Справа: № 2а-3554/10/2370 Головуючий у 1-й інстанції: Кульчицький С.О.
Суддя-доповідач: Зайцев М. П.
Іменем України
"19" жовтня 2010 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі :
головуючого судді Зайцева М.П.
суддів: Собківа Я.М., Усенка В.Г.
при секретарі Губа О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за апеляційними скаргами прокурора м.Черкаси в інтересах держави в особі Черкаської митниці та Черкаської митниці на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 25 серпня 2010 року у справі за позовом Відкритого акціонерного товариства «Черкаський автобус» до Черкаської митниці, за участю прокурора про скасування податкових повідомлень, -
Позивач ВАТ «Черкаський автобус»звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Черкаської митниці про скасування податкових повідомлень форми «Р»Черкаської митниці №16 від 07.07.2010 року та №17 від 07.07.2010 року.
Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 25 серпня 2010 року -позов задоволено повністю.
Не погоджуючись з вищезазначеним судовим рішенням, прокурора міста Черкаси в інтересах держави в особі Черкаської митниці та Черкаська митниця подали апеляційні скарги, в яких просять скасувати постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 25 серпня 2010 року та прийняти нову постанову якою відмовити в задоволені позовних вимог повністю, посилаючись на неповне з'ясування судом першої інстанції всіх обставин справи, порушення норм матеріального та процесуального права.
У судове засідання з'явилися представники ВАТ «Черкаський автобус» та представник Черкаської митниці, інші сторони по справі не з'явилися, причини неявки суду невідомі, про розгляд справи були повідомлені належним чином.
Позивач надав клопотання про заміну назви сторони позивача на Публічне акціонерне товариство «Черкаський автобус».
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно зі ч.1 п.1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах своїх повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.
Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до положень а.2 п.4 Порядку проведення митними органами на підприємствах системи обліку та звітності товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.12.2004 року №1730, на підставі наказу Черкаської митниці від 11.06.2009 року №192 «Про проведення позапланової виїзної документальної перевірки», згідно посвідчень на право проведення перевірки від 16.06.2009 року №№61,62,63, співробітниками Черкаської митниці було проведено позапланову перевірку стану дотримання ВАТ «Черкаський .автобус»законодавства України з окремих питань митної справи за період з 01.06.2006 року по 31.12.2008 року з питань згідно затвердженої програми перевірки, про що складено акт перевірки стану дотримання законодавства України з окремих питань митної справи ВАТ «Черкаський автобус»за період з 01.06.2006 року по 31.12.2008 року №0005/10/902000000/0005390419 від 18.06.2010 року (далі - Акт).
Відповідно до матеріалів перевірки встановлено, що у період з квітня 2007 року по грудень 2008 року ВАТ Черкаський автобус»до Черкаської митниці для проведення митного оформлення 96 комплектів складових для промислового складання моторних транспортних засобів, що надходили на адресу товариства, було подано наступні ВМД від 23.03.2007 року №902000007/7/701219 (у кількості 5 штук), від 27.03.2007 року №902000007/7/701265 (З штуки), від 11.04.2007 року №902000007/7/701544 (4 штуки), від 07.09.2007 року №902000009/7/901553 (12 штук), від 28.12.2007 року №902000009/7/903396 (12 штук), від 28.07.2008 року №902000009/8/903629 (12 штук), від 22.08.2008 року №902000009/8/904356 (10 штук), від 29.08.2008 року №902000009/8/904548 (2 штуки), від 03.10.2008 року №902000009/8/905529 (12 штук), від 22.10.2008 року №902000009/8/905993 (12 штук), від 14.11.2008 року №902000009/8/906711 (4 комплекти), від 03.12.2008 року №902000009/8/907254 (8 комплектів).
Ввезення комплектуючих здійснювалось відповідно до положень Порядку визначення товарів, що ввозяться на митну територію України для використання у промисловому виробництві моторних транспортних засобів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2005 року №1031 та на підставі листів Державної митної служби України від 12.01.2007 року №11/4-14/178-ЕП та від 29.12.2007 року №14/1148-ЕП щодо переліку товарів, що використовуються ВАТ «Черкаський автобус»у промисловому виробництві транспортних засобів.
Декларування комплектів здійснювалось за кодами згідно УКТ ЗЕД, які передбачають їх використання для промислового складання моторних транспортних засобів.
Відповідно до акту перевірки митницею встановлено, що 96 комплектів складових, імпортованих в Україну згідно зазначених ВМД були демонтовані з кузова та використані окремо від нього, а на базі вказаного кузова, але з іншим VTN - номером, з використанням наступного комплекту складових для промислового складання моторних транспортних засобів вироблено наступний автобус.
Враховуючи зазначене відповідачем зроблено висновок, що використання двох комплектів складових для складання моторних транспортних засобів з виконанням виробничих та технологічних операцій з виробництва лише одного кузова не відповідає вимогам Порядку визначення товарів, що ввозяться на митну територію України для використання у промисловому виробництві моторних транспортних засобів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2005 року №1031 та використання першого комплекту складових не є використанням для промислового складання моторного транспортного засобу.
У зв'язку з виявленням фактів недотримання ВАТ «Черкаський автобус»положень Порядку визначення товарів, що ввозяться на митну територію України для використання у промисловому виробництві моторних транспортних засобів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2005 року №1031, стосовно обов'язковості виконання виробничих та технологічних операцій із зварювання (виготовлення методами нероз'ємного з'єднання), фарбування та складання кузова, вказані товари мали класифікуватися за кодами згідно УКТ ЗЕД, що не передбачають їх використання для промислового складання моторних транспортних засобів, перевіркою встановлено, що позивачем невірно здійснено нарахування обов'язкових платежів у графах 47 ВМД.
Недотримання ВАТ «Черкаський автобус», згідно Акту, положень п.2 Порядку визначення товарів, що ввозяться на митну територію України для використання у промисловому виробництві моторних транспортних засобів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2005 року №1031 і, як наслідок, невірне заявления коду за УКТ ЗЕД імпортованих за вказаними ВМД товарів та неправильне застосування ставок ввізного мита, визначеного Законом України «Про митний тариф України»та бази оподаткування ПДВ відповідно до положень Закону України «Про податок на додану вартість»призвело до заниження сум податкових зобов'язань, заявлених підприємством у вказаних ВМД на загальну суму 443083 грн. 03 коп. в тому числі: за ввізним митом у сумі 369235 грн. 90 коп., за податком на додану вартість у сумі 73847 грн. 13 коп.
Не погоджуючись із висновками, викладеними в акті перевірки №0005/10/902000000/0005390419 від 18.06.2010 року позивачем було подано заперечення на акт від 23.06.2010 року, за наслідками розгляду якого згідно листа №24-40/2547 від 01.07.2010 року відповідачем було відхилено заперечення на зазначений акт перевірки.
Після відхилень заперечень, на підставі акта перевірки №0005/10/902000000/0005390419 від 18.06.2010 року згідно з п.п. б п. 4.2.2 ст.4, п.п.17.1.3 п.17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»Черкаською митницею податковим повідомленням форми «Р»від 07.07.2010 року №16 було визначено суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій) по миту на товари, що ввозяться на територію України суб'єктами підприємницької діяльності позивачу в розмірі 553853 грн. 85 коп., у тому числі за основним платежем в сумі 369235 грн. 90 коп. за штрафними санкціями в сумі 184617 грн. 95 коп., податковим повідомленням форми «Р»від 07.07.2010 року №17 позивачу визначено суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій) з податку на додану вартість з товарів, увезених на територію України суб'єктами підприємницької діяльності в розмірі 110770 грн. 70 коп., у тому числі 73847 грн. 13 коп. за основним платежем та 36923 грн. 57 коп. за штрафними санкціями.
Відкрите акціонерне товариство «Черкаський автобус»зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Черкаської міської ради 27.06.1994 року, ідентифікаційний код 05390419. Згідно довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України видами діяльності позивача за КВЕД є 34.10.0 виробництво автомобілів, 73.10.1 дослідження і розробки в галузі природничих наук, 73.10.2 дослідження і розробки в галузі технічних наук, 55.51.0 діяльність їдалень, 51.90.0 інші види оптової торгівлі, 50.10.1 оптова торгівля автомобілями.
З метою вирішення статутних питань позивачем з товариством з обмеженою відповідальністю «Автомобільний Дім «Богдан»(на момент вчинення правочинів -товариство з обмеженою відповідальністю «Український автобус») було укладено договір про співпрацю №2212/01 від 31.12.2005 року, яким врегульовано основні напрямки співпраці підприємств.
Крім того, додатковими угодами №№2, 3, 5, 6 до договору №2212/01 про співпрацю від 31.12.2005 року передбачено, що на підставі договору ВАТ «Черкаський автобус»виготовляє та поставляє TOB «Український автобус» протягом 2006 - 2008 років автобуси марки «Богдан».
У необхідних випадках між підприємствами укладаються окремі договори - комісії, купівлі-продажу, виконання робіт тощо.
Не погоджуючись із висновками, викладеними в акті перевірки та оскаржуючи вказані податкові повідомлення представники позивача під час судового розгляду справи пояснили, що з 96 машинокомплектів, зазначених в акті перевірки, імпортованих в Україну позивачем ним було здійснено промислове складання 96 автобусів.
Після повного завершення промислового складання автобусів, останні відчужені за договором про співпрацю №2212/01 від 31.12.2005 року TOB «Автомобільний дім «Богдан»з переходом права власності, здійсненням розрахунків за придбаний товар та видачею первинних документів - накладних, податкових накладних, які знаходяться в матеріалах справи.
В подальшому на замовлення їх нового власника - TOB «Український автобус»згідно -
договору про співпрацю №2212/01 від 31.12.2005 року, позивач здійснив розбирання автобусів, розбирання інших 60 автобусів було здійснено товариством з обмеженою відповідальністю «Черкаси-Ком-Транс», на виконання умов договору щодо виконання робіт, надання послуг з розукомплектування автобусів марки «Богдан»та формування CKD комплектів деталей №158/1 від 21.07.2008 року, укладеного між TOB «Український автобус»та TOB «Черкаси-Ком-Транс».
Також представники позивача пояснили, що отримані в результаті розбирання вказаних 96 автобусів, кузови у кількості 96 одиниць відповідно до договору купівлі - продажу №2201/1 від 22.01.2006 року, укладеного між TOB «Український автобус»та ВАТ «Черкаський автобус»були придбані позивачем у TOB «Український автобус», які після зміни VIN - номерів були використані позивачем для складання автобусів «Богдан»із використанням інших 96 комплектів складових частин.
Заперечуючи проти позову представник відповідача наполягав, що фактичне промислове складання автобусів марки «Богдан»на підставі 96 машинокомплектів, імпортованих ним в Україну згідно зазначених в акті перевірки ВМД позивачем здійснено не було, тому позивач протиправно задекларував перші 96 машинокомплектів за кодом згідно УКТ ЗЕД, який передбачає використання цих товарів для промислового складання моторних транспортних засобів та застосування ставки ввізного мита 0%, встановленої для даної категорії товарів цільового призначення відповідно до Митного тарифу України.
Крім того, представник відповідача пояснив, що відповідно до матеріалів митного оформлення експорту, проведеного Київською регіональною митницею, вивезення машинокомплектів здійснювалось TOB «Український автобус», як власність позивача відповідно до договору комісії №930 від 30.10.2006 року, укладеного між ВАТ «Черкаський автобус»та TOB «Український автобус», на підставі якого TOB «Український автобус»було укладено зовнішньоекономічну угоду поставки агрегатів та запасних частин з РУП «Гомельський авторемонтний завод»№35\2 від 01.11.2006 року.
Спеціальним законодавством, яке визначає засади організації та здійснення митної справи в Україні, регулює економічні, організаційні, правові, кадрові та соціальні аспекти діяльності митної служби України є Митний кодекс України, який спрямований на забезпечення захисту економічних інтересів України, створення сприятливих умов для розвитку її економіки, захисту прав та інтересів суб'єктів підприємницької діяльності та громадян, а також забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.
Відповідно до ст.41 Митного кодексу України однією із форм митного контролю є перевірка системи звітності та обліку товарів, що переміщуються через митний кордон України, а також своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, які відповідно до законів справляються при переміщенні товарів через митний кордон України.
Частиною 1 статті 69 Митного кодексу України передбачено, що незалежно від закінчення операцій митного контролю, оформлення та пропуску товарів і транспортних засобів митний контроль за ними може здійснюватися, якщо є достатні підстави вважати, що мають місце порушення законодавства України чи міжнародного договору України, укладеного в установленому законом порядку, контроль за виконанням яких покладено законом на митні органи.
Правові засади застосування ставок ввізного мита, яке справляється з товарів, що ввозяться на митну територію України визначені Законом України «Про Митний тариф України»від 5 квітня 2001 року № 2371-ІП (далі - Закон № 2371-ПІ).
В розумінні Закону № 2371-III, митний тариф України - це систематизований згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності перелік ставок ввізного мита, яке справляється з товарів, що ввозяться на митну територію України.
Товарною номенклатурою Митного тарифу України є Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД), яка базується на Гармонізованій системі опису та кодування товарів, що ведеться Всесвітньою митною організацією.
Згідно Розділу XVII Закону № 2371-III, ставка мита в розмірі 0% визначена для товарів, які ввозяться на територію України для використання у промисловому виробництві моторних транспортних засобів.
Розділом XVI Закону № 2371-ІЙ визначено, що термін «для промислового складання моторних транспортних засобів»застосовується лише до товарів, які використовуються у промисловому виробництві моторних транспортних засобів товарних позицій 8701 - 8705, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2005 року № 1031 затверджено Порядок визначення товарів, що ввозяться на митну територію України для використання у промисловому виробництві моторних транспортних засобів, який встановлює процедуру визначення товарів, що ввозяться на митну територію України, до яких у графі «Назва»Митного тарифу України застосовуються терміни «що використовуються(ється) для промислового складання моторних транспортних засобів»та «для промислового складання моторних транспортних засобів»і які використовуються вітчизняними підприємствами у промисловому виробництві моторних транспортних засобів, класифікованих згідно з УКТ ЗЕД за товарними позиціями 8701 - 8705 (далі - Порядок).
Відповідно до п. 2 Порядку однією із умов визначення товарів згідно з пунктом 1 цього Порядку є наявність на виробництві виробничих потужностей, які забезпечують промислове виробництво моторних транспортних засобів з обов'язковим виконанням виробничих та технологічних операцій із зварювання (виготовлення методами нероз'ємного з'єднання), фарбування та складання кузова (кабіни), складання моторного транспортного засобу, проведення контрольного випробування виготовлених моторних транспортних засобів.
З аналізу положень чинного законодавства України, суд приходить до висновку, що п.2 Порядку містить вимогу про наявність у підприємства - виробника потужностей і технологій виробництва моторних транспортних засобів, а не вимогу до технології виробництва та складання транспортного засобу.
Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що порядок проведення технологічного процесу виробництва та вимоги до складання встановлює саме виробник моторних транспортних засобів згідно Програми (замовлення та плану виробництва), керуючись технічною документацією: конструкторською, технологічною, нормативною.
Щодо посилання відповідача про відсутність фактичного промислового складання автобусів марки «Богдан»з 96 машинокомплектів, імпортованих позивачем в Україну згідно ВМД від 23.03.2007 року №902000007/7/701219 (у кількості 5 штук), від 27.03.2007 року №902000007/7/701265 (3 штуки), від 11.04.2007 року №902000007/7/701544 (4 штуки), від 07.09.2007року №902000009/7/901553 (12 штук), від 28.12.2007 року №902000009/7/903396 (12 штук), від 28.07.2008 року №902000009/8/903629 (12 штук), від 22.08.2008 року №902000009/8/904356 (10 штук), від 29.08.2008 року №902000009/8/904548 (2 штуки), від03.10.2008року №902000009/8/905529 (12 штук), від 22.10.2008 року №902000009/8/905993 (12 штук), від 14.11.2008 року №902000009/8/906711 (4 комплекти), від 03.12.2008 року №902000009/8/907254 (8 комплектів), суд зазначає, що доказів відсутності промислового складання 96 автобусів марки «Богдан», відповідачем суду надано не було.
Факт збирання автобусів на основі перших 96 машинокомплектів підтверджується технологічними паспортами, протоколами приймально-здавальних випробувань автобусів, приймально - здавальними накладними, рахунками-фактурами, видатковими та податковими накладними, які знаходяться в матеріалах справи.
Факт здійснення операцій щодо переходу права власності від позивача до TOB «Український автобус»та факт розібрання цих 96 автобусів на їх складові також підтверджується і тим, що позивач та TOB «Український автобус»включили до податкових зобов'язань з податку на додану вартість суми податку на додану вартість, що доводиться деклараціями, реєстрами податкових накладних та податковими накладними.
В акті перевірки стану дотримання законодавства України з окремих питань митної справи ВАТ «Черкаський автобус»за період з 01.06.2006 року по 31.12.2008 року №0005/10/902000000/0005390419 від 18.06.2010 року зазначено, що під час перевірки відповідачем встановлено, що машинокомплекта у загальній кількості 84 штук, які були імпортовані за ВМД від 23.03.2007 року №902000007/7/701219 (у кількості 5 штук), від 27.03.2007 року №902000007/7/701265 (3 штуки), від 11.04.2007 року №902000007/7/701544 (4 штуки), від 07.09.2007 року №902000009/7/901553 (12 штук), від 28.12.2007 року №902000009/7/903396 (12 штук), від 28.07.2008 року №902000009/8/903629 (12 штук), від 22.08.2008 року №902000009/8/904356 (10 штук), від 29.08.2008 року №902000009/8/904548 (2 штуки), від 03.10.2008 року №902000009/8/905529 (12 штук), від 22.10.2008 року №902000009/8/905993 (12 штук), були використані для промислового складання автобусів марки «Богдан».
На аркуші 17 акту зазначено, що крім вказаних 84 кузовів, у результаті перевірки встановлено, що у грудні 2008 року ВАТ «Черкаський автобус»вироблено ще 12 автобусів марки «Богдан», які відповідно до технологічних паспортів складання автобусів, видаткових накладних на передачу TOB «Український автобус»дійсно були випущені та передані TOB «Український автобус».
Також, встановлено, що після здійснення позивачем їх фактичного промислового складання, 96 автобусів марки «Богдан»були продані позивачем TOB «Український автобусів», що підтверджується договором про співпрацю №2212/01 від 31.12.2005 року, укладеним між TOB «Український автобус»та ВАТ «Черкаський автобус», додатковими угодами до договору №2212/01 від 31.12.2005 року, рахунками - фактурами, балансовими довідками, накладними, банківськими виписками, актами прийому - передачі векселя, податковими накладними, податковими деклараціями та реєстрами податкових накладних, видатковими накладними, які є пропусками для виїзду матеріальних цінностей з підприємства (з проставлянням відповідного штампу «Виїзд дозволяю»).
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що на момент проведення їх розбирання власником зазначених 96 автобусів було саме TOB «Український автобус».
Факт розбирання автобусів підтверджується договором про співпрацю №2212/01 від 31.12.2005 року, укладеним між TOB «Український автобус»та ВАТ «Черкаський автобус», договором щодо виконання робіт, надання послуг з розукомплектування автобусів марки «Богдан»та формування CKD комплектів деталей №158/1 від 21.07.2008 року, укладеним між TOB «Український автобус»та TOB «Черкаси-Ком-Транс», приймально-здавальними накладними, актами здачі - прийняття робіт, податковими накладними, банківськими виписками, актами приймання - передачі автобусів, актами приймання - передачі кузовів, актами приймання - передачі двигунів, актами здачі - прийняття робіт (надання послуг), накладними, податковими накладними, банківськими виписками, податковими деклараціями, реєстрами накладних, податковими накладними та листами замовленнями TOB «Український автобус»щодо надання послуг по розбиранню автобусів.
Згідно ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частиною 1 ст. 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
З аналізу зазначених норм випливає, що сторони можуть дійти згоди про продаж товару (надання послуг) у момент передачі такого товару покупцю (надання послуг замовнику) чи безпосередньо перед такою передачею (наданням) та зафіксувати свою домовленість (згоду) в письмовому документі, що засвідчує її виконання (в акті приймання -передачі чи в товарній накладній), за умови, що в такому документі знайшли відображення усі істотні умови домовленості сторін.
Таким чином, висновок суду першої інстанції, про те, що в даному випадку акти та накладні є одночасно договорами та документами, що підтверджують їх виконання є правильним.
Разом з тим, відповідач не оскаржує дійсність первинних бухгалтерських документів, що одночасно є формами відповідних угод.
Із врахуванням вищевикладеного, судова колегія погоджується з судом першої інстанції, що власником експортованих до РУП «Гомельський авторемонтний завод»агрегатів, вузлів та запасних частин до автобусів, одержаних після розбирання вказаних 96 автобусів марки «Богдан»є ТОВ «Український автобус», що також підтверджується договором поставки агрегатів та запасних частин №35/2 від 01.11.2006 року, укладеним між ТОВ «Український автобус»та РУП «Гомельський авторемонтний завод»та відповідними ВМД.
Суд критично оцінює посилання відповідача на те, що експорт 96 комплектів вузлів та деталей до РУП «Гомельський авторемонтний завод»здійснювався як власність позивача на підставі договору комісії №930 від 30.10.2006 року, укладеного між ВАТ «Черкаський автобус»та ТОВ «Український автобус», оскільки згідно умов даного договору при експорті товару комісіонер (ТОВ «Український автобус») зобов'язаний вказати реквізити комітента (ВАТ «Черкаський автобус») в графі 2 ГТД, відповідно до наказу №380 ГТСУ від 30.06.1998 року, а також указати даний договір у графі 44 ГТД.
Згідно наданих копій ВМД, судом встановлено, що в графі 2 «Відправник/Експортер»зазначено ТОВ «Український автобус», а в графі 44 «Додаткова інформація/Подані документи/Сертифікати і дозволи»зазначено договір №35/2 від 01.11.2006 року.
Разом з тим, судова колегія зазначає, що чинним законодавством України та згідно листа Департаменту декларування та митних режимів Державної митної служби України від 02.04.2008 року №010/1-2/713-ЕП передбачено, якщо власник і відправник є різними особами, то в графі 2 ВМД зазначаються відомості про власника товарів і вчиняється запис «Див.доп.», а в доповненні наводяться відомості про відправника товарів, що експортується. Проте графи 2 зазначених ВМД не містять такого запису, що свідчить про те, що власником експортованих товарів (машинокомплектів) було саме ТОВ «Український автобус».
Крім того, згідно Інструкції в графі 47 «Нарахування платежів»в цій графі основного та додаткових аркушів ВМД наводяться відомості про нарахування вивізного мита. У третій колонці "Ставка" зазначається при нарахуванні вивізного мита - установлений законодавством розмір ставки вивізного мита.
В третій колонці в графі 47 вказаних ВМД ставку зазначено в розмірі 0,2%.
Чинним законодавством України передбачено, що вивізне мито сплачується суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності до або під час митного оформлення товарів. В даному випадку суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності виступає власник задекларованих товарів зазначений в графі 2 ВМД - ТОВ «Український автобус».
Отже, що власником експортованих до РУП «Гомельський авторемонтний завод»товарів було саме ТОВ «Український автобус».
На підставі вищевикладеного, судова колегія вважає, що позовні вимоги позивача є вмотивованими та обґрунтованими, а відповідно такими, що підлягають до задоволення, оскільки підстави для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень у відповідача були відсутні, так як перші 96 машинокомплектів були зняті з автобусів, що були відчужені позивачем товариству з обмеженою відповідальністю «Український автобус»за договором про співпрацю №2212/01 від 31.12.2005 року.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова Черкаського окружного адміністративного суду від 25 серпня 2010 року ґрунтується на повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційних скарг не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеній постанові, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.
Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд -
Апеляційні скарги прокурора м.Черкаси в інтересах держави в особі Черкаської митниці та Черкаської митниці -залишити без задоволення.
Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 25 серпня 2010 року по справі № 2-а-3554/10/2370 -залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.
Головуючий суддя:
Судді:
Повний текст ухвали виготовлений 22 жовтня 2010 року.