Справа: № 2а-6700/10/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Арсірій Р.О.
Суддя-доповідач: Зайцев М. П.
Іменем України
"19" жовтня 2010 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі :
головуючого судді Зайцева М.П.
суддів: Собківа Я.М., Усенка В.Г.
при секретарі Губа О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Києва на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 11 серпня 2010 року у справі за позовом відкритого акціонерного товариства «Перестрахувальне товариство «Європоліс» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Києва про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень рішень , -
Позивач ВАТ «Перестрахувальне товариство «Європоліс», звернулось до Окружного адміністративного суду м.Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Києва про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень рішень №00030632312/0, №003072312/0.
Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 11 серпня 2010 року -позовні вимоги задоволені повністю.
Не погоджуючись з вищезазначеним судовим рішенням, відповідач Державна податкова інспекція у Шевченківському районі м.Києва подала апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на їх думку, постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 11 серпня 2010 року та прийняти нове рішення яким відмовити в задоволенні позовних вимоги позивача в повному обсязі, посилаючись на неповне з'ясування судом першої інстанції всіх обставин справи, порушення норм матеріального та процесуального права.
У судове засідання з'явилися представники сторін.
Представник позивача ВАТ «Перестрахувальне товариство «Європоліс»подав заперечення на апеляційну скаргу, в яких просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 11 серпня 2010 року -без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно зі ч.1 п.1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Окружний адміністративний суд м.Києва в своєму рішенні прийшов до висновку про задоволення позовних вимог.
Апеляційна інстанція погоджується з доводами суду першої інстанції, з огляду на наступне:
Судом першої інстанції встановлено, що відповідачем була проведена позапланова перевірка ВАТ "ПТ "Європоліс" за період з 01.01.2007 р. по 31.12.2008 р. на виконання постанови ст.слідчого прокуратури Деснянського району м. Києва Баклана Т.В. від 10.12.2009 р. про проведення перевірки, який в силу ст.66 КПК України мав право вимагати її проведення.
Згідно ст.66 КПК України особа, яка провадить дізнання, слідчий, прокурор і суд в справах, які перебувають в їх провадженні, вправі викликати в порядку, встановленому цим Кодексом, будь-яких осіб як свідків і як потерпілих для допиту або як експертів для дачі висновків; вимагати від підприємств, установ, організацій, посадових осіб і громадян пред'явлення предметів і документів, які можуть встановити необхідні в справі фактичні дані; вимагати проведення ревізій, вимагати від банків інформацію, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб у порядку та обсязі, встановлених Законом України "Про банки і банківську діяльність". Виконання цих вимог є обов'язковим для всіх
Таким чином, стаття 66 КПК надає слідчому право вимагати проведення ревізій.
Перевірка - є зовсім іншим методом фінансового контролю, який передбачає обстеження і вивчення окремих ділянок фінансово-господарської діяльності підприємства, установи, організації або їх підрозділів.
Отже, ст.слідчий прокуратури Деснянського району м. Києва Баклан Т.В. під час винесення постанови про призначення позапланової документальної перевірки ВАТ "ПТ "Європоліс" прийняв рішення, що не передбачено ст.66 КПК України.
Слід також враховувати, що в 2009 році ДПІ у Шевченківському районі м. Києва вже проводила планову виїзну перевірку ВАТ "ПТ "Європоліс" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2006р. по 31.12.2008 р. Тому проведення відповідачем на виконання постанови слідчого позапланової перевірки ВАТ "ПТ "Європоліс" за період з 01.01.2007 р. по 31.12.2008 (період, який охоплювався плановою перевіркою) р. є повторною перевіркою.
Пункт 4 Указу Президента України "Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності" від 23.07.98 р. №817/98 передбачає лише дві обставини, які надають право вищестоящому контролюючому органу прийняти рішення щодо повторної перевірки суб'єкта підприємницької діяльності.
В Акті перевірки відсутнє посилання на службове розслідування або порушену кримінальну справу відносно посадових або службових осіб ДПІ у Шевченківському районі м. Києва \ зазначені вище обставини повторної перевірки, які проводили в 2009 році планову перевірку позивача, відсутній відповідний наказ ДПА України, крім того, право на повторну перевірку має вищестоящий контролюючий орган (ДПА у м. Києві, ДПА України). Отже, правові підстави для проведення повторної перевірки позивача були відсутні.
Крім того, розраховуючи податкові зобов'язання та приймаючи оскаржувані рішення, відповідач під час перевірки керувався Висновком спеціаліста про визначення ринкової вартості 1 кв.м загальної площі нежитлових приміщень, які належать ВАТ "Перестрахувальне товариство "Європоліс" та розташовані в будинку по вулиці Старовзальна/Жилянська. № 13/146, виконаний ПП "Академія оцінки і права".
Вказаний Висновок відповідач поклав в основу розрахунку ціни нерухомого майна, що було продане позивачем, та донарахування йому податку на додану вартість та податку на прибуток.
У вступній частині Висновку спеціаліста зазначено, що оцінка ринкової вартості нерухомого майна, що належить ВАТ "ПТ "Європоліс", була проведена суб'єктом оціночної діяльності за замовленням TOB "ВВ Інвест" та без фактичного огляду нежитлових приміщень.
TOB "ВВ Інвест" не має ніякого відношення ані до ВАТ "ПТ "Європоліс".
Отже, відповідач безпідставно керувався даними цього сумнівного Висновку під час прийняття рішення про донарахування позивачу податкового зобов'язання.
Слід також зазначити, відповідач під час перевірки позивача у 2009 та 2010 роках дійшов до протилежних висновків з одного і того самого питання, так як, звіт про оцінку нежилого приміщення позивача, виконаний СПД ОСОБА_4, надавався відповідачу для ознайомлення у червні 2009 року під час проведення планової виїзної перевірки ВАТ "ПТ "Європоліс" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2006 р. по 31.12.2008 р.
За результатами цієї перевірки порушень під час відчуження нерухомого майна відповідач не виявив, про що зазначив в пунктах 3.1.2.5 та 3.1.4 Акту перевірки №75/22-01/21510644 від 01.06.2009 р.:
"перевіркою правильності визначення суми податку на прибуток не встановлено заниження (завищення) податку на прибуток, що перевірявся".
"ВАТ "ПТ "Європоліс" не зареєстрований як платник податку на додану вартість. Проведення операцій, згідно наданих до перевірки документів, які є об'єктом оподаткування ПДВ, що перевищують розмір визначений п.п.2.3.1 Закону України від 3 квітня 1007 р. №168/97-ВР "Про податок на додану вартість" у періоді, що перевірявся, перевіркою не встановлено. " В зв'язку з цим відповідач дійшов до протилежних висновків з одного і того самого питання.
Також, відповідачем неправомірно визначив податкові зобов'язання ВАТ "ПТ "Європоліс" за непрямими методами. Оскільки, в силу п.п.1.20.10 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.94 №334/94-ВР (із змінами і доповненнями) (далі - Закон про прибуток) донарахування податкових зобов'язань платника податку податковим органом внаслідок визначення звичайних цін здійснюється за процедурою, встановленою законом для нарахування податкових зобов'язань за непрямими методами.
Згідно п.п. 4.3.1 п.4.3 ст.4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181-111 від 21.12.2000 (далі - Закон №2181) підставами для застосування непрямого методу для визначення податкових зобов'язань є:
-невстановлення фактичного місцезнаходження платника податків;
-ухилення платника податків чи його посадових осіб від надання відомостей, передбачених законодавством;
-неможливість визначення суми податкових зобов'язань у зв'язку з неведенням платником податків податкового обліку;
-відсутність у платника податків визначених законодавством первинних документів.
В силу пп. 4.3.4 Закону №2181 застосування непрямого методу для визначення податкових зобов'язань платників податків у випадках, не передбачених цим пунктом, не дозволяється.
Також, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, про те, що відповідач втратив можливість визначити податкові зобов'язання позивача з ПДВ у зв'язку із закінченням строку давності. Згідно п.п. 15.1.1 п. 15.1 ст. 15 Закону №2181 податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Законом, не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі, коли така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку податковий орган не визначає суму податкових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого податкового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
Згідно п.п.7.8.1 п.7.8 ст.7 цього ж Закону податковим періодом є один календарний місяць.
Підпункт 2.6.1 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, встановлює, що якщо звітний (податковий) період дорівнює календарному місяцю, декларація подається до державної податкової інспекції (адміністрації) за місцезнаходженням платника протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Отже, граничний строк подання податкової декларації з податку на додану вартість за січень 2007 року - 20 лютого 2007 р. Відповідач визначив податкове зобов'язання ВАТ "ПТ "Європоліс" з податку на додану вартість 16 квітня 2010 року, тобто з порушенням строку давності.
За вказаних обставин суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо неправомірності проведення перевірки та винесення відповідачем спірних рішень №00030632312/0, №003072312/0 на підставі Акту перевірки від 16.03.2010 року №561/23-12/21510644.
Враховуючи викладене, судова колегія приходить до висновку, що постанова Окружного адміністративного суду м.Києва від 11 серпня 2010 року ґрунтується на повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеній постанові, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Києва на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 11 серпня 2010 року - залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 11 серпня 2010 року по справі № 2-а-6700/10/2670 - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.
Головуючий суддя:
Судді:
Повний текст ухвали виготовлений 22 жовтня 2010 року.