Справа: № 2а-1558/10/0270 Головуючий у 1-й інстанції: Сторчак В.Ю.
Суддя-доповідач: Зайцев М. П.
Іменем України
"19" жовтня 2010 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі :
головуючого судді Зайцева М.П.
суддів: Собківа Я.М., Усенка В.Г.
при секретарі Губа О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за апеляційною скаргою відповідача Контрольно-ревізійного управління у Вінницькій області на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 17 червня 2010 року у справі за позовом Вінницької районної державної адміністрації до Контрольно-ревізійного управління у Вінницькій області про визнання недійсним акту ревізії, розпорядження та протоколу про адміністративне правопорушення, -
Позивач Вінницька районна державна адміністрація, звернулась до Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до контрольно-ревізійного управління у Вінницькій області з вимогами визнати недійсними акт ревізії від 01.03.2010 року №08-07/5, п.п.2,3,5 вимоги про усунення порушень від 01.04.2010 року №02-08-05/2044 Контрольного-ревізійного управління в Вінницькій області, скасувати розпорядження №54 від 25.03.2010 року про зупинення операцій з бюджетними коштами на рахунках та протокол про адміністративне правопорушення від 01.04.2010 року.
Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 17 червня 2010 року -позов задоволено частково. Визнано протиправними та скасовано п.п.2,3,5 вимоги про усунення порушень від 01.04.2010 року №02-08-05/2044 Контрольного-ревізійного управління в Вінницькій області. В решті позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з вищезазначеним судовим рішенням представник КРУ у Вінницькій області подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, як на їх думку, постанову суду першої інстанції. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення.
У судове засідання з'явився представник апелянта, інші сторони по справі на розгляд справи не з'явилися, причини неявки суду невідомі, про розгляд справи були повідомлені належним чином.
Відповідно до ч.4 ст. 196 КАС України неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Представник позивача подав заперечення на апеляційну скаргу, в яких просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 17 червня 2010 року -без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно зі ч.1 п.1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Вінницький окружний адміністративний суд в своєму рішенні прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Апеляційна інстанція погоджується з доводами суду першої інстанції, з огляду на наступне:
Переглядаючи матеріали справи, колегія суддів дійшла до висновку, що судом першої інстанції повно та всебічно досліджені фактичні обставини справи та зроблено висновок про часткове задоволення позовних вимог.
Так, відповідно до п.4 ст. 61 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»визначено, що самостійність місцевих бюджетів гарантується правом самостійно визначати напрями використання коштів місцевих бюджетів
Статтею 119 Бюджетного Кодексу визначено, що нецільовим використанням бюджетних коштів є витрачання їх на цілі, що не відповідають бюджетним призначенням, встановленим законом про Державний бюджет України чи рішенням про місцевий бюджет, виділеним бюджетним асигнуванням чи кошторису має наслідком зменшення асигнувань розпорядникам бюджетних коштів на суму коштів, що витрачені не за цільовим призначенням, і притягнення відповідних посадових осіб до дисциплінарної, адміністративної чи кримінальної відповідальності у порядку, визначеному законами України.
Порядком зменшення бюджетних асигнувань та повернення коштів у разі нецільового використання бюджетних коштів у поточному чи минулих роках, затвердженого постановою КМУ №492 від 13.04.2006 року, встановлено, що нецільовим використанням бюджетних коштів є їх витрачання на цілі, що не відповідають бюджетним призначенням, затвердженим законом про Державний бюджет України або рішенням про місцевий бюджет, встановленим бюджетним асигнуванням, кошторису або плану використання бюджетних коштів. Підставою для зменшення бюджетних асигнувань розпорядникам бюджетних коштів та повернення коштів одержувачами бюджетних коштів у дохід відповідного бюджету є акт (інший документ), складений за результатами ревізії (перевірки) відповідно до законодавства посадовою особою органу, уповноваженого здійснювати контроль за дотриманням бюджетного законодавства, у якому зафіксовано факт нецільового використання бюджетних коштів.
Пунктом 5 вказаного Порядку встановлено, що рішення про зменшення бюджетних асигнувань головному розпоряднику коштів державного бюджету приймає Міністр фінансів, головному розпоряднику коштів місцевого бюджету - керівник місцевого фінансового органу, розпоряднику бюджетних коштів нижчого рівня - головний розпорядник коштів відповідного бюджету.
Відповідно до п. 6 Порядку, у разі встановлення факту нецільового використання бюджетних коштів контролюючий орган протягом десяти робочих днів з дати реєстрації акта, а в разі наявності заперечень (зауважень) розпорядника бюджетних коштів - з дати надання письмового висновку щодо таких заперечень (зауважень) подає до Мінфіну (місцевого фінансового органу, головного розпорядника бюджетних коштів) засвідчену підписом керівника контролюючого органу копію акта, що скріплений печаткою такого органу. До акта додається довідка контролюючого органу про бюджетне правопорушення за формою та у порядку, що встановлюються Мінфіном.
Протягом п'яти робочих днів після надходження документів, передбачених пунктом 6 цього Порядку, Міністр фінансів (керівник місцевого фінансового органу, головний розпорядник бюджетних коштів) приймає рішення про зменшення бюджетних асигнувань у поточному бюджетному періоді розпоряднику бюджетних коштів за кодами економічної класифікації видатків та відповідною бюджетною програмою (функцією), за якими встановлено факт нецільового використання бюджетних коштів, крім бюджетних асигнувань за захищеними статтями видатків бюджету.
Таким чином, з аналізу вищевказаного Порядку вбачається, що контролюючий орган, в даному випадку - Контрольно-ревізійне управління у Вінницькій області, встановивши факт нецільового використання бюджетних коштів Вінницькою районною державною адміністрацією, повинен був протягом десяти робочих днів з дати реєстрації акта, а в разі наявності заперечень (зауважень) розпорядника бюджетних коштів - з дати надання письмового висновку щодо таких заперечень (зауважень) подати до місцевого фінансового органу засвідчену підписом керівника контролюючого органу копію акта, що скріплений печаткою такого органу та довідку контролюючого органу про бюджетне правопорушення за формою та у порядку, що встановлюються Мінфіном. А керівник місцевого фінансового органу, в свою чергу повинен прийняти відповідне рішення про зменшення бюджетних асигнувань у поточному бюджетном)-періоді розпоряднику бюджетних коштів.
Однак, в порушення Порядку зменшення бюджетних асигнувань та повернення коштів у разі нецільового використання бюджетних коштів у поточному чи минулих роках, відповідач не виконав його вимоги. Разом з тим, направив на адресу позивача вимогу про забезпечення зменшення на сесії районної ради асигнувань за КФК 210105 на суму 1631,00 грн., хоча повноважень на вчинення таких дій Законом України "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні" не передбачено. Не передбачено таких повноважень і у Голови Райдержадміністрації, відповідно до Закону України "Про місцеві державні адміністрації".
Частиною 2 ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Крім того, відповідно до п.п.б п.6 Порядку використання коштів резервного фонду бюджету кошти резервного фонду бюджету можуть використовуватися на здійснення інших непередбачених заходів, які відповідно до законів можуть здійснюватися за рахунок коштів бюджету, але не мають постійного характеру і не могли бути передбачені під час складання проекту бюджету, тобто на момент затвердження бюджету не було визначених актами Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, відповідної ради, місцевої держадміністрації, виконавчого органу відповідної ради підстав для проведення таких заходів.
Комунальне підприємство "Вінницька спеціалізована ритуальна служба" є госпрозрахунковим і не є бюджетною установою, та не фінансується з міського бюджету. Фінансування даної організації з двох бюджетів не проводилось, видатки на поховання невідомих громадян не були постійними, а носили разовий характер і не могли бути передбачені під час складання районного бюджету. Видатки проводились не як фінансування ритуального підприємства, а як видатки з оплати наданих послуг інших непередбачених заходів, що не суперечить п. 6 ст. 6 Постанови КМУ від 29.03.2002р. № 415 "Про затвердження Порядку використання коштів резервного фонду бюджету".
Відповідно до розпорядження голови Райдержадміністрації від 29.04.2008 року №753 "Про виділення коштів на паливно-мастильні матеріали для гасіння пожежі 16-ти квартирного житлового будинку смт. Вороновиця, вул.Цукрозаводська, 11" з резервного фонду виділено 3000,00 грн. на паливно-мастильні матеріали, які були використані для гасіння пожежі 16-ти квартирного житлового будинку смт. Вороновиця, вул.Цукрозаводська.
В акті ревізії перевіряючими зазначено, що в порушення вимог п.21 Типової інструкції про порядок списання матеріальних цінностей з балансу бюджетних установ, затвердженої спільним наказом Державного казначейства України та Міністерства економіки України від 10.08.2001 року №142/181 передано бензин на суму 2999,95 грн. ГУМНС України у Вінницькій області, яке утримується з Державного бюджету України.
Відповідно до ч. 5, 6 та 7 ст. 34 Закону України "Про пожежну безпеку" всі підрозділи і служби пожежної охорони, що залучаються до гасіння, підпорядковуються керівникові гасіння пожежі. Ніхто, крім уповноважених на те посадових осіб пожежної охорони, не має права втручатися в його дії. Для участі у гасінні пожежі місцеві органи виконавчої влади, підприємства, установи та організації на вимогу керівника гасіння пожежі зобов'язані надавати безкоштовно в його розпорядження вогнегасні речовини, техніку, паливно-мастильні матеріали, людські ресурси, обладнання, засоби зв'язку тощо, а під час пожежі, що триває понад три години, - харчування, приміщення для відпочинку і реабілітації особового складу та осіб, залучених до гасіння пожежі. Матеріальні збитки, пов'язані з пошкодженням майна під час гасіння пожежі, пожежна охорона не відшкодовує.
Відповідно до п.п.б п.6 Порядку використання коштів резервного фонду бюджету кошти резервного фонду бюджету можуть використовуватися на здійснення заходів з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій техногенного, природного, соціально-політичного характеру.
Таким чином, враховуючи, що кошти в сумі 2999,95 грн. були виділені на відшкодування вартості паливно-мастильних матеріалів, що використовувались для гасіння пожежі 16-ти квартирного житлового будинку смт. Вороновиця, вул.Цукрозаводська, 11, що повністю відповідає вимогам п.п.б п.6 Порядку використання коштів резервного фонду бюджету, суд вважає що позивач в даному випадку діяв правомірно, а тому вимога відповідача щодо вжиття заходів на відшкодування вартості паливно-мастильних -матеріалів в сумі 2999,95 грн. ГУМНС України у Вінницькій області або повернення їх в натуральному виразі є безпідставною.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова Вінницького окружного адміністративного суду від 17 червня 2010 року ґрунтується на повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеній постанові, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.
Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд -
Апеляційну скаргу Контрольно-ревізійного управління у Вінницькій області залишити без задоволення.
Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 17 червня 2010 року по справі № 2-а- 1558/10/0270 - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.
Головуючий суддя:
Судді:
Повний текст ухвали виготовлений 22 жовтня 2010 року.