 2007 рік призначення і виплата щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці було покладено на органи Пенсійного фонду України.
Відповідач відмовив позивачу в здійсненні перерахунку, посилаючись на те, що 06.08.2007 р. Правлінням Пенсійного фонду України було прийнято постанову про втрату чинності постанови Правління Пенсійного фонду України від 22.12.2006 № 21-3 „Про затвердження Порядку призначення і виплати щомісячного довічного утримання судцям у відставці органами Пенсійного фонду України".
Частиною 1 та 2 ст. 43 Закону України «Про статус суддів»передбачено, що кожен судця за умови, якщо він працював на посаді судді не менше 20 років, має право на відставку, тобто на звільнення його від виконання обов'язків за власним бажанням або у зв'язку із закінченням строку повноважень. Суддя також має право на відставку за станом здоров'я, що перешкоджає продовженню виконання обов'язків.
За суддею, який перебуває у відставці, зберігається звання судді й такі ж гарантії недоторканності та соціального захисту, як і до виходу у відставку.
Згідно з ч. 4 ст. 43 Закону України «Про статус суддів»судді, який вийшов у відставку, при наявності відповідного віку і стажу роботи виплачується пенсія на умовах, передбачених статтею 37 Закону України "Про державну службу". Суддя у відставці, який має стаж роботи на посаді судді не менше 20 років, виплачується за його вибором пенсія або звільнене від сплати податку щомісячне довічне грошове утримання в розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді. За кожний повний рік роботи понад 20 років на посаді судці розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не більше ніж до 90 відсотків заробітку судді. Судді у відставці, який має стаж роботи на посаді судді менше 20 років і досяг 55-річного віку (для жінок -50 років), розмір щомісячного грошового утримання обчислюється пропорційно кількості повних років роботи на посаді судді. При досягненні таким суддею пенсійного віку за ним зберігається право на одержання щомісячного довічного грошового утримання в зазначеному розмірі, або, за його вибором, призначається пенсія на умовах, передбачених статтею 37 Закону України "Про державну службу".
Призначення і виплата щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці здійснюється органами Пенсійного фонду за рахунок коштів державного бюджету.
Заява про призначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду України у порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду України за погодженням із центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики.
Абзацом 3 п.1 Постанови Верховної Ради України «Про введення в дію Закону України «Про статус суддів»від 15.12.1992 р. передбачено, що в разі зміни заробітної плати суддів розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці обчислюється виходячи з нового розміру заробітної плати судді, який працює на відповідній посаді.
Зазначений абзац п.1 постанови відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» був виключений.
Відповідно до розділу III «ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ»Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» розділ II цього Закону, який стосується внесення змін до деяких законодавчих актів, набирає чинності з 1 січня 2008 року.
Разом з тим, на момент виникнення спірних правовідносин та на час звернення позивачем до суду з позовом положення абзацу 3 п.1 постанови було чинним, а відтак, відповідач не був звільнений від обов'язку проводити перерахунок розміру довічного утримання позивача у 2007 році.
Крім того, п. 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2000 р. № 865 «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії»передбачено, що у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям відповідно до рішень Кабінету Міністрів України (для службовців Національного банку України відповідно до рішень його Правління) після набрання чинності Законом України від 16 січня 2003 р. № 432-ІУ "Про внесення змін до Закону України "Про державну службу" заробітна плата для перерахунку пенсії пенсіонерам, яким пенсія призначена з дня набрання чинності Законом України "Про державну службу", визначається в такому порядку: пенсіонерам, які на момент перерахунку пенсії продовжують працювати на посаді, з якої призначено пенсію, - на підставі поданої довідки про одержувану заробітну плату на момент перерахунку; іншим пенсіонерам - на підставі документів, поданих на час перерахунку, виходячи із сум заробітної плати, яку одержує працюючий державний службовець на відповідній посаді, з якої призначено (перераховано) пенсію, на момент виникнення права на перерахунок.
Позивач є непрацюючим пенсіонером, таким чином, перерахунок пенсії має здійснюватись на підставі документів, поданих на час перерахунку, виходячи із сум заробітної плати, яку одержує працюючий державний службовець на відповідній посаді, з якої призначено (перераховано) пенсію, на момент виникнення права на перерахунок.
Таким чином, виключення абз. 3 п.1 Постанови Верховної Ради України «Про введення в дію Закону України «Про статус суддів»не означає втрати права державних службовців, в тому числі й суддів у відставці, на перерахунок пенсії у зв'язку із підвищенням розміру заробітку працюючим державним службовцям.
Згідно з Постановою Правління Пенсійного фонду України «Про затвердження Порядку призначення і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України»від 22.12.2006 р. № 21-3 перерахунок розміру щомісячного довічного утримання проводиться в разі підвищення розміру заробітної плати працюючого судді за відповідною посадою.
Перерахунок щомісячного довічного утримання проводиться на підставі довідок про заробітну плату працюючого судді за відповідною посадою, які подаються уповноваженою особою до органів, які призначають щомісячне довічне утримання.
Перерахунок щомісячного довічного утримання проводиться з 1 числа місяця, наступного після місяця, у якому відбулося підвищення розміру заробітної плати судді, який працює за відповідною посадою.
Разом з тим, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що позивачем при зверненні до суду було порушено строк звернення до суду за захистом своїх прав, свобод чи інтересів, у відповідності зі ст.99 КАС України.
А тому, оскільки відповідач наполягав на застосуванні строків звернення до суду, позов підлягає задоволенню в межах річного строку звернення до суду.
Слід також зазначити, що вимоги позивача про зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в Печерському районі м. Києва розраховувати та виплачувати пенсію в подальшому, не підлягають задоволенню, так як вимоги щодо зобов'язання вчинити певні дії на майбутнє, не можуть бути предметом розгляду в суді.
Аналізуючи зазначене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову Печерського районного суду м.Києва від 01 липня 2009 року -без змін.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Печерському районі м.Києва - залишити без задоволення.
Постанову Печерського районного суду м.Києва від 01 липня 2009 року по справі № 2-а-352/09 - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.
Головуючий суддя:
Судді:
Повний текст ухвали виготовлений 22 жовтня 2010 року.