Справа: № 2а-290/10 Головуючий у 1-й інстанції: Дернова В.В.
Суддя-доповідач: Зайцев М. П.
Іменем України
"19" жовтня 2010 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі :
головуючого судді Зайцева М.П.
суддів: Собківа Я.М., Усенка В.Г.
при секретарі Губа О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3 на постанову Ладижинського міського суду Вінницької області від 18 серпня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до виконавчого комітету Ладижинської міської ради, начальника відділу Держкомзему у м.Ладижин Баламута С.П. про визнання дій (бездіяльності) відповідачів незаконними та зобов'язання вчинити дії, -
Позивачі ОСОБА_2, ОСОБА_3 звернулися я до Ладижинського міського суду Вінницької області з позовом до виконавчого комітету Ладижинської міської ради, начальника відділу Держкомзему у м.Ладижин Баламута С.П. про визнання дій (бездіяльності) відповідачів незаконними та зобов'язання безоплатно оформити та видати позивачам державні акти на право власності на земельні ділянки по 0,25 га. для ведення особистого селянського господарства.
Постановою Ладижинського міського суду Вінницької області від 18 серпня 2010 року -у задоволені позову відмовлено повністю.
Не погоджуючись з вищезазначеним судовим рішенням, позивачі ОСОБА_2, ОСОБА_3 подали апеляційну скаргу, в якій просять скасувати постанову Ладижинського міського суду Вінницької області від 18 серпня 2010 року та прийняти нове рішення яким задоволити позовні вимоги позивачів в повному обсязі, посилаючись на неповне з'ясування судом першої інстанції всіх обставин справи, порушення норм матеріального та процесуального права.
У судове засідання з'явився позивач, інші сторони на розгляд справи не з'явилися, причини неявки суду невідомі, про розгляд справи були повідомлені належним чином.
Відповідно до ч.4 ст. 196 КАС України неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно зі ч.1 п.1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах своїх повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.
Судом першої інстанції встановлено, що рішенням Ладижинської міської ради 25 сесії 4 скликання від 16 грудня 2004 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було передано у приватну власність земельні ділянки площею по 0,25 га для ведення особистого селянського господарства, розташовані по вул. Пасічній у м. Ладижин Вінницької області.
Вказаним рішенням було зобов'язання громадян, які отримали земельні ділянки у власність замовити виготовлення технічної документації по складанню державних актів на право власності у відповідних землевпорядних організаціях, однак вказана технічна документація виготовлена не була, оскільки позивачі не погодилися з вартістю робіт.
18.02.2010 року позивачі звернулися з відповідними заявами про і видачу державних актів на право власності на вказані земельні ділянки, однак їм було відмовлено у зв'язку із відсутністю технічної документації. Заяви позивачів від 18.02.2010 року (реєстраційні № 0510600000-2230 та № 0510600000-2229) виконавчим комітетом Ладижинської міської ради були прийняті та передані відділу Держкомзему м. Ладижин) відповідно до вимог п. п. 2, 4 Порядку безоплатного оформлення та видачі громадянам України державних актів на право власності на земельні ділянки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 5 серпня 2009 року «Деякі питання реалізації права власності на землю громадянами України»(із змінами, внесеними постановою КМУ № 1112 від 21.10.2009 року № 844), тому підстави для визнання дій (бездіяльності) виконавчого комітету Ладижинської міської ради Вінницької області протиправними відсутні.
Відповідно до ч.7 ст. 118 ЗК України, проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян особами, які мають відповідні дозволи (ліцензії) на виконання цих видів робіт, у строки, що обумовлюються угодою сторін.
Виходячи з системного аналізу ст. 118 ЗК України, Порядку безоплатного оформлення та видачі громадянам України державних актів на право власності на земельні ділянки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 5 серпня 2009 року «Деякі питання реалізації права власності на землю громадянами України»(із змінами, внесеними постановою КМУ № 1112 від 21.10.2009 року № 844), та відповідно до п. 5 роз'яснення Державного комітету України із земельних ресурсів від 8 жовтня 2009 року «Щодо окремих питань реалізації постанови Кабінету Міністрів України від 5 серпня 2009 року N 844», якщо рішення про передачу у приватну власність земельної ділянки було прийнято після 1 січня 2002 року, то воно мало прийматися вже за наявності розробленої землевпорядною організацією, яка має ліцензію на проведення відповідних робіт, технічної документації або проекту відведення земельної ділянки і в такому випадку безоплатним є тільки виготовлення та реєстрація державного акта на право власності на земельну ділянку.
При цьому, оскільки до 1 січня 2002 року земельні ділянки ні у користування, ні у власність позивачам не надавалися, то п. 3 постанови Кабінету Міністрів України від 5 серпня 2009 року «Деякі питання реалізації права власності на землю громадянами України»(із змінами, внесеними постановою КМУ № 1112 від 21.10.2009 року № 844) на них не розповсюджується.
З огляду на викладене, вимоги відповідача - відділу Держкомзему м. Ладижин до позивачів є правомірними та такими, що ґрунтуються на вимогах нормативно-правових актів, оскільки плата за безпосередню видачу державних актів на право власності на земельні ділянки у позивачів не вимагається.
Враховуючи викладене, судова колегія приходить до висновку, що постанова Ладижинського міського суду Вінницької області від 18 серпня 2010 року ґрунтується на повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеній постанові, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3 - залишити без задоволення.
Постанову Ладижинського міського суду Вінницької області від 18 серпня 2010 року по справі № №2-а-290/10 - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.
Головуючий суддя:
Судді:
Повний текст постанови виготовлений 22 жовтня 2010 року.