Справа: № 2а-12620/09/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Пилипенко О.Є.
Суддя-доповідач: Бєлова Л.В.
Іменем України
"14" жовтня 2010 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого: Бєлової Л.В.
суддів: Кучми А.Ю
Бистрик Г.М.
при секретарі: Комісаренко В.Д.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Києві апеляційну скаргу представника Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 травня 2010 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Натан»до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва, третя особа: публічне акціонерне товариство «Промінвестбанк», про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення,
ТОВ «Натан»звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до ДПІ у Печерському районі м. Києва про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 08.07.2009 р. № 0024071503/0.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 травня 2010 року позов задоволено: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва від 08.07.2009 р. № 0024071503/0.
Не погоджуючись із зазначеною постановою, представником ДПІ у Печерському районі м. Києва подано апеляційну скаргу, в якій просять скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 травня 2010 року та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити, мотивуючи свої вимоги тим, що судом порушено норми матеріального та процесуального права.
Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення з'явившихся учасників процесу, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом першої інстанції встановлено, що ДПІ у Печерському районі м. Києва було проведено перевірку ТОВ «Натан», за результатами якої було складено акт № 861/15-3 від 08.07.2009 р. про результати невиїзної документальної перевірки своєчасності сплати податку на додану вартість до бюджету.
В ході перевірки встановлено порушення пп. 5.3.1. п. 5.3.с т. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»та пп. 7.7.1. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме ТОВ «Натан»порушило граничні строки сплати податку на додану вартість і повинно сплатити штраф у розмірі 10 % від суми податкового зобов'язання, що становить 13 149 грн. 59 коп.
На підставі встановлених порушень, податковим органом було винесено податкове повідомлення-рішення № 0024071503/0 від 08.07.2009 р.
05.08.2009 р. ТОВ «Натан»звернулось до ДПІ у Печерському районі м. Києва зі скаргою на спірне податкове повідомлення-рішення.
25.08.2009 р. рішенням про продовження терміну розгляду первинної скарги відповідач продовжив строк розгляду скарги на рішення до 03.10.2009 р. включно.
02.10.2009 р. податковий орган своїм листом про розгляд скарги № 45876/10/25-011 відмовив в задоволенні скарги позивача.
Після вказаної процедури адміністративного оскарження та не погодившись з винесеним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.
Колегія суддів не приймає доводи апеляційної скарги про правомірність прийняття ДПІ у Печерському районі м. Києва податкового повідомлення-рішення від 08.07.2009 р. № 0024071503/0, з таких підстав.
Суд першої інстанції, задовольняючи позов виходив з того, що підпунктом 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»визначено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.
Відповідно до підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(із змінами та доповненнями) у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф - при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу.
Так, ТОВ «Натан»на підставі договору № 433 про розрахунково-касове обслуговування від 08.01.2002 р. відкрив розрахунковий рахунок у філії «Залізничне відділення Промінвестбанку в м. Києві».
Маючи податкове зобов'язання зі сплати податку на додану вартість у листопаді-грудні 2008 року, ТОВ «Натан»направило платіжні доручення ЗАТ АКБ «Промінвестбанк»для здійснення відповідних перерахувань, що підтверджується копіями платіжних доручень та витягами з бухгалтерської програми «Клієнт-Банк».
Однак, Банк відмовився здійснити сплату податку на додану вартість до бюджету, мотивуючи це відсутністю достатньої кількості коштів на розрахунковому рахунку ТОВ «Натан». Як вбачається з виписок з рахунку від 17.11.2008 р. та від 30.12.2008 р. на момент виставлення платіжних доручень позивач мав достатньо коштів для погашення податкового зобов'язання.
У зв'язку з невиконанням ЗАТ АКБ «Промінвестбанк»своїх зобов'язань по розрахунково-касовому обслуговуванню ТОВ «Натан»зверталось до цієї установи та до його тимчасової адміністрації (копії листів-звернень, листів-відповідей додані містяться в матеріалах справи). Також, ТОВ «Натан»своїми листами № 251 від 26.11.2008 р., № 11 від 21.01.2009 р. та № 18 від 02.02.2009 р. повідомляло ДПІ у Печерському районі м. Києва про ситуацію зі сплати податкових зобов'язань (відповідні копії додано до справи).
З матеріалів справи вбачається, що Постановою Правління Національного банку України від 07.10.2008 р. № 308 у Банку призначено тимчасову адміністрацію строком на 1 рік -з 07.10.2008 р. до 06.10.2009 р. та з метою створення сприятливих умов для відновлення фінансового стану Банку введено мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на 6 місяців з 07.10.2008 р. по 06.04.2009 р.
Відповідно до ч. 2 ст. 85 Закону України «Про банки і банківську діяльність», дія мораторію поширюється на зобов'язання, строк виконання яких настав до призначення тимчасової адміністрації, тобто до 07.10.2008 р.
Враховуючи те, що зобов'язання банку виконати платіжне доручення клієнта щодо перерахування коштів з його рахунку є майновим зобов'язанням банку перед кредитором, таке зобов'язання підпадає під дію мораторію.
Отже, зобов'язання Банку перерахувати грошові кошти ТОВ «Натан» за платіжними дорученнями, поданими до 07.10.2008 р., підпадали під дію мораторію.
Абзац 3 пункту 5 резолютивної частини зазначеної Постанови приписує тимчасовому адміністратору: у день отримання рішення про призначення письмово інформувати відповідний податковий орган про введення мораторію на задоволення вимог кредиторів Банку та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) та зупинення виконання заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).
Отже, податковому органу було відомо про дійсні підстави пропуску строку погашення податкового зобов'язання і, не зважаючи на це, останнім були застосовані до позивача штрафні санкції.
Відповідно до пп.16.5.3 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин), не вважається порушенням строків зарахування податків і зборів (обов'язкових платежів) з вини банку, якщо таке порушення стало наслідком регулювання Національним банком України економічних нормативів такого банку, що призводить до браку вільного залишку коштів на такому кореспондентському рахунку для здійснення зарахування.
У листах Державної податкової адміністрації України від 03.12.2008 р., Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва від 12.01.2009 р. та Міністерства юстиції України від 11.03.2009 р., на які посилається позивач, зазначено: якщо порушення термінів перерахування податків і зборів (обов'язкових платежів) у жовтні - листопаді 2008 року стало наслідком регулювання Національним банком України економічних нормативів АК «Промінвестбанк», то установа банку і платники податків, зборів (обов'язкових платежів) звільняються від відповідальності за несвоєчасне або неповне зарахування таких платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.
Листом Державної податкової адміністрації України від 30.07.2009 р. № 16177/7/15-0517 «Щодо відповідальності банків за порушення строків перерахування податкових платежів»надано роз'яснення, в якому викладена позиція, що введення у банківській установі мораторію на задоволення вимог кредиторів під час здійснення тимчасової адміністрації можна вважати регулюванням Національним банком України економічних нормативів такого банку в контексті пп. 16.5.3 п. 16.5 ст. 16 Закону N 2181. Тому порушення строків зарахування податків і зборів (обов'язкових платежів) за платіжними дорученнями клієнтів банку в період дії в банку мораторію на задоволення вимог кредиторів під час здійснення тимчасової адміністрації не вважається порушенням з вини банку, внаслідок чого пеня та штрафні санкції, передбачені пп. 16.5.1 п. 16.5 ст. 16 цього Закону № 2181 не застосовуються.
Після закінчення дії мораторію в банку з метою застосування пп. 16.5.1 п. 6.5 ст. 16 Закону N 2181 відлік термінів зарахування податків, зборів (обов'язкових платежів) за платіжними дорученнями клієнтів на сплату таких податків, наданими під час дії мораторію, розпочинається з дати, наступної за днем закінчення дії мораторію.
Таким чином, до банку не можуть бути застосовані заходи відповідальності за невиконання/несвоєчасне виконання платіжних доручень клієнтів, в тому числі на сплату податків та інших обов'язкових платежів, якщо таке невиконання/несвоєчасне виконання мало місце в період дії мораторію.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що у даному випадку Банк та платник податків звільняються від відповідальності за несвоєчасне або неповне зарахування податкових платежів.
За вказаних обставин суд першої інстанцій дійшов обґрунтованого висновку щодо неправомірності прийняття ДПІ у Печерському районі м. Києва податкового повідомлення-рішення від 08.07.2009 р. № 0024071503/0.
Відповідно до ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно з ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідачем як суб'єктом владних повноважень не доведено правомірності прийнятого ним рішення.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 травня 2010 року відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеній постанові, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.
Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд
Апеляційну скаргу представника Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 травня 2010 року - залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 травня 2010 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
Ухвалу може бути оскаржено в касаційному поряд ку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги протягом двадцяти днів піс ля набрання ухвалою законної сили.
Ухвалу складено в повному обсязі - 15.10.2010 р.
Головуючий суддя Л.В. Бєлова
Судді: