Справа: № 2/176 Головуючий у 1-й інстанції: Келеберда В.І.
Суддя-доповідач: Бєлова Л.В.
Іменем України
"14" жовтня 2010 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд в складі :
головуючого - Бєлової Л.В.,
суддів: Кучми А.Ю.,
Бистрик Г.М.
при секретарі -Комісаренко В.Д.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу позивача -ОСОБА_3 на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 24.09.2008 року по справі за позовом ОСОБА_3 до Прокуратури Київської області, Державного казначейства за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача -Прокурора Київської області Гардецького Олександра Степановича про поновлення на роботі та стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу , -
У квітні 2008 року позивач - ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Прокуратури Київської області, Державного казначейства за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача -Прокурора Київської області Гардецького Олександра Степановича, в якому просив:
- поновити його на роботі на посаді старшого помічника прокурора Київської області з міжнародно-правових доручень;
- стягнути з прокуратури Київської області на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 4 березня 2008 року до дня поновлення на роботі.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 24.09.2008 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із вказаною постановою, позивачем подано заяву про апеляційне оскарження та апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову постанову про задоволення позовних вимог.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін.
Суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення дійшов висновку про те, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погоджується, виходячи з наступного.
Так, як було встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_3 працював на посаді старшого помічника прокурора Київської області з міжнародно-правових доручень з 30.03.05р.
Наказом прокурора Київської області № 196 від 04.03.08р. звільнено старшого радника юстиції ОСОБА_3 з посади старшого помічника прокурора Київської області з міжнародно-правових доручень в зв'язку з невідповідністю займаній посаді внаслідок недостатньої кваліфікації за п.2 ст.40 Кодексу законів про працю України (далі -КЗпП України) (а.с. 3).
Підставою для звільнення позивача були вказані рішення атестаційної комісії від 09.02.08р. та рішення профспілкового комітету прокуратури Київської області від 04.03.08р.
Згідно рішення атестаційної комісії від 09.02.08р. ОСОБА_3 за своїми діловими якостями не відповідає займаній посаді старшого помічника прокурора Київської області з міжнародно-правових доручень. Рішення атестаційної комісії підписано Головою комісії - першим заступником прокурора області Клюге Г. та затверджено висновком прокурора вищого рівня - Прокурором Київської області Бойко В. (а.с. 4).
Позивач ознайомлений з висновком прокурора області та рішенням атестаційної комісії 13.02.08р. Також позивачем надані пояснення на засіданні профспілкового комітету прокуратури Київської області, засідання якого відбулось 04.03.08р., тобто позивачу було відомо про прийняте відповідачем рішення та причини його ухвалення.
29.02.08р. позивач звернувся до прокурора Київської області із рапортом про надання йому відпустки за 2008 рік строком на 16 календарних днів з 03.03.08р. як ліквідатору аварії на ЧАЕС, в наданні якого йому було відмовлено.
Даючи правову оцінку вищевикладеним обставинам справи, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції вірно виходив з наступного.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом, зокрема, у випадку виявленої невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров'я, які перешкоджають продовженню даної роботи.
У зв'язку з недостатньою кваліфікацією ОСОБА_3 рішенням атестаційної комісії прокуратури області від 25.01.07р. визнано таким, що не повно відповідає займаній посаді. При цьому йому запропоновано протягом 6 місяців усунути недоліки, на які вказано комісією.
Оскільки вказане рішення комісії ОСОБА_3 було проігноровано, на засіданні атестаційної комісії від 09.02.08р. позивача визнано таким, що не відповідає посаді старшого помічника прокурора області з міжнародно-правових доручень.
Положенням про порядок проведення атестації прокурорсько-слідчих працівників органів прокуратури України, затвердженим наказом Генерального прокурора України від 12.09.05р. № 2958ц (із змінами, внесеними наказом Генерального прокурора України від 20.01.06р. № 161ц) визначено, що атестацією є управлінська кадрова процедура, спрямована на оцінку кваліфікації прокурорів і слідчих, а також працівників Академії прокуратури України, яким присвоєно класні чини, з метою, зокрема, визначення відповідності працівників прокуратури та навчальних закладів займаним посадам, стану їх професійної підготовки.
Відповідно до розділу III вказаного Положення на кожного працівника, який підлягає атестації складаються атестаційні документи - біографічна довідка та характеристика ділових і особистих якостей. Характеристика завершується висновком про відповідність або невідповідність працівника займаній посаді чи неповну службову відповідність з умовою повторного атестування через шість місяців чи через рік.
Відповідно до п. 9 Положення про порядок проведення атестації прокурорсько-слідчих працівників органів прокуратури України рішення комісії, упродовж 10 днів після ознайомлення з ним атестованого працівника, може бути оскаржено керівнику прокуратури вищого рівня, який, при наявності підстав, може доручити, згідно зі своєю компетенцією, проведення повторної атестації комісією, рішення якої оскаржується, або атестаційною комісією прокуратури вищого рівня з попередньою перевіркою роботи працівника.
ОСОБА_3 рішення атестаційної комісії від 09.02.08р. про невідповідність його займаній посаді старшого помічника прокурора Київської області з міжнародно-правових доручень, на підставі якого виданий наказ прокурора області № 196 від 04.03.08р. про звільнення позивача, до прокуратури вищого рівня не оскаржив.
Пунктом 10 Положення встановлено, що працівник, якого атестаційною комісією визнано таким, що не відповідає займаній посаді, після ознайомлення з рішенням може бути переведений за його згодою на іншу посаду. У разі відсутності такої згоди трудовий договір з ним розривається на підставі п. 2 ст. 40 КЗпП України.
Таким чином, з боку відповідача не допущено порушення зазначених норм законодавства.
Відповідно до п. 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів»від 06.11.92р. № 9 (із змінами та доповненнями Постановами Верховного Суду України від 01.04.94р. № 4, від 26.10.95р. № 18 та від 25.05.98р. № 15) при розгляді справ про звільнення за п. 2 ст. 40 КЗпП України, суд може визнати правильним припинення трудового договору в тому разі, якщо встановить, що воно проведено на підставі фактичних даних, які підтверджують, що внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров'я (стійкого зниження працездатності) працівник не може належно виконувати покладених на нього трудових обов'язків чи їх виконання протипоказано за станом здоров'я або небезпечне для членів трудового колективу чи громадян, яких він обслуговує, і неможливо перевести, за його згодою, на іншу роботу. Висновки атестаційної комісії щодо кваліфікації працівника підлягають оцінці у сукупності з іншими доказами по справі.
З огляду на матеріали справи та з урахуванням позиції Пленуму Верховного суду України, суд першої інстанції вірно дійшов висновку про дотримання відповідачем прав позивача при звільненні, а тому підстав для задоволення позову не вбачається.
У зв'язку з вищевикладеним, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з приводу відмови в задоволенні позовних вимог, тому підстав для скасування постанови суду не вбачається.
Відповідно до статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм процесуального та матеріального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, у зв'язку з чим підстав для скасування постанови суду першої інстанції не вбачається.
Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд , -
Апеляційну скаргу позивача -ОСОБА_3 на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 24.09.2008 року -залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 24.09.2008 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом 20 днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Ухвала складена в повному обсязі 15.10.2010 року.
Головуючий суддя Л.В.Бєлова
Судді